Смекни!
smekni.com

Планування оплати праці на підприємстві (стр. 5 из 7)

Предметом тарифної угоди на виробничому рівні як складової частини колективного договору є:

1. форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій та груп працівників;

2. мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами і типами виробництва у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів і типів виробництв галузі (підгалузі);

3. розміри тарифних ставок і посадових окладів за розрядами робіт і посадами працівників;

4. види і розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат і умови їх надання;

5. умови оплати праці за роботу в понаднормовий час, час простою, який мав місце не з вини працівника, тощо;

6. взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди.

Предметом тарифної угоди на виробничому рівні як складової частини колективного договору можуть бути й інші питання оплати праці та соціальних гарантій працівників, що не суперечать законодавству і нормам генеральної, галузевої та регіональної тарифних угод, які сторони переговорів вважають за необхідне включити до тарифної угоди на виробничому рівні.

Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні має сприяти захисту інтересів як роботодавців, так і працівників, поліпшенню організації трудових відносин, а також забезпеченню їхньої стабільності.

У колективному договорі згідно із Законом України "Про колективні договори і угоди" встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

1. зміни в організації виробництва і праці;

2. забезпечення продуктивної зайнятості;

3. нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

4. встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

5. участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

6. режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

7. умови й охорона праці;

8. забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;

9. гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Структура колективного договору, його розділи, додатки визначаються самостійно стернами цього договору на основі їхніх зобов'язань, взятих кожною стороною, з зазначенням посадових осіб, відповідальних за їх реалізацію, і строків виконання.

Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.

Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, чи уповноваженими ними представниками.


Розділ 5. Розрахункова частина

5.1 Техніко-економічне обґрунтування розрахункової частини курсового проекту

На автозаправочних станціях для обслуговування клієнтів використовувались паливороздаточні колонки з ручним пуском та зупинкою. Відпущений об’єм пального зчитувався заправником зі спеціального механічного лічильника, який починав працювати при запуску колонки, а зупинявся при її вимкненні. Така система обслуговування клієнтів, при двох паливних колонках, передбачала для роботи з нею декілька чоловік (при роботі підприємства в одну зміну).

Впровадження системи автоматичного дозування палива, за введеними оператором даними, дозволяє підвищити продуктивність праці, збільшити точність дозування палива, тим самим покращити якість обслуговування клієнтів.

Таблиця 5.1

Показники, їх одиниці вимірювання Позначення Величина за варіантами
Базовий Новий
Кількість розроблених систем N 1 1
Споживаєма потужність, кВт М - 7,5
Економія електроенергії % - 18
Кількість відмов за рік nр 11 8
Кількість годин відновлення після однієї відмови tр 21 21
Кількість годин роботи системи за рік Фр 6000 6000
Чисельність операторів Чоп 5 3

5.2 Витрати на виконання проектно-конструкторських робіт

Для розробки і виготовлення вказаної системи необхідно виконатипроектно-конструкторські роботи, які потребують матеріальних витрат. Величина цих витрат залежить від складу, змісту та трудомісткості робіт. Трудомісткість робіт на проектно-конструкторські роботі залежить від призначення, ступеня новизни і особливостей розробки конструкції системи (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2 - Склад і трудомісткість конструкторських робіт по розробці виробу

Зміст робіт Трудомісткість, люд/дн
Постановка задачі, збір інформації,формулювання технічного завдання 19
Розробка ескізного проекту та блок-схем 18
Розробка принципових електричних схем,виконання розрахунків 14
Складання специфікацій та розробка робочоїдокументації з написанням звіту 13
Всього витрат часу Тк=64

На основі даних трудомісткості робіт розраховується плановий фондзаробітної плати конструктора (3к), виходячи із його середньоденної зарплати (Од)

Зк= Тк* Од(1 + 0,01 * Нд) * (1 + 0,01 * Нс) (грн.) (1)

Зк= 64* 110,81(1 + 0,01 * 11) * (1 + 0,01 * 37,6) =10831,79 грн.

де Нд – норматив додаткової зарплати;

Нс - загальний норматив відрахувань у соціальні фонди.

Таблиця 5.3 - Кошторис витрат на виконання проектно-конструкторських робіт

Найменування статей Позначення Величина, грн.
Заробітна плата науково-виробничого персоналу Зк 10831,79
Витрати на наукові дослідження Внд 131
Всього КПКР 10962,79

5.3 Визначення розміру матеріальних витрат на виготовлення виробу

Величина матеріальних витрат необхідних для виготовлення блоківавтоматизованої системи управління паливними колонками, визначається методом прямого розрахунку в залежності від її застосування та норм витрат на одну систему, а також з урахуванням вартості матеріалів і транспортно-заготівельних операцій. При цьому середня вартість матеріальних витрат визначена з урахуванням податку на додану вартість і коефіцієнта транспортно-заготівельних операцій (КТЗ = 1,2). Величина зворотних відходів складає 3% від вартості основних матеріалів і покупних виробів. Результати розрахунків зводимо до таблиці 5.4

Витрати на основні матеріали розраховуються за формулою:

М = Нм * Цм * КТЗ (2)

де Нм - норма витрат матеріалу на один виріб;

Цм – ціна матеріалу за одиницю вимірювання, грн..

Витрати на допоміжні матеріали в радіоелектронній промисловості складають до 20 % від суми витрат на основні матеріали та покупні вироби.

Розрахунок розміру допоміжних матеріалів:

Мв =

(грн.) (3)

Мв=

=331,92грн.

Розрахунок розміру зворотних відходів:


Ов=

(грн.) (4)

Ов=

грн.

Ов - зворотні відходи

Таблиця 5.4 - Матеріальні витрати на виріб

Найменування матеріалів,одиниці виміру Нормавитрат насистему (Нм) Вартістьодиниці, грн. (Цм) Витрати на виріб, грн.
Датчики вимірювання вологості 2 89 213,6
Регулятор 1 515 618
Підсилювач електричнихсигналів 1 185 222
Блок живлення 1 310 372
Комутаційні елементи 1 195 234
Всього матеріальних витрат М - - 1659,6
Допоміжні матеріали Мв - - 331,92
Зворотні відходи Ов - - 59,74

5.4 Визначення розміру заробітної плати основних робочих за виготовлення виробу

Розрахунки планової величини заробітної плати основних робочих завиготовлення виробу виконуємо за нормативами підприємстварадіоелектронної промисловості.

Розрахунок заробітної плати по виготовленню виробу виконується з урахуванням трудомісткості робіт за їх видами (Т), середньогодинних тарифних ставок (Ст) і нормативів доплат до заробітної плати.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 5.5

Основна заробітна плата (оплата по тарифу) визначається як добуток:


От = Т * Ст(грн.) (5)

Додаткова зарплата за одну систему:

Зд =

(грн.) (6)

Зд

грн.

Таблиця 5.5 - Основна заробітна плата

Види робіт Середньогодиннатарифна ставка (Ст) Норма трудомісткості, годин (Т) Оплата по тарифу, грн., (От)
Заготівельні 6,55 11 72,05
Механообробні 6,8 10,5 61,88
Монтажно-складальні 7,052 16,8 118,47
Регулювальні 7,098 28,1 199,45
Всього основна зарплата за виріб Зо 451,85

де Нд= 11 % - норматив додаткової зарплати по підприємству за відпрацьований та невідпрацьований час.