До внутрішнього середовища також відносять проектну компанію – фізичну особу, яка створюється спеціально під певний проект і являє собою об’єднання інвесторів.
3. Життєвий цикл проекту
Проект існує протягом певного періоду часу, що розпочинається при формуванні мети проекту та закінчується реалізацією проекту, цей проміжок часу називається життєвий цикл проекту.
Протягом ЖЦП грошові кошти рухаються таким чином, що проходять 5 стадій:
- стадія зародження проекту;
- початок експлуатації;
- швидке зростання;
- стабільне функціонування;
- затвердження проекту.
Функції керівника проекту:
¨ вибір – обравши проект А, керівник відмовляється від вигод, які міг принести проект Б. при цьому значна кількість ресурсів вже задіяна, і не може бути використана іншим чином;
¨ планування – здійснюється протягом всього ЖЦП. На початку завжди є попередній план, який постійно змінюється, вдосконалюється і деталізується;
¨ здійснення (організація) – серцевина проекту. Точна форма здійснення проекту залежить від галузі;
¨ контроль – постійна функція. Керівник повинен контролювати досить малі відхилення від запланованих показників. Прийнятий діапазон відхилення повинен бути запланований з початку (20%);
¨ оцінка – як і контроль є важливою функцією зворотнього зв’язку, але відрізняється від нього:
- контроль передбачає постійне прослідковування просування проекту, а оцінка базується на підведенні проміжних чи кінцевих підсумків;
- контроль сфокусований на деталях проекту, а оцінка – на загальній картині;
- контроль здійснює керівник проекту, а оцінку – незалежний експерт.
¨ оцінка – об’єктивне, періодичне підведення підсумків для визначення ступеню досягнення мети;
¨ завершення проекту.
Поділ життєвого циклу проекту на фази і стадії.
Поділ ЖЦП на етапи не є однозначно визначеним. Він залежить від того, хто здійснює аналіз проекту і з якою метою. Основним принципом поділу ЖЦП на складові є визначення так званих ключових точок, які дозволяють відслідковувати та контролювати просування проекту.
Традиційно ЖЦ інвестиційного проекту поділяють на фази:
- передінвестиційна;
- інвестиційна;
- експлуатаційна (виробнича).
Зміст цих основних фаз розкривають стадії та етапи на які вони розрізняються:
- передінвестиційна фаза містить такі стадії та етапи:
¨ перед ідентифікація;
¨ ідентифікація (етапи):
o мікроаналіз;
o мікроаналіз;
¨ підготовка проекту (етапи):
o розробка та експертиза;
o детальне проектування.
- стадії інвестиційної фази:
¨ підготовка і проведення тендерів;
¨ будівництво;
¨ введення в експлуатацію;
- стадії виробничої фази:
¨ виробнича експлуатація;
¨ заміна та оновлення;
¨ розширення та інновація;
¨ завершення проекту.
З точки зору фінансових інститутів ЖЦП поділяють на наступні стадії:
¨ ідентифікація проекту – охоплює період від виникнення ідеї проекту, аналізу можливостей його реалізації та завершується попереднім техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО). Виділення попереднього ТЕО є важливим з метою економії коштів за результатом такого ТЕО приймають такі рішення:
- проект не доцільний;
- проект доцільний;
- проект потребує додаткових досліджень.
¨ розробка проекту;
¨ оцінка проекту;
¨ підписання всіх необхідних документів;
¨ здійснення проекту;
¨ експлуатація проекту та проведення підсумків.
4. Грошові потоки та їх роль в проектному аналізі.
Поняття грошового потоку.
Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і витрат коштів, які генеруються його господарською діяльністю.
Сутність грошового потоку визначається такими положеннями:
- грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності у всіх її потоках;
- ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства;
- раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційної діяльності підприємства;
- грошові потоки забезпечують стратегічний розвиток підприємства;
- грошові потоки впливають на оборотність капіталу підприємства;
- управління грошовими потоками дозволяє підприємству отримати додатковий прибуток.
Класифікація грошових потоків.
Для ефективного управління грошовими потоками їх розрізняють:
- для підприємства вцілому;
- за структурними підрозділами (з метою виділити цей підрозділ як самостійний об’єкт управління);
- грошові потоки по окремих господарських операціях (це первинний об’єкт управління).
Всі ці види грошових потоків розрізняють:
1) за видами господарської діяльності:
¨ від операційної діяльності;
¨ від інвестиційної діяльності;
¨ від фінансової діяльності;
2) за напрямом руху:
¨ позитивний – грошовий приплив;
¨ негативний – грошовий відплив;
3) за методом обрахунку:
¨ валовий – це вся сума коштів, яка була задіяна в господарській діяльності;
¨ чистий – це різниця між позитивним і негативним грошовими потоками;
4) за рівнем достатності:
¨ надлишковий;
¨ дефіцитний;
5) за безперервністю формування:
¨ дискретні – ті, що виникають рідко, одноразово;
¨ регулярні:
- з рівномірними часовими інтервалами (ЗП);
- з нерівномірними часовими інтервалами (виручка).
У фінансовому менеджменті розглядають різні підходи до розрахунку грошових потоків. Стосовно проектів розглядають традиційний грошовий потік.
Принципи та цілі управління грошовими потоками.
Грошовий потік, який забезпечується проектом використовують при оцінці його ефективності. Для підприємства (В-С) вигоди-затрати ототожнюються з поняттям традиційного грошового потоку.
ГП = чистий прибуток + неявні надходження
До неявних надходжень відносять:
- амортизаційні відрахування;
- зміна потреби в оборотних коштах;
- залишкова вартість основних фондів при реалізації проекту.
Найважливішою складовою є амортизація. Вона є найбільшою статтею витрат, зменшує на додаткові зобов’язання. Готівкові кошти не залишають підприємство. Тому управляти грошовими потоками можна за рахунок зміни амортизаційних відрахувань.
При управлінні грошовими потоками треба дотримуватись принципів:
- принцип інформативної вірогідності;
- принцип забезпечення збалансованості;
- принцип забезпечення ефективності;
- принцип забезпечення ліквідності.
5. Соціальний аналіз проекту.
Мета та компоненти соціального аналізу.
Мета соціального аналізу – визначення прийнятності проекту користувачами, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, яка забезпечить підтримку населення.
Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю надання кількісної характеристики більшості соціальних змін і результатів, що супроводжують проект.
Соціальний аналіз проекту різними соціальними групами може мати протилежні характеристики, що пов’язані з рядом суб’єктивних факторів.
Компоненти соціального аналізу:
- оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту, з погляду демографічних і соціально-культурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку, та вивчення впливу проекту на ці параметри;
- визначення рівня відповідності проекту культурі і організації населення в районі його реалізації;
- розробка стратегії зобов’язання підтримки проекту населенням на всіх стадіях його розробки.
Основні результати соціального аналізу, які відображаються в економічних аспектах:
- зміна кількості робочих місць в регіоні;
- покращення житлових культурно-побутових умов;
- зміна структури виробничого персоналу;
- зміна надійності постачання споживачів;
- зміна здоров’я населення;
- збільшення вільного часу населення.
Зміст роботи в рамках соціального аналізу, на різних стадіях життєвого циклу проекту.
Соціальний аналіз проекту проявляється на всіх стадіях життєвого циклу проекту.
1. Ідентифікація проекту. Визначення цілей, завдань і пріоритетів.
Визначення розміру території, що перебуватиме в сфері впливу проекту. Прийнятність проекту для місцевого населення. Виявлення людей, яких торкається проект. Виявлення серед них зацікавлених проектом і противників. Визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичного, етично-демологічного, соціально-економічних ситуацій. Ініціювання, висунення ідей, спонукання до активного обговорення серед широких верств населення.
2. Розробка концепції проекту.
Визначення відповідності мети проекту соціальної орієнтації і задоволення потреб населення регіону. Виявлення соціальних проблем регіону, визначення їх адресності і можливості їх вирішення в ході розробки концепції проекту.
3. Техніко-економічне обґрунтування проекту, його детальна розробка.
Напрямки діяльності соціології:
- активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб;
- збирання, опрацювання інформації щодо демографічного, культурно-історичного, соціально-економічного стану території проекту. Становлення цільових груп, визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту.
4. Експертиза проекту:
ІІ Практична частина
1. Визначити доцільність фінансування проекту на основі середньої ставки доходу. Чисті доходи фірми 1-ий рік 18000грн., чисті доходи фірми 2-ий рік 13000грн., чисті доходи фірми 3-ій рік 12000грн., початкові капіталовкладення 85000грн.
Розв’язання:
Середню ставку доходу визначаємо за формулою:
ССД = СЧД/0,5*ПІ,
де СЧД - середні чисті доходи,
ПІ - початкові капіталовкладення (інвестиції).
Підставляємо значення: