Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра політології, соціології і права
Індивідуальна робота
з дисципліни
«Господарське законодавство»
Рівне - 2008
Задача № 4
Між двома підприємствами було укладено договір оренди нежитлового приміщення строком на 1 рік. Плату за користування приміщенням передбачалося вносити щомісячно. Оскільки протягом шести місяців орендар не сплачував орендних платежів, орендодавець надіслав йому листа, в якому повідомляв про дострокове розірвання договору і вимагав забрати товари, які зберігалися у приміщенні. У своїй відповіді орендар повідомляв, що одностороння відмова від виконання зобов’язань заборонена, і погрожував звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні приміщенням.
Питання:
1. Чи передбачає законодавство випадки дострокового розірвання договору оренди? Чи може таке розірвання відбутися в односторонньому порядку?
2. Що можна порадити орендодавцеві у цій ситуації?
Розв’язок:
І. Факти:
1.1. Укладено договір оренди приміщення строком на 1 рік.
1.2. Плату за оренду передбачалося вносити щомісяця.
1.3. Протягом шести місяців орендар не сплачував оренду.
1.4. Повідомлення орендодавця про дострокове розірвання договору оренди.
ІІ. Вид господарських правовідносин:
Організаційно-зобов’язальні.
ІІІ. Нормативні акти:
3.1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р.
3.2. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р.
IV. Аналіз законодавства
4.1. ГКУ ст. 188 «Порядок зміни та розірвання господарських договорів»:
1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше непередбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідність змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5. Якщо судом рішення договору змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним, Якщо судом рішення договору змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
4.2. ЦКУ ст. 783 «Розірвання договору найму на вимогу наймодавця»:
1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю в супереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
4.3. ЦКУ ст. 784 «Розірвання договору найму на вимогу наймача»:
1. Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.
4.4. ЦКУ ст. 762.5 «Плата за користування майном»:
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
4.5. ЦКУ ст. 782 «Право наймодавця відмовитися від договору найму»:
1. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
2. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачам повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Порада:
Оскільки орендаря було повідомлено про розірвання договору, на що він відмовився, згідно ст. 762.5 і ст. 782 ЦКУ (вище згадані статті), орендодавцю слід звернутися до суду з позовом на орендаря про відмову в достроковому припиненні договору оренди, в зв’язку з не оплатою за користування приміщенням протягом шести місяців.
А також, згідно ст. 224 ГКУ «Відшкодування збитків», орендодавець має право вимагати у орендаря відшкодування збитків, оскільки в даній статі зазначено:
«1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
2. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною».
Задача № 9
Завод будівельних матеріалів звернувся до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про те, що акціонерне товариство «Будматеріали» через магазин, що йому належить, дискредитує продукцію заводу. До заяви були додані фотографії вітрини магазину, де зображені браковані цеглини з оголошенням такого змісту: «Шановні покупці! Таку браковану цеглу ви можете придбати на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як і нашу, якісну. Поміркуйте!».
У процесі перевірки встановлено, що протягом останніх трьох років жодної претензії щодо якості цегли, що вироблялась заводом, не надходило. Посадові особи акціонерного товариства «Будматеріали» не надали доказів того, що розміщена у вітрині магазину цеглина виготовлена на заводі.
Питання:
1. Що таке ділова репутація?
2. Чи було в діях акціонерного товариства порушення чинного законодавства?
3. Яким чином може завод захистити свою ділову репутацію?
Вирішіть ситуацію.
Розв’язок:
І. Факти:
1.1. Фотографія вітрини магазину, що належить акціонерному товариству «Будматеріали» з зображенням бракованої цеглини і оголошенням такого типу: «Шановні покупці! Таку браковану цеглу ви можете придбати на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як і нашу, якісну. Поміркуйте!».
1.2. Відсутність претензій протягом останніх трьох років щодо якості цегли заводу.
1.3. Заява заводу до Антимонопольного комітету на акціонерне товариство «Будматеріали» про дискредитацію його продукції.
ІІ. Вид господарських правовідносин:
2.1. Організаційно-господарські.
ІІІ. Нормативні акти:
3.1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р.
3.2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р.
IV. Аналіз законодавства
4.1. Ділову репутацію можна визначати як кумулятивне судження про підприємство – суб’єкт ЗЕД за визначений період на підставі порівняльного успіху на ринку із задоволення сподівань акціонерів і споживачів. Ділова репутація залежить від розміру підприємства і галузі в якій воно працює. Існує зв'язок між репутацією і соціальною значущістю підприємства – вкладом підприємства в суспільство: його розвиток і поліпшення.
4.1. ГКУ ст. 35 «Досягнення неправомірних переваг у конкуренції»:
1. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції є отримання певних переваг стосовно іншого суб’єкта господарювання шляхом порушення законодавства, яке підтверджене рішенням відповідного органу державної влади.
4.2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ст. 8. «Дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця)»:
Дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
4.3. ГКУ ст. 32 «Недобросовісна конкуренція»:
1. Недобросовісною конкуренцією визначаються будь які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статі.
3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.
4.4. ГКУ ст. 37 «Відповідальність за недобросовісну конкуренцію»:
1. Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб’єкта господарювання згідно з цим Кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом.
4.5. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. ст. 26. «Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей»:
У разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням.