Смекни!
smekni.com

Обгрунтування інвестиційного проекту (стр. 4 из 10)

Таблиця 2.3.1

Методи оцінки інвестиційних проектів

2.2 Відомості про підприємство

У підприємства багата й завидна історія. Почалася вона в далекому 1949 році з наказу Міністра вугільної промисловості СРСР А.Ф. Засядька«Про виділення коштів на складання проекту шахти». Новобудову назвали «Білоріченською» на честь річки Білої, на берегах якої на початку XVIIст. робітники царя Микита Вепрейський та Семен Чірков серед крейдяних відкладень знайшли чорний «горюч-камінь», тим самим назавжди ввійшовши до когорти першовідкривачів Донбасу.

Напередодні революції легендарний геолог Л.І. Лутугін вказав саме тут, в басейні річці Білої, багате родовище вугілля. Перший кілочок було забито в грудні 1950 року. З вересня 1951 року розпочато зведення будівлі на поверхні, з листопада наступного року було здійснено проходження головних стволів, з лютого1956-гогірничихгоризонтальнихвиробок.

Шахта,якоб'єктпершорядного значення, була оголошена Всесоюзним ударним будівництвом. У 1957 роціу Ворошиловградській області - неймовірно, але факт - ввели в експлуатацію 27 вугільних підприємств, у тому числі і шахту «Білоріченська».

Першим начальником шахти був досвідчений гірничий інженер, фронтовик І.І. Нєплюхін, головним інженером – О.Н. Школяренко, зусиллями котрих було згуртовано трудовий колектив, кістяк якого склали вчорашні шахтобудівники.

Об'єм видобутку вугілля і темпи проведення гірничих виробок неухильно росли. Впроваджувалася й успішно освоювалася нова техніка. Колектив шахти «Білоріченська» першим в тресті «Ленінвугілля» освоїв модернізовані врубові і породонавантажувальні машини, вугільні комбайни, скребкові конвеєри СКР-11 і СКТ-6.Усе це різко підвищило рівень механізації робіт і дозволило збільшити вуглевидобування.

Колосальну втрату вугільної промисловості України нанесла безглузда реструктуризація, що відверто підкосила галузь. У 1996 році білоріченці видобули лише 193 тисячі тонн вугілля... До цього часу повністю були відпрацьовані запаси вугілля пластів Діамантової і Каменськой світ. У 1996 році інститутом «Луганськгіпрошахт» був виконаний робочий проект «Розтин та підготовка пласта L6 шахти «Білоріченська» з метою залучення до експлуатації запасів цього могутнього, багатообіцяючого пласта. Головним інженером цього проекту став В.Т. Мазур. Перший пусковий комплекс з річною потужністю в 300 тисяч тонн в урочистій обстановці був введений в експлуатацію 19 лютого 1999 року. Це дало позитивний ефект для відродження шахти, збереження трудового колективу і підтримки соціальної сфери селища Білоріченський. З другого півріччя 2002 року у білоріченців з'явився стратегічний інвестор в особі добре відомої в ділових колах фірми ТОВ «Валентін-Інвест», співробітники якої спеціалізувалися на антикризовому менеджменті. Завдяки могутнім інвестиціям вже унаступному, 2003році, шахта «Білоріченська» вперше за час свого існування освоїла річну промислову потужність в 750 тисяч тонн і з того часу стабільно працює.За допомогою інвестора і за рахунок власних засобів, що з'явилися, були здані в експлуатацію ряд лав по пласту L6 горизонту 725 метрів: східна корінна, 5-а західна, 2-а східна, 2-а західна, 5-а «біс» західна. Всі вони обладнані високопродуктивними комплексами і комбайнами.

Сьогодні «Білоріченська» підприємство, що успішно і стабільно працює. За час санації підприємства рівень видобутку вугілля було піднято до 945,9 тисяч тонн.

У шахти добра перспектива. Запаси розвіданного вугілля перевищують 22 мільйони тонн, а з прирізанням запасів по східному крилу пласта L6 є можливість здобувати щорічно більш ніж один мільйон тонн палива протягом цілого сторіччя. Спираючись на традиції попередніх поколінь, заслужений шахтар України, директор шахти «Білоріченська» В.Я. Носовицький підтримує в колективі настрій на збільшення об'ємів видобутку вугілля і проведення гірничих виробок, прагнення до строгого дотримання виробничої і технологічної дисципліни - основи всіх успіхів гірничого підприємства. Це дозволяє підняти на новий рівень культуру виробництва.

2.3 Доцільність здійснення інвестиційного проекту в умовах шахти «Білоріченська» ДП « Дніпропіллявугілля»

Одним із основних шляхів поліпшення фінансового стану підприємства, подолання кризових ситуацій є активізація інвестиційних процесів. При цьому особливого значення набувають питання планування проектів. Саме від розрахунків, виконаних до моменту вкладення коштів, адекватності, відповідності їх реальним умовам реалізації проектів, залежить точність планових інвестиційних проектів.

Урахувавши специфіку здійснення інвестиційних проектів в кризовому стані підприємств або підприємств, які знаходяться під загрозою банкрутства, спробуємо проілюструвати різні підходи на прикладі обґрунтування доцільності здійснення інвестиційного проекту в умовах вище зазначеної шахти «Білоріченська» ДП « Дніпропіллявугілля».Для того, щоб вивести це підприємство з кризового стану, пропонується здійснення проекту з відкриття нової лави ¢ - «п’ятої «біс» західної». Згідно з розрахунками, проведеними на шахті, це змогло би додати ще 1500 тонн вугілля до добового видобутку, а значить забезпечити видобуток у розмірі 4000 тонн вугілля за добу. Для монтажу нової лави необхідно 50 млн. грн. Необхідно зазначити, що шахта «Білоріченська», перебуваючи на санації, лишилися усіх державних дотацій, тому кредитні ресурси потрібно залучати у комерційних банків, адже власних коштів у підприємства немає. Аналізуючи кредитну історію шахти, зауважу, що у 2004 році підприємство брало кредит на суму 21 млн. грн., у 2006 році – на суму 12 млн. грн. і зарекомендувало себе як надійний клієнт.

Постановка задачі оцінки ефективності участі в проекті кредитора передбачає звергнення основної уваги на таке:

Доцільність кредитування банком підприємства, що реалізує проект, визначаєтьсяпозитивною величиною NPV потоку, у якому відтоками є кошти, надані банком за кредитноюлінією (або кредитом), а притоками – повернення кредитних ресурсів разом з відсотками.

(2.3.1)

де Кt – кредитні ресурси, що повертаються та відсотки (%t),

Кvt – видані в момент часу t кредитніресурси,

i – ставка дисконтування, яка дорівнює максимальній прибутковості альтернативних длябанку фінансових інструментів з тим самим рівнем ризику.

Отже, відправним моментом при обґрунтуванні доцільності інвестиційного проекту є формування потоків платежів.

Результати розрахунків наведено в таблиці 2.3.1

При цьому зазначимо, що планова сума амортизаційних відрахувань по другій групі основних засобів становить 40 % їхньої залишкової вартості у рік. Проценти за кредитні ресурси становлять 18 % ( у тому числі 1 % - винагородження за супроводження кредитного проекту у банку).

Тепер розрахуємо чистий дисконтований дохід. Чистий дисконтований дохід - це критерій абсолютної економічної ефективності.

ЧДД =

ІВ(2.3.2)

ЧДД =

+
+
+
+
+
= 4646,02 тис. грн., отже, проект є ефективним.

Таблиця 2.3.2

Розрахунок дисконтованого періоду окупності наведено в таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.3

Як видно з таблиці 2.3.1, сума накопиченого чистого прибутку, визначена з урахуванням фактору часу, дозволить компенсувати витрачені на проект кошти ( 50 млн. грн.) за 3 роки 4місяці.

=
(2.3.3)

= (50000 – (7748,04+14780,49 + 20362,35))/50000 +3 = 7109,12/50000+3 = 0,28+3= 3,28 роки або 3 роки 4 місяці.

Величина дисконтованого періоду окупності не перевищує період планового горизонту, що дорівнює 5 рокам, що відповідає критеріям, тому проект є ефективним.

Розрахуємо індекс доходності за наведеними даними таблиці 2.3.2

ІД =

/ІВ (2.3.4)

де ІД – індекс доходності по інвестиційному проекту при одночасному здійсненні інвестиційних витрат.

Даний показник відображає відносну прибутковість проекту, чи дисконтова ну вартість грошових надходжень від проекту у розрахунку на одиницю вкладень.

Якщо значення індексу доходності менше чи дорівнює одиниці, то проект повинен бути відхилений через те, що він не принесе додатковий дохід на інвестований капітал (не забезпечить збільшення його вартості у процесі інвестиційної діяльності)

ІД =

+
+
+
+
/ 50000 = 1,09

Отже, як бачимо ІД > 1, що відповідає критеріям мінімальної ефективності.