Об’єкт – вартість послуг у державних органах, ціна позову.
Ставка:
- проста (у твердій сумі);
- пропорційна (у відсотках).
Джерело: для суб’єктів підприємницької діяльності – собівартість
продукції, для громадян – власні кошти.
7)Плата (податок) на землю – один із видів доходів місцевих бюджетів, яка зараховується на рахунки відповідних рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Плата за землю – прямий реальний податок на володіння та користування землею.
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки.
- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1;
- для багаторічних насаджень -0,03.
Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
8)Рентні платежі – це платежі за видобутий природний газ, газовий конденсат і нафту.
Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку.
Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини.
Сума рентної плати визначаються платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводневої сировини та встановлених законом про державний бюджет ставок рентної плати. У 2006 році до затвердженому у державному бюджеті ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт., який обчислюється для кожного звітного періоду, шляхом ділення середньозваженої ціни однієї тони нафти на базових умовах поставки, що склалася на останньому аукціоні звітного періоду, який проводився на біржах.
9) Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є витокою фінансового виробництва реконструкції, ремонту та утримання автомобілів загального користування та проведення природоохоронних мроприємств на водоймах
10)Податок на промисел – це плата, яка знімається з фізичних осіб за право займатися торгівлею. Джерело – власні кошти.
Платники : фізичні особи, незареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які проводять несистематичну (не більш чотирьох разів на рік) продаж переробленої та купленої продукції.
Об’єкт : сумарна вартість товарів по ринковим цінам, вказана в декларації.
Ставка: 10 % вказана в декларації вартості товарів, які підлягають продажу на протязі 3-х днів але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян
Штрафи – без придбання разових патентів від 1-го до 10-и неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторні порушення протягом року від 10-ти до 20-и неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
11)Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету – це форма реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошук та розвідку місцезнаходження корисних копалин за рахунок державного бюджету, які стягуються з користувачів надрами, які проводять видобуток корисних копалин на раніше розвіданих місцезнаходжень.
Платники: користувачі надрами всіх форм власності, підприємці з іноземними інвестиціями, які добувають корисні копалини на місцезнаходженнях розвіданих за рахунок державного бюджету.
Об’єкт: вартість видобутої сировини або продукту її переробки, а при видобутку підземних прісних, мінеральних і термальних вод – об’єм їх видобутку.
Ставка: нормативи, які визначаються як частина вартості одиниці видобутої мінеральної сировини, або у вигляді ставки відрахування за одиницю видобутку.
Джерело – собівартість продукції.
Штрафи: 0,3 % за кожен день.
12)Збір за спеціальне використання природних ресурсів це податок за передачу у використання природних ресурсів, які встановлюються з метою компенсації затрат держави на відновлення природних ресурсів.
Платники: користувачі природними ресурсами (заготовлювачі деревини, підприємства - водокористувачі, тепло-і гідроенергетики, суб’єкти підприємницької діяльності, які проводять видобуток корисних копалин).
Об’єкти: кількість або об’єм заготовлених природних ресурсів.(деревини, забір та викид води, об’єм фактично погашених у надрах балансових і внебалансових запасів).
Збори за використання природних ресурсів в межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а аз понадлімітне використання та зниження їх якості стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, установ організацій чи громадян. Ліміти встановлюються у порядку, що визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними міськими Радами, крім випадків, коли природні ресурси мають загальнодержавне значення.
13) Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.
14) Збір на обов’язкове соціальне страхування використовується для виплати допомоги по тимчасові непрацездатності, вагітності і пологам, при народженні дитини; організація санаторно-курортного лікування і відпочинку працюючих, їх дітей, ветеранів, інвалідів; фінансування витрат пов’язаних з забезпеченням зайнятості населення.
Платники суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, фізичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників, фізичні особи, що працюють за трудовим договором, виконують роботи згідно цивільно-правових договорів.
Об’єкти оподаткування: фонд оплати праці працівників підприємства; сума доходів громадян; сукупний дохід громадян, які працюють по найму.
15)Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Пенсійний фонд – це самостійна фінансово-банківська система, засоби якої не входять в державний бюджет і мають виключно цільове призначення для виплат різного роду пенсій.
Платники суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, фізичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників, фізичні особи, що працюють за трудовим договором, виконують роботи згідно цивільно-правових договорів.
Об’єкти оподаткування: фонд оплати праці працівників підприємства; сума доходів громадян; сукупний дохід громадян, які працюють по найму.
16)Збір до Державного інноваційного фонду. Для формування Державного інноваційного фонду підприємства, об’єднання, організації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ і акцизного збору. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації та банки здійснюють вказані відрахування від валового доходу. Відрахування відноситься на собівартість продукції
Платники: юридичні особи.
17)Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Торговий патент – це державне свідоцтво, стверджуюче право суб’єкта підприємницької діяльності або його структурного підрозділу займатися торговою діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою, по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу та побутових послуг за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунку.
Платники: суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою, наданню послуг у сфері ігорного бізнесу та побутових послуг за готівку та інших форм розрахунку.
Об’єкт: плата за торгівельний патент.
3. Податкові пільги в державному регулюванні економіки.
Податкові пільги – це інструменти податкового регулювання, що закріплені в нормативних актах як винятки із загальної схеми обчислення конкретного виду податку, і стосуються, об’єкта, ставки або інших складових оподаткування. Також податковою пільгою визначається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата ним податку ним в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України. Найчастіше – це повне або часткове звільнення від податку.
Податкові пільги є альтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільгового кредитування. Тому для впровадження податкових пільг слід додержуватися системного підходу, який має забезпечувати зв'язок усіх цих інструментів у єдиний комплекс. Система пільг і привілеїв є своєрідним орієнтиром для юридичних або фізичних осіб під час вибору ними сфери діяльності, форми одержання доходів.
Можливості застосування податкових пільг в Україні регламентуються відповідними податковими законами. Правове регулювання пільг здійснюється, по-перше, на рівні податкових законів, які встановлюють засадні принципи надання пільг певним категоріям платників, по-друге, на рівні підзаконних актів, що визначають конкретні пільги для конкретних суб'єктів оподаткування.