- їх гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну
- забезпечення необхідними запасними частинами, проведення ремонтів під час нормативного терміну служби і т. п.
6. До інтегрованого напряму, що охоплює багато конкретних видів, належить економічна діяльність підприємства (фірми)
Зокрема, вона включає:
- стратегічне і поточне планування;
- облік і звітність;
- ціноутворення;
- систему оплати праці;
- ресурсне забезпечення виробництва;
- зовнішньоекономічну і фінансову діяльність і ін..
Цей напрям є визначаючим для оцінки і регулювання всіх елементів системи господарювання на підприємстві.
7. Особливе значення має соціальна діяльність, оскільки вона істотно впливає на ефективність всіх інших напрямів і конкретних видів діяльності, результативність яких безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки і компетентності всіх категорій працівників, дієвості вживаного мотиваційного механізму, постійно підтримуваних на належному рівні умов праці і життя трудового колективу.
3. Класифікація підприємств
1. Мета і характер діяльності:
-комерційні,
- некомерційні
2. За формою власності:
- приватні;
- колективні;
- державні;
3.Національна приналежність капіталу:
- національні;
- іноземні;
- змішані підприємства
4. По правовому статусу і формі господарювання.
- одноосібні підприємства;
- господарські товариства – це підприємства де власником є дві або більше осіб.
Товариства поділяються на:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю – це підприємство де власником є дві і більше осіб і які за результати своєї діяльності несуть відповідальність тільки розміром свого внеску.
2. Товариство з повною відповідальністю - – це підприємство де власником є дві і більше осіб і які за результати своєї діяльності несуть відповідальність як своїм внеском так і власним майном.
3. Товариство з додатковою відповідальністю – це підприємство де власником є дві і більше осіб і які за результати своєї діяльності несуть відповідальність своїм внеском і частиною власного майна яке оговорено в статуті підприємства.
4. Командитне товариство – це коли один із засновників несе повну відповідальність а інший обмежену.
5. Різновидом товариств є акціонерні товариства де розмежовуються право власності і право управління.
. Кооперативи – це добровільні об’єднання громадян з метою сумісного ведення господарювання.
Кооперативи бувають:
- споживчі
- збутові
- виробничі.
5. Галузевий і функціональний вид діяльності
- сільське господарство;
- транспортні
- промислові
- банківські.
6. Ступінь підлеглості
- материнські (головні підприємства)
- дочірні – юридично самостійне підприємство яке має власний баланс, але підкоряється материнській фірмі оскільки вона має контрольний пакет акцій даного підприємства.
- Асоційовані підприємства – самостійні підприємства, але вже з будь-яких причин відчиняється материнському (філіал)
7. Розмір та чисельність працівників:
- малі
- середні
- великі.
В промисловості і будівництві до малих відносять підприємства наявність працівників до 200-х працівників, інші галузі виробничої сфери до 50. Наука і наукове обслуговування – 100 чол. Торгівля до 15 чоловік. Невиробнича сфера до 25.
Добровільні об’єднання
Картель – об’єднання як правило однієї галузі, які зберігають власність на засоби виробництва і результати праці.
Синдикат – це об’єднання підприємств однієї галузі, які зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають її на результати праці.
Трест – об’єднання підприємств однієї галузі, які втрачають власність як на засоби виробництва так і на результати праці.
Концерн – добровільне об’єднання підприємств декількох галузей, які втрачають повну власність на засоби виробництва і результати праці.
Консорціум – це об’єднання підприємств промисловості та банків які відповідно також втрачають власність на засоби виробництва і засоби праці.
Фінансова група – це об’єднання підприємств декількох галузей (промисловості, банків), але на відміну від концерну на чолі фінансової групи стоять один або два банки.
Холдинг – це об’єднання капіталів, а не виробництва, тобто холдинги скуповують контрольні пакети акцій інших підприємстві повністю їх контролюють.
4. Зовнішнє середовище діяльності підприємства
Зовнішнє середовище діяльності підприємства поділяється на чинники макро-, та мікросередовища. Чинники макросередовища – це чинники на які підприємство не може впливати, але повинно враховувати при діяльності підприємства. Чинники мікросередовища – це чинники на які підприємство має вплив, а відповідно може їх змінювати.
Чинники макросередовища
1. економічні чинники (зміни в грошових і натуральних доходах населення, розмір заробітної плати, пенсії, інфляція, стан і розвиток вітчизняного виробництва, розвиток міжнародних економічних відносин.
2. Політичні чинники – політична стабільність в державі та регіоні, напрями розвитку політичної системи.
3. Правові чинники – вплив законодавчого поля на підприємницьку діяльність, методи державного регулювання діяльності підприємств, відношення держави до малого бізнесу стабільність законодавчої бази
4. Демографічні чинники – характеризуються загальною чисельністю населення його чоловіковою групою та темпами зміни чисельності населення в цілому.
5. природні чинники – екологічний стан держави, регіону, області.
6. Соціально-культурні чинники – рівень народного добробуту і рівень задоволення фізіологічних і раціональних норм споживання.
Чинники мікросередовища
1. Споживачі – стан і розвиток потреб попиту на товари, і розвиток ринку.
2. Постачальники - привабливість постачальників, доцільність договірної політики.
3. Конкуренти – чисельність конкурентів їх активність та стан конкуренції цілому.
4. Посередники (товарні біржі, торгові дома)