3. Визначається загальна величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ підприємства у плановому році:
DВзВРЧпл = (Ввзчб * DВзчпл) * РЧплКзмб,
де, ВзВРЧпл. – загальна величина зменшення втрат внутрізмінного часу;
Ввзчб – витрати внутрізмінного часу використання ОВФ у базовому році, год;
DВзчпл – величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, %;
РЧпл. – річний робочий час використання ОВФ;
Кзмб – коефіцієнт змінності.
DВзРЧпл. = 0,7 * 0,07 (145 + 14,5) * 2,24 = 17,5 год.
4. Визначаються додаткові втрати підприємства, пов’язані із зменшенням витрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ.
5. Визначається зниження втрат виробництва продукції яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу буде становити:
DСВЗРЧ = DА/ВПЛ - DДВЗРЧ,
де DДВЗРЧ – додаткові витрати підприємств;
DА/ВПЛ – економія амортизаційних відрахувань у плановому році;
DСВЗРЧ – величина зниження собівартості за рахунок зниження втрат внутрішнього робочого часу використання ОВФ.
DСВЗРЧ = 9,32 – 1,225 = 8,095 тис.грн.
6. Визначається коефіцієнт використання внутрішнього часу у плановому році:
КВЗ = ,
де - тривалість зміни, ч;
DВЗ – витрати внутрішнього часу.
КВЗ = = 0,88
3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ.
1. Змінність використання ОВФ характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнту змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо їх активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством.
2. На основі запроектованих заходів величина збільшення тривалості використання ОВФ на підприємстві становить 10%.
3. Визначається величина збільшення змінності використання ОВФ на підприємстві і у першу зміну – 4800 * 10% = 480 тис.грн.; в другу – 360 тис.грн.; в третю зміну – 280 тис.грн. Збільшення коефіцієнту змінності використання ОВФ становить:
DКЗМТ = ,
де DКЗМТ – збільшення коефіцієнту змінності використання ОВФ;
DБВІ – балансова вартість приросту ОВФ, що будуть додатково використовуватись в першу зміну;
БВ – балансова вартість ОВФ підприємства.
DКЗМТ = (480 + 360 + 280) / 4930 = 0,23
4. Визначається число змін використання ОВФ у плановому році, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту змінності:
DЗМпл = РЧпл * КЗМПЛ,
де DЗМпл – число змін використання ОВФ у плановому році;
РЧпл – робочий час використання ОВФ у плановому році;
КЗМПЛ – коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році.
ЗМПЛ = 159,5 * 2,47 = 393,97 зміни
5. Визначається величина зниження втрат на виробництво продукції за рахунок зниження долі амортизаційних відрахувань у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1грн. продукції:
Да/Ві = ,
де Да/Ві – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції;
Бві – балансова вартість ОВФ в і-му році;
а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;
Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції становитиме:
а) у базовому році:
Да/Вб = (5000 * 0,08) / 8400 = 0,048 грн/грн
б) у плановому році
Да/Вб = (4930 * 0,08) / (8400 + 956,31) = 0,042 грн/грн.
6. Визначається коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:
КЗМПЛ = КЗМБ + DКЗМПЛ,
де КЗМПЛ – коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році;
КЗМБ – коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році;
DКЗМПЛ – приріст коефіцієнту змінності у плановому році.
КЗМПЛ = 2,24 + 0,23 = 2,47
10. Збільшення змінності використання ОВФ приводить до збільшення робочих місць, а відповідно до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту змінності використання ОВФ підприємства можна визначити, виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатись до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:
DЧПЛ = ,
де DЧПЛ – додаткова потреба підприємства у працівниках чол.;
DБВІ – балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в першу зміну, грн.;
ФПЛ – фондоозброєність праці працівників підприємства, грн.;
DЧПЛ = 1120 / 25 = 44,8 чол
в тому числі
в першу зміну DЧПЛ = 480 / 25 = 19 чол
в другу зміну DЧПЛ = 360 / 25 = 14 чол
в третю зміну DЧПЛ 280 / 25 = 11 чол
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.
1. Тривалість використання ОВФ підприємства на протязі року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції за рахунок поліпшення використання ОВФ, передбачається заходи по підвищенню коефіцієнту використання календарного часу, тобто по збільшенню фонду робочого часу. Це слід здійснювати за умови, коли будуть досягнуті показники використання фонду робочого часу в межах 0,92...0,95; внутрішнього часу 0,90...0,95 і змінності 2,2...2,5.
2. За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 8-12%. Проте, впровадження заходів по підвищенню коефіцієнту використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства. Отже, величина збільшення тривалості робочого часу використання ОВФ становить 8%.
3. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі 600,00 грн. в кожну зміну за рік:
DДКГ = DЗМ * DСНЧ
DДКГ = 38,04 * 600 = 22,8 тис.грн.
4. Визначаться потреба підприємства в додатковому персоналі, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства. Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ, в зв’язку із збільшення тривалості їх використання їх на праці року визначається, виходячи із фондоозброєності праці на підприємстві, балансової вартості ОВФ, що використовуються в різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів в зв’язку із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу:
DЧП = ,
де БВІ – балансова вартість ОВФ. Що використовуються в першу зміну грн.;
ФП – фондоозброєність праці грн.;
DЗМНУ – число додаткових змін використання ОВФ, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу, змін;
ЗМПЛ – число змін використання ОВФ у плановому році, змін.
DЧ = = 448 * 0,096 = 43,01 чол.
3.1.5. Аналіз одержаних результатів
Результати економічного обґрунтування заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства заведено в табл.3. Поліпшення використання ОВФ дозволяє без додаткових капіталів та вкладень збільшити обсяг виробництва продукції за тих же наявних ОВФ на підприємстві. Таким чином, поліпшення використання ОВФ підприємства забезпечує економію капітальних вкладень всього підприємства.
Табл.3
Ефективність запроектованих заходів по
поліпшенню використання ОВФ підприємства.
| Показники | Величина коефіцієнтів | Зростан-ня коеф. | Додатк. витрати тис.грн. | Результати | |||
| Базовий рік | План. рік | Збільш. обсягу продук. тис.грн. | Зниж. собівар. продук. тис.грн. | Збільш. роб. місць чол. | |||
| Підвищення коефіцієнту використання фонду робочого часу | 0,39 | 0,73 | 0,34 | 11,4 | 839,9 | 77,8 | |
| Підвищення коефіцієнту використання внутрізмінного часу | 0,99 | 0,98 | -0,01 | 1,225 | 73,5 | 8,09 | |
| Підвищення коефіцієнту змінності | 2,24 | 2,47 | 0,23 | 37 | 956,31 | 19,174 | 44 |
| Підвищення коефіцієнту використання календарного часу | 0,60 | 0,48 | -0,12 | 22,8 | 956,98 | 54,51 | 43 |
| Разом | 72,425 | 2826,69 | 159,54 | 87 | |||
3.2. Вплив підвищення ефективності використання
ОВФ на господарську діяльність підприємств.