Об рунтування основних виробничо-економічних показників діяльності підприємства (стр. 2 из 9)

У процесі фінансового планування визначаються майбутні фінансові потреби: коли і які саме кошти будуть потрібні підприємству у плановому періоді.

Розрізняють потреби в основному та оборотному капіталі.

Під капіталом розуміють суму коштів, необхідну для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу й засоби виробництва, – поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.

Авансований капітал – це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і найм робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів прийнято називати відповідно постійним і змінним капіталом.

У свою чергу, постійний капітал поділяється на основний та оборотний.

Основний капітал – це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Оборотний капітал – це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці та оплату праці робочої сили.

Потреба в основному капіталі визначається при створенні, розширенні підприємства, а також у разі додаткових капіталовкладень. Розрахунок потреби в капіталі виконується після того, як визначена ефективність запланованих інвестицій. Потреба визначається шляхом складання вартості придбаних об’єктів основного капіталу.

Потребу в основному капіталі підприємства будемо визначати виходячи з наступних умов:

банківський кредит є доступний для підприємства, ставки банківського кредиту помірна;

за результатами попередніх маркетингових досліджень гарантованим є увесь обсяг продажу продукції даного виду.

Показники потреби підприємства в основних виробничих фондах охарактеризуємо в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Обґрунтування потреба підприємства в основних виробничих фондах

№ п/п	Види основних виробничих фондів	Кількість	Вартість одиниці грн.	Загальна первісна вартість грн.
1.	Пасивна частина ОВФ
1.1.	Будівля офісу	1	65000	65000
1.2.	Будівля цеху	1	616500	616500
Разом пасивної частини ОВФ	681500
2.	Активна частина ОВФ	50
2.1.	Обладнання виду А	19	93800	1782200
2.2.	Обладнання виду Б	17	189100	3214700
2.3.	Обладнання виду В	14	296000	4144000
2.4.	Виробничий і господарський інвентар та інструменти	12610
Разом активної частини ОВФ	9153510
Всього	9835010

Для розрахунку в потребі в активній частині ОВФ використовуємо дані таблиці 1.2., тобто балансу робочого часу в розрахунку на одиницю обладнання, а також відомості про виробничу програму підприємства.

Виробнича програма – це той максимальний можливий обсяг продукції, робіт та послуг, який може виробити підприємство при ефективному використанні його виробничих фондів з врахуванням обсягу попиту на дану продукцію. Для визначення кількості одиниць обладнання кожного виду застосуємо наступну формулу:

– кількість одиниць обладнання певного виду;

– норма затрат машинного часу, обладнання даного виду на одиницю продукції;

– коефіцієнт змінності роботи обладнання;

– плановий фонд робочого часу роботи одиниці обладнання за рік в маш.-год. згідно балансу робочого часу;

– виробнича програма в штуках.

За наступним етапом проведення розрахунку визначаємо баланс робочого часу роботи обладнання (Таблиці 1.2.).

Таблиця 1.2.

Плановий баланс робочого часу в розрахунку на одиницю обладнання на 2009 рік

№ п/п	Назва показника	Значення показника
1.	Календарний фонд робочого часу	365
2.	Неробочих днів всього	114
	Вихідні	104
	Святкові	10
3.	Номінальний фонд часу роботи обладнання	251
4.	Час перебування обладнання в ремонті, очікуванні ремонту на технічному обслуговуванні	23
5.	Планова тривалість роботи обладнання	228

Висновок: Розрахунки показали, що підприємству необхідні основні виробничі фонди на загальну суму 9835010грн, в тому числі активна частина складає 93%, а пасивна 7%. Порівнюючи з іншими варіантами (Активна частина 93%, а пасивна 7%).

Розділ 2. Планування поповнення амортизаційного фонду на підприємстві.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично-спрацьованих і технічно-застарілих основних засобів. Необхідною умовою відновлення засобів праці є поступове відновлення їх вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію).

Амортизація – систематичний розподіл вартості активу, яка амортизується протягом строку корисної експлуатації активу.

Амортизація основних засобів – це процес перенесення авансової раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних засобів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичуються у спеціальному амортизаційному фонді, що слугує для відновлення основних засобів.

Амортизаційний фонд – цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів, котрі у процесі виробництва піддаються фізичному та моральному зносу, через що втрачають частину споживчої вартості. Норми амортизаційних відрахувань встановлюються державою. Прискорена амортизація основних фондів сприяє розвитку науково-технічного прогресу, зростанню продуктивності праці, якості і конкурентоспроможності продукції. При цьому знижується прибуток. Щоб не допустити зниження рентабельності, у державах з ринковою економікою практикується законодавче зменшення суми прибутків, що обкладаються податком, на величину витрат, пов'язаних з амортизацією.

Амортизаційна політика має бути спрямована на підвищення фінансового зацікавлення суб'єктів господарювання у здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних фондів. Сьогодні усім підприємствам, (незалежно від форм власності), законодавче надане право на самостійне використання амортизаційних відрахувань, що немає економічного обґрунтування. Правомірним було б надати право на визначення напрямків використання коштів амортизаційних фондів власником підприємства, а не його керівництвом. Крім того, доцільно законодавче встановити долю амортизаційних відрахувань у загальній їх сумі, яка обов'язково повинна бути спрямована на відновлення основних фондів, використання і запровадження сучасних технологій, оскільки в даний час більша частина цих відрахувань використовується як обігові кошти.

В даному розділі визначимо річну величину амортизаційних відрахувань і будуємо графік накопичення амортизаційних відрахувань.

В даному випадку підприємство використовує два методи розрахунку амортизаційних відрахувань: рівномірний та прискорений методи нарахування амортизації, які передбачають використання коефіцієнта зростання діючих норм амортизаційних відрахувань.

В таблиці 2.1. розраховано планову річну суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів.

Таблиця 2.1.

Визначення та обґрунтування планової річної планової величини амортизаційних відрахувань

№ п/п	Види основних виробничих фондів	Коефіцієнт збільшення амортизаційних витрат	Норма амортизаційних відрахувань %	Загальна вартість ОВФ грн.	Річна сума амортизаційних відрахувань грн.
1.	Пасивна частина ОВФ
1.1.	Будівля офісу	2,55	65000	1658
1.2.	Будівля цеху	3,05	616500	18803
Разом пасивної частини ОВФ	681500	20461
2.	Активна частина ОВФ
2.1.	Обладнання виду А	1,9	16	1782200	541789
2.2.	Обладнання виду Б	1,9	16	3214700	977269
2.3.	Обладнання виду В	1,9	16	4144000	1259776
2.4.	Виробничий і господарський інвентар та інструменти	28	12610	3531
Разом активної частини ОВФ	9153510	2782365
Всього	9835010	2802826

Для визначення річної суми амортизації необхідно норму амортизації помножити на вартість ОВФ і поділити на 100%.

Норма амортизації обладнання – В.Д.п.8; Норма амортизації інструменту – В.Д.п.31; збільшуючий коефіцієнт – В.Д.п.30.

Наступним етапом роботи є побудова графіка накопичення амортизаційних відрахувань по обладнанню видів А, Б, В (Рис. 1).