Такий порядок організації бухгалтерського обліку не сприяє розвитку та забезпеченню достовірної о калькулювання собівартості окремих видів послуг Фактичні калькуляції, як правило, не складаються на кожен вид послуг Проте для встановлення розміру оплати за надання тих чи інших видів послуг загальнообов'язковим є складання кошторисних калькуляцій або просто кошторисів Кошториси дають можливість наочно визначити величину витрат, яка припадає на певну калькуляційну одиницю
У житлово-комунальному господарстві розраховують місячні витрати, які припадають на 1 м2 площі, діленням загальної суми цих витрат /місячних/ на площу гуртожитку Однак для розрахунку плати за проживання найчастіше використовують методику розрахунку собівартості одного місця шляхом ділення загальної суми витрат на кількість проживаючих
З метою більш раціонального використання житла доцільно все-таки калькулювати собівартість 1м2 корисної площі /діленням витрат на загальну корисну площу/ і на основі даних розрахунків встановлювати оплату відповідно до використаної площі, коригуючи її на кількість проживаючих у кімнаті /членів сім'ї/
Не менш важливе значення для визначення розміру оплати має калькулювання собівартості дитячих дошкільних закладів і баз відпочинку. В даному разі обчислюють прямим способом витрати, які припадають на одну дитину /різних вікових груп/ або на одного відпочиваючого Непрямі витрати /амортизація будівель, експлуатаційні витрати тощо/ відносять на одну людину на основі розрахунку, одержаного внаслідок ділення цих витрат на «експлуатаційну» спроможність
Калькулювання собівартості послуг лікувально-оздоровчих комплексів і спортивних закладів має свої особливості порівняно з наведеними господарствами Річ у тім, що до них належать різноманітні за сферою діяльності обслуговуючі виробництва, об'єднані між собою у певні групи лише за кінцевою метою /оздоровлення/.
На кожен їх вид складають самостійний кошторис, у якому поряд із статтями витрат показують джерела їх покриття. Як правило, це кошти фондів цільового фінансування і цільових надходжень, на які зараховуються кошти спонсорської допомоги, інших підприємств і організацій, працівники котрих користуються послугами даних обслуговуючих виробництв і господарств.
Як засвідчує сучасна практика роботи, перелічених джерел фінансування не вистачає на повне покриття необхідних витрат, унаслідок чого залучають кошти користувачів цих послуг. Однією з причин цього є вплив інфляційних процесів в Україні. Калькуляції заміщення /відшкодування/ витрат складаються за лікувально-оздоровчими комплексами в розрахунку на один лікувально-оздоровчий сеанс або одиницю часу.
Що стосується спортивних закладів, то найбільш оправданим є розрахунок компенсаційних оплат за одну годину користування на людину. Достовірність таких обчислень має бути, безперечно, кращою. Похибки при вирахуванні плати за послуги пояснюються впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, до яких можна віднести неможливість точно передбачити кількість користувачів послуг. У переважній більшості для такого розрахунку використовують «експлуатаційну» спроможність, тобто місячну суму витрат ділять на кількість людей, які згідно з проектною потужністю можуть одержати відповідні послуги. Проте немає абсолютно ніякої гарантії, що спортивні заклади та лікувально-оздоровчі комплекси використовуватимуться на повну проектну потужність.
У даній ситуації необхідно застосовувати економіко-математичні методи, теорію ймовірності, елементи наукового прогнозування та інші досягнення вітчизняної й зарубіжної науки. Лише у цьому разі калькулювання собівартості послуг стане справжньою базою формування цін на певні види послуг.
Враховуючи те, що ринкові умови господарювання вимагають впровадження господарського розрахунку не лише у виробничі підрозділи, а й у невиробничі, до яких належать й обслуговуючі, здійснення науково обґрунтованого калькулювання собівартості — запорука підвищення ефективності їх діяльності.
Література
1. Грещак М Г, Коцюба О С Управління витратами Навч-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002.
2. Давидович І.Є. Управління витратами: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.
3. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
4. Панасюк В.М.Витрати виробництва: управлінський аспект — Тернопіль Астон, 2005.