Смекни!
smekni.com

Резерви поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства на прикладі КФ Ольга (стр. 8 из 12)

─ весь капітал підприємства, грн..

,

В 2005 році чистий прибуток підприємства склав 9,62 % від вартості всього інвестованого капіталу. В 2004 р. частка чистого прибутку склала 8,46 % від суми всього капіталу на кінець року.

г) Рентабельність необоротних активів:

, (2.16)

де

─ вартість необоротних активів, грн..

,

На кожну гривню, вкладену у необоротні активи в 2005 році, доводиться 19,13 копійок чистого прибутку, що в 1,13 рази більше, ніж в попередньому році.

д) Рентабельність власного капіталу:

, (2.17)

де

─ власний капітал підприємства, грн..

,

Ефективність використання власних засобів підприємства в 2005 році не змінилась в порівнянні з попереднім роком. Це свідчить про стабільність результатів їх використання.

Зведемо отримані дані в таблицю 2.8


Таблиця 2.8 Динаміка рівнів показників рентабельності

Показник 2004 р., % 2005 р., % Відхилення, %
Рентабельність продажів 10,6 12,5 1,9
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) 13,9 16,7 2,8
Рентабельність всього капіталу 8,46 9,62 1,16
Рентабельність необоротних активів 16,92 19,1 2,21
Рентабельність власного капіталу 15,04 15 -0,04

Приведені показники рентабельності залежать від безлічі чинників. При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільш широке розповсюдження отримала факторна модель фірми „DuPont”. Призначення моделі ─ визначити чинники, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити цей вплив. Оскільки існує велика кількість показників рентабельності, аналітики цієї фірми обрали один. На їх думку найбільш важливий ─ рентабельність власного капіталу. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Схематичне зображення моделі фірми „DuPont” зображено на рисунку 2.6

З зазначеної моделі можемо зробити висновок, що рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажів, ресурсовітдачі та структури джерел коштів, які були інвестовані в підприємство. Важливість зазначених показників пояснюється тим, що вони в деякому значенні узагальнюють усі боки фінансово-господарчої діяльності підприємства: перший чинник узагальнює звіт про фінансові результати, другий ─ актив балансу, третій ─ пасив балансу.

Рисунок 2.6 Схема факторного аналізу фірми „DuPont”

В основі зазначеної схеми аналізу закладена така детермінована модель:

, (2.18)

, (2.19)

, (2.20)

(2.21)

Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства можливе використання будь-яких прийомів елімінування. Ми використаємо один з найбільш простих ─ прийом абсолютних різниць.

Для зручності розрахунку впливу чинників на коефіцієнт рентабельності власного капіталу побудуємо таблицю 2.9


Таблиця 2.9 Зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу та факторних показників в динаміці

Показник 2004 рік 2005 рік Відхилення
1 Рентабельність продажів 0,0738507 0,084 0,0102
2 Ресурсовітдача 1,1458753 1,14547 -0,0004
3 Коефіцієнт фінансової залежності 1,7777649 1,55892 -0,2188
4 Рентабельність власного капіталу 0,1504409 0,15 -0,0004

Загальне відхилення рентабельності власного капіталу становило 0,0004 пунктів.

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продажів визначимо наступною формулою:

, (2.22)

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовітдачі:

, (2.23)

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

, (2.24)

Узагальнимо в таблиці 2.10 вплив чинників, які впливають на зміну показника рентабельності власного капіталу.

Як ми бачимо рентабельність власного капіталу зменшилась на 0,0004 пункти.

Таблиця 2.10 Вплив чинників на рентабельність власного капіталу

Показник Вплив
1 Рентабельність продажів 0,02068
2 Ресурсовітдача -0,00006
3 Коефіцієнт фінансової залежності -0,02106
4 Всього (зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу) -0,0004

Таким чином, за рахунок підвищення коефіцієнта чистої рентабельності продажів показник рентабельності власного капіталу збільшився на 0,02068 пунктів. Зміна показника ресурсовітдачі та коефіцієнта фінансової залежності призвели до зменшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу.

2.5 Аналіз розподілу і використання прибутку

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообертом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів i одержання прибутків, їхнього розподілу i використання.

Прибуток є джерелом фінансування різних по економічному змісту потреб. При його розподілі перетинаються інтереси як суспільства в цілому в особі держави, так і підприємницькі інтереси засновників підприємства і інтереси окремих працівників.

Об'єктом розподілу є валовий прибуток. Законодавчо розподіл прибутку реалізується в частині, що поступає до бюджету України і регіональних бюджетів у вигляді податків та інших обов’язкових платежів. Розподіл частини прибутку, що залишилася, є прерогативою підприємства, регламентується внутрішніми документами підприємства і фіксується в його обліковій політиці.

При розподілі прибутку виходять з наступних принципів:

- першочергове виконання зобов'язань перед бюджетом;

- прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, розподіляється для накопичення та вживання.

Цю загальну схему розподілу прибутку можна конкретизувати стосовно підприємств із різними органiзацiйно-правовими формами. Це стосується насамперед акціонерних товариств. Як відомо, власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів ─ доходів інвесторів на вкладений капітал. Щодо акціонерного підприємства дивіденди можна розглядати як плату за залучений від продажу акцій капітал.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно впливає на фінансову стабільність i перспективи розвитку підприємства. Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів i високий їх рівень , збільшують попит на акції та підвищують їхній ринковий курс. Водночас, обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв’язання завдань перспективного розвитку підприємства.

Механізм дії фінансів на ефективність господарювання залежить від характеру розподільних відносин, конкретних форм і методів їх організації, їх відповідності рівню продуктивних сил виробничих відносин.

Орієнтиром для встановлення співвідношення між накопиченням і споживанням повинні бути стан виробничих фондів і конкурентоспроможність продукції, що випускається. В процесі розподілу чистого прибутку підприємство має право самостійно визначити спосіб її розподілу.

Розподіл чистого прибутку „КФ „Ольга” здійснюється за допомогою утворення спеціальних фондів: фонду накопичення, фонду вживання і резервного фонду.

Фонд накопичення „КФ „Ольга” використовується на засвоєння нових видів продукції, на фінансування витрат пов’язаних з переобладнанням и реорганізацією торгового процесу. Сюди ж відносяться витрати по погашенню довгострокових позик і сплаті відсотків по них, сплаті відсотків по короткострокових позиках понад суми, віднесені на собівартість продукції, фінансування приросту оборотних коштів.