Смекни!
smekni.com

Організація овочевого постачальницько збутового кооперативу (стр. 2 из 6)

Джерелами отримання короткострокових кредитів можуть бути кредитні спілки, комерційні банки, кошти членів кооперативу.

Важливим джерелом капіталу для новоствореного кооперативу можуть бути внески асоційованих членів.

Згідно з чинним законодавством асоційованим членом кооперативу може стати будь-яка фізична або юридична особа, яка визнає статут кооперативу та вносить пай у його пайовий фонд з метою одержання на свій пай встановлених чинним законодавством та статутом нарахувань. Асоційований член вносить пай за власним бажанням.

Доцільність створення спільними зусиллями сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів може привабити насамперед підприємства тих переробних галузей, які у кризовий період найбільше згорнули виробництво. За їх участю можуть створюватися переробні, переробно-збутові з постачальницькими функціями та багатофункціональні кооперативи.

Участь несільськогосподарських підприємств АПК у створенні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів з урахуванням зазначених вище чинників може здійснюватися шляхом:

1) Асоційованого членства;

2) Реорганізації;

3) Ліквідації.

За першим варіантом несільськогосподарське підприємство АПК (молокозавод, комбікормовий завод, елеватор) як юридична особа визначеної організаційно-правової форми бере участь частиною свого майна у створенні сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу як асоційований член.

Другий варіант може використовуватися у разі, коли співвласники несільськогосподарських підприємств є сільськогосподарські товаровиробники, які ініціюють реорганізацію цього підприємства з метою створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.

Реорганізація підприємства – процес створення на базі існуючого підприємства одного чи декількох підприємств інших організаційно-правових форм шляхом розподілу, виділення, перетворення шляхом злиття або приєднання.

Злиття декількох акціонерних товариств з метою створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можливе за тих самих вихідних умов, що й у разі перетворення окремого акціонерного товариства і припускає таку саму послідовність.

Приєднання – процес, коли одне підприємство приєднується до іншого і до останнього переходять усі майнові права та зобов’язання приєднаного підприємства.

Третій варіант виникає, коли власники підприємства АПК приймають рішення що до його ліквідації і взяття участі майном, що залишилося, у формуванні матеріальної бази вже існуючого кооперативу або кооперативу, що створюється.


2. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ КООПЕРАТИВУ

Сільськогосподарський кооператив – відносно складне організаційне формування, і тому його створення відбувається лише за певних умов і послідовності, яка відповідає характеру цієї демократичної інституції. Наявність такої послідовності і певні закономірності, що виявляються при її впровадженні у життя, дають підставу вважати алгоритм створення кооперативу складовою частиною всієї концепції кооперативного підприємства (рис.1). Специфічність кооперативного підприємства має чітку означеність вже на стадії формування і висунення ідеї створення цієї організації. Справжній кооператив може виникнути лише з ініціативи первинної ланки, тобто тих, хто власне й буде кооперуватися. Безперечним є факт, що кооперацію не можливо насадити “зверху”, вона може реально розвиватися за ініціативою її учасників і тільки “знизу”. Лише таким чином можна забезпечити дотримання фундаментальних принципів кооперації, особливо добровільного членства і демократичного контролю. Безумовно, що до поставленої мети можна просуватися “методом спроб і помилок”, проте існує певна послідовність, яка являє собою найкоротший і найпростіший шлях до створення та становлення кооперативного підприємства. Для детальнішого розкриття цієї послідовності виділимо її п’ять етапів:

1. Висунення кооперативної ініціативи.

2. Техніко-економічне обґрунтування кооперативу.

3. Створення і реєстрація кооперативу.

4. Початок ділових операцій.

5. Зростання і диверсифікація.

На першому етапі відбувається вивчення потреб сільськогосподарських товаровиробників у групових діях. Якщо існує реальна потреба в об’єднанні зусиль і ресурсів для рішення конкретної економічної проблеми, відбувається висунення ідеї створення кооперативу, або, іншими словами, - поява

Рисунок 1. Алгоритм створення кооперативу

кооперативної ініціативи. Виникнення кооперативної ініціативи традиційно пов’язане з допомогою тих, хто досвідченіший в кооперативних справах, хто може дати професійну пораду як розпочати створення кооперативу.

На цьому ж етапі визначається конкретна галузь, рід діяльності або форма виробництва, де групові дії є доцільними. Одночасно формується майбутнє ядро кооперативу – ініціативна група, члени якої з самого початку могли б виконувати організаційну роботу і в перспективі стати засновниками кооперативу, а при позитивній оцінці роботи – увійти до органів керівництва. Важливо вже на початковому етапі оцінити можливих учасників кооперації, проводити неофіційні зустрічі з ними, привернути увагу потенційних членів кооперативу.

Важлива роль відводиться лідеру ініціативної групи, його наявність є визначальним фактором успішної підготовки до створення кооперативу. Лідер має завдання довести ініціативну групу до логічного кінця етапу висунення кооперативної ініціативи – скликання і проведення перших зборів потенційних учасників кооперації, на яких з’являться демократично обрані лідери.

Завершується перший етап скликанням загальних зборів потенційних учасників кооперації. Головним завданням зборів є відповідь на запитання – чи доцільно продовжувати роботу щодо створення кооперативу? При позитивній відповіді на нього, збори обирають організаційний комітет, до якого включають досвідченого консультанта з організаційно-економічних питань. Збори закінчуються постановкою завдань оргкомітету, затвердженням розмірів внесків на проведення організаційної роботи, а також укладанням договору про наміри.

На другому етапі створення кооперативу відбувається його техніко – економічне обґрунтування. Головне завдання етапу довести за допомогою відповідних розрахунків, що створення кооперативу реальне і економічно доцільне. На цьому етапі організаційний комітет розпочинає інформаційну компанію, залучає до себе професійних консультантів, які відіграють важливу роль в процесі планування, а також план створення кооперативу (базовий бізнес-план).

Якщо складені плани задовольняють членів організаційного комітету, усі проблеми підготовчої фази створення кооперативу вирішені, і пакет необхідних документів розроблено, настає час скликати установчі збори кооперативу.

Важливий момент підготовки установчих зборів полягає у розробці проектів засновницьких документів кооперативу ( статуту, установчого договору або протоколу рішень загальних зборів).

Якщо висновки комітету щодо створення кооперативу є позитивними, зборам пропонується їх схвалити, а після цього розпочинається новий етап – створення і реєстрація кооперативу. Документом, що підтверджує рішення установчих зборів про створення кооперативу, є установчий договір або протокол загальних зборів. Його підписанти стають засновниками кооперативу. Обрання установчими зборами керівництва кооперативу є особливо відповідальним моментом процедури його створення.

Державна реєстрація кооперативу затверджує етап його створення. Після отримання відповідного документу кооператив виходить на етап розпочинання ділових операцій. На цьому етапі відбувається розподіл управлінських функцій між правлінням кооперативу і виконавчою дирекцією. Життєво важливим для кооперативу на даному етапі є забезпечення необхідного фінансування. Найпріоритетнішим джерелом фінансування є пайові внески його членів.

Кооперативи, які мають занадто обмеженні “стартові кошти”, часто розпочинають свою діяльність на основі договорів оренди. Це значно дешевше, ніж придбання засобів виробництва, і скорочує час підготовки до розпочинання господарської діяльності.

Якщо в кооперативі намітилася тенденція зростання індивідуальних паїв його членів і всього пайового капіталу в цілому, - це є ознакою, що кооператив готовий до нового етапу свого розвитку-зростання і диверсифікації.

Для кооперативів існують три основні варіанти подальшого зростання:

1. Внутрішнє зростання шляхом будівництва власних потужностей, розширення і диверсифікації діяльності;

2. зовнішнє зростання через об’єднання або придбання вже існуючого підприємства;

3. Укладання альянсів з іншими організаціями, зберігаючи свою самостійність.

Отже процес створення, становлення і економічного розвитку кооперативу має певні характерні риси. Проте його алгоритм не є постулатом, розрахованим на догматичне копіювання. До розбудови свого підприємства, розробки стратегії його виживання кооператори повинні підходити творчо. Незмінним має залишатися лише призначення самого кооперативу: через об’єднання зусиль усіх досягти блага для кожного.


3. ЕКОНОМІКО – ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНІЦІАТИВНОЇ ГРУПИ ПО ТСВОРЕННЮ КООПЕРАТИВУ

3.1 ПРИРОДНО – КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОНИ РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСТВ

Фермерські господарства розташовані в місті Мелітополь Запорізької області.

Кліматичні умови зони, в якій знаходяться господарства, характеризується зниженою кількістю опадів, нерівномірним випаданням їх по періодам року, високим температурним режимом, низькою відносною вологістю повітря особливо в критичні періоди росту і розвитку рослин. Сума температур більше ніж 10 градусів Цельсія, склала на рік 3250 градусів Цельсія. Хід середньомісячних температур протягом року по багаторічним даним слідуючий: