Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України (стр. 13 из 18)
Дня схеми (рис. 4.5, в) можливі два різні режими роботи:
- ненавантажений резерв;
- навантажений резерв.
В режимі ненавантаженого резерву одна з ліній живлення може бути знеструмлений (вимкнені вимикачі QF1, QF3 або QF2, QF4), або може працювати на холостому ходу (вимкнені вимикачі QF3 або QF4). При цьому досягається безперебійність електропостачання при аварії зовнішньої мережа і випрямляча. Проте аварія інвертування викликає при ненавантаженому резерві перерву електропостачання, що свідчить про більшу перевагу режиму навантаженого резерву. В схемі можливо забезпечити паралельну роботу обох інвертувань від одного випрямляча або від однієї акумуляторної батареї, вимкнувши для цього вимикач QF1 або QF3 і включивши вимикач QF5. Недоліком режиму навантаженого резерву є зниження коефіцієнта корисної дії EГЖ у зв'язку із зменшенням завантаження кожного інвертування до 50 %.
У разі, коли всі електроприймачі УГЖ є електроприймачами постійного струму, в УГЖ немає необхідності застосовувати ланку змінного струму, і схема УГЖ спрощується (рис. 4.6). На рис. 4.6, а представлена схема УГЖ постійного струму, яка майже повністю повторює в частині ланки постійного струму схему УГЖ на рис. 4.5, в. В даній схемі застосовані стабілізатори напруги CH1 і СН2, що здійснюють підтримку напруги на ШГЖ при зміні навантаження і зміні напруги на вході у випрямляч. На рис. 4.6, б представлена схема УГЖ постійного струму, що реалізовує модульний принцип побудови і що містить секційні розподільні устрої і ШГЖ. Тут показані модулі УГЖ M1 і М2, кожний з яких складається з двох випрямлячів BI, В4 або В2, ВЗ, двох акумуляторних батарей GВ1, GB4 або GB2, GB3 і одного стабілізатора напруги CH1 або СН2. Випрямлячі кожного модуля одержують електроенергію від різних секцій розподільного устрій (від РУ1 і РУ2). До кожної секції РУ приєднано по одному основному і одному резервному джерелу. Таке схемне рішення забезпечує роботу модуля від випрямляча навіть при аварії одного з основних джерел. Паралельна робота випрямлячів в модулі дозволяє підвищити якість напруги на ШГЖ при включенні могутніх електроприймачів.
На відміну від розглянутих раніше варіантів в схемі рис. 4.6, б секційні і ШГП. Так, кожний модуль підключений як до ШГЖ1, так і до ШГЖ2. Така організація струмоутворюючіх каналів забезпечує високу надійність електропостачання електроприймачів. Другою відмітною особливістю УГЖ (рис. 4.6, б) є наявність додаткового резервного джерела РДЗ, що є джерелом постійного струму і підключеного до третьої секції ШГЖ, а саме до ШГЖ3, має зв'язок з ШПЖ1. Від ШГЖ3 і РДЗ організовують електропостачання електроприймачів тоді, коли основні і резервні джерела ОД1, ОД2, РД1 і РД2 відключені і коли потрібно регламентувати із тих або інших причин енергоспоживання. Включення РДЗ здійснюється вимикачем (QF8, при цьому одночасно вимикається вимикач QF7, розриваючи зв'язок ШПЖ1 і ШГЖ3. Заряд акумуляторних батарей здійснюється від випрямлячів за наявності змінної напруги на РУ1, РУ2, Зв'язок випрямлячів і акумуляторних батарей в режимі показаний стрілками.
ШГЖ на статичних перетворювачах дозволяють забезпечити тривалу роботу випрямлячів і інвертувань без обслуговуючого персоналу. Їх перевагами також є відсутність вібрацій, низький рівень шумів, більш високий, ніж у установок з електромашинними перетворювачами і акумуляторними батареями, коефіцієнт корисної дії.
Разом з тим УГЖ на статичних перетворювачах властиві і недоліки, головні з яких:
- низька якість вихідної напруги (для його підвищення необхідно ускладнювати установку, вводячи в її склад фільтри, що підвищує габарити і масу УГЖ);
- великі вагогабаритні показники акумуляторних батарей;
- труднощі, пов'язані з експлуатацією акумуляторних батарей;
- великі спотворення, що вносяться в мережу живлення при роботі випрямляча.
У ряді випадків для зниження маси і габаритів УГЖ на статичних перетворювачах доцільно застосовувати проміжне високочастотне перетворення електричної енергії.
При зіставленні різних типів УГЖ зручно використовувати питомі техніко-економічні показники, що виявляють собою номінальні значення потужності, частоти живлячої напруги, часу перерви електропостачання і т.д. Так, наприклад, із збільшенням потужності в десять, раз, від 10 до 100 кВ·А, питома вартість знижується в 1,7÷2,2 разу, при подальшому зростанні потужності від 100 до 1000 кВ·А питома вартість. знижується в 1,25÷1,2 разу. Слід підкреслити, що тенденція витіснення обертається УГЖ статичними, характерна для 70-х років, змінюється тенденцією розширення упровадження обертається УГЖ. Це пояснюється не тільки їх більш низькою вартістю (вартість УГЖ із статичними перетворювачами в чотири рази більше, ніж обертається УГЖ). Це пов'язано і з низькою перевантажувальною здатністю УГЖ на статичних перетворювачах, а також і з тим, що потужність електроприймачів, що вимагають живлення від УГЖ, постійно збільшується, а УГЖ більшій одиничній потужності з електромеханічними перетворювачами по всіх показниках краще, ніж УГЖ такої ж потужності із статичними перетворювачами і акумуляторними батареями.
5. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Загальні питання охорони праці
Актуальність охорони праці.Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [13].
Для вдосконалення умов праці необхідно поліпшити якістьконтролюза дотриманням вимог діючих норм, стандартів, правил і інших документів по техніці безпеки, підлягаючих виконаннюв процесі проектування, випуску, експлуатації, ремонту і демонтажу різних видів устаткування.
Характеристика виробничого середовища.При проектуванні СЕП льотно-повітряної служби були використаний персональний комп'ютер в учбовій лабораторіїкафедри електротехнічних систем ХУПС, яка знаходитисяна другому поверсі чотириповерхової цегляної будівлі, ЕЕ площа складає4x5=20м2, висота4,5м.
Питання охорони праці і навколишнього середовища розглядаються стосовно дослідника з використанням комп'ютера і позначеного приміщення, оскільки приміщення льотно-повітряноїслужби ідентично що розглядається по характеристиках охорони праці.
Лабораторія єприміщенням з підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом. По категорії пожежонебезпеки лабораторія відноситьсядо виробничоїкатегорії В, оскільки в приміщенні знаходяться тверді негорючі матеріали. Ці матеріали по пожежонебезпеки відносятьсядо ІІ-IIазгідно ОНТП 24–86 [11]. По характеру навколишнього середовища, приміщення лабораторіївідноситься до класу «нормальних», оскільки в ньому відсутні ознаки властивіприміщенням жарким, запорошеним і з хімічно активнимсередовищем. Небезпечні і шкідливі чинники характерні для даного виду виконуваних робіт приведенів табл. 5.1.
Таблиця 5.1 – Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників
| Найменуваннячинника | Джерело виникнення | Характердії | Нормативний значення |
| Підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні | Екрани і інші поверхні ЕОМ | Порушення обміну речовин | Кількість легенів: позитивних іонів Ф=1500-3000 см3; негативних іонів Ф=3000-5000 см3 |
| Рентгенівські випромінювання | Монітор | Порушення обміну речовин | 100 мкр/ год, не перевищує норми |
| Пряма і відображена блистивість | Неправильне розташування екрану | Стомлення зорового аналізатора | Показник засліпленої р=0,12 |
| Підвищений рівень статичної електрики | Незаземлені поверхні корпусів | Ураження електричним струмом | Е=15 кВ/ м |
| Шум і вібрації | Друкарська техніка, вентиляційна система | Стомлення організму | L=50 дБ |
| Електричний струм | Електрична мережа | Ураження струмом | I=(0,6–1,5) мА |
| Підвищена пульсація світлового потоку | Лампи денного світла, монітор ЕОМ | Перевтома зорового аналізатора | Кр=5% |
| Хімічні чинники | |||
| Виробничий загальний пил | Статична електрика, накопичена на діелектричних поверхнях | Роздратування слизистої оболонки | ПДК=4мг/м3 |
| Нервово-психічні перевантаження | |||
| Напруженість праці | Відповідальність, трудність дослідницького завдання | Напруга центральної нервової системи, загальне стомлення | Категорія роботи: напружена |
| Зниження витривалості до початкового | Відповідальність, трудність дослідницького завдання | Напруга центральної нервової системи, загальне стомлення | 40% |
| Подовження часу реакції на світло або звук | Відповідальність, трудність дослідницького завдання | напруга центральної нервової системи, загальне стомлення | 40-50% |
| Ергономічні характеристики | |||
| Яскравість екрану | Екран монітора | Стомлення зорового аналізатора | В=100 кд·м2 |
| Контрастність зображення | Екран монітора | Стомлення зорового аналізатора | к=(вф-в0)·вф=0,9вф- яскравість фонув0-яркость объекта |
5.2 Промислова санітарія
Вимоги до мікроклімату робочої зони.Робота по дослідженню відноситься до категорії 1а, фізичні витрати – 120 ккал/год, але оскільки проектування є нервово-напруженою працею, то умови мікроклімату в приміщенні повинні відповідати оптимальним у відповідності з ГОСТ [16]. Нормовані параметри представлені в табл. 5.2
Таблиця 5.2 – Нормовані параметри мікроклімату
| Періодроки | Категоріяроботи згідно | Температура повітря t, 0C | Відносна вогкість повітря j, % | Швидкістьрухиповітря V, м/с |
| Холодний | Легка 1А | 22– 24 | 40 – 60 | 0,1 |
| Теплий | Легка 1А | 23– 25 | 40 – 60 | 0,1 |
Для забезпечення комфортності використовується провітрювання і кондиціонування. Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в приміщенні передбачена система опалювання (загальне парове), система вентиляції (загальна приточування-витяжна штучна) згідно СНІП [15].