Смекни!
smekni.com

Прогнозування планування регулювання діяльності підприємства (стр. 2 из 3)

В загальному вигляді плановий баланс виражається рівністю між сумою, що включає величину ресурсу на початок планового періоду і його приходом протягом цього періоду, і сумою , що включає витрати ресурсу за цей же час і його залишок на кінець періоду:

Початковий залишок+прихід=Витрата+Кінцевий залишок.

Маючи інформацію про будь-які 3-і складові балансу, можна без праці обчислити будь-яку.

5. Моделювання. Сутність цього методу полягає в створенні такого аналога планового процесу, в якому відображені всі найважливіші, з погляду дослідження, властивості даного процесу і опущені його другорядні риси.

Звичайно такі моделі є формалізованим описом досліджуваного економічного об’єкту у вигляді математичної залежності і відносин.


3. Стратегія розвитку підприємства і бізнес-планування

Стратегічне планування

В умовах ринкової економіки досягнення однієї і тієї ж мети можливе за допомогою різних методів і способів.

У зв’язку з цим, виникає питання: як намічена мета може бути практично реалізована і за допомогою яких способів.

Намагаючись дати відповідь на поставлене питання, кожне підприємство повинне розробляти деякі варіанти стратегії.

Термін «стратегія» походить від грецького слова, яке складається – 2-х частин: «stratos» - військо і «ago» - веду. Тобто за походженням це військовий термін, який позначає «вести військо».

Щодо економічної сфери діяльності цей термін був введений в 60-70-х роках XX сторіччя у зв’язку із загостренням конкурентної боротьби. Саме тоді сфера економічної діяльності почала нагадувати військове поле дій.

Таким чином, в економічній сфері термін «стратегія» - це генеральна програма діяльності підприємства, в основі якої лежить:

- визначення основних довгострокових цілей і задач;

- розробка напрямів його діяльності;

- визначення необхідних ресурсів для досяг6нення поставлених цілей і порядку їх виконання.

Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення.

Стратегія – це система управління, яка передбачає довгострокові цілі.

За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

Стратегічне планування – це процес здійснення сукупності систематизованих і взаємоузгоджених робіт з визначенням довгострокових (на певний період) цілей і напрямів діяльності підприємства.

Стратегічне планування здійснюється поетапно. До основних етапів відносяться наступні:

Етапи стратегічного планування

1. визначення місії (головної мети) підприємства;

2. формування стратегічних цілей (формуються виходячи із загальної місії підприємства).

3. діагностичний етап стратегічного планування – це наліз зовнішнього і внутрішнього середовища, тобто оцінка актуальності і реальності місії і цілей.

4. вибір генеральної стратегії;

5. аналіз стратегічних альтернатив;

6. розробка функціональних і ресурсних субстратегій;

7. упровадження, контроль і оцінка результатів.

Тепер розглянемо послідовно всі етапи стратегічного планування.

1. Місія підприємства – це мета, для якої фірма творена і яка повинна бути досягнута в плановому періоді.

Необхідність місії була визначена відомими керівниками. Приклад: Генрі Форд визначив місію компанії «форд» як надання людям дешевого транспорт. При цьому він затверджував, що якщо це хтось здійснить, то прибуток, навряд чи пройде мимо нього.

Як бачимо, місія підприємства об’єднує в собі як зовнішні, так і внутрішні задачі, які воно повинно виконати протягом всього періоду своєї діяльності.

А саме, місія компанії «форд» - це надання людям дешевого транспорту (зовнішня мета), з прибутком для своїх акціонерів (внутрішня мета).

2. На основі місії формуються стратегічні цілі підприємства.

Залежно від зовнішніх і внутрішніх чинників, ці цілі можуть бути різними. Всю різноманітність цілей можна класифікувати по наступних ознаках:

1. за змістом і напряму цілей - економічні, соціальні, власні;

2. по функціональній сфері реалізації цілей - маркетингові, фінансово-економічні, інвестиційні, інноваційні, організаційні.

3. по рівню досягнення – необхідні і бажані.

4. по тимчасовому чиннику – перспективні, поточні;

5. по відношенню до головної мети – кінцеві і проміжні;

6. по характеру оцінки – кількісні і якісні;

7. по характеру інтересів - цілі підприємства, мети суспільства.

3. Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища.

Будь-яке підприємство функціонує в певному ринковому середовищі, яке називається зовнішнім середовищем. Тому аналіз завжди починається з аналізу зовнішнього середовища.

До елементів зовнішнього середовища відносяться:

- бізнес - партнери

- клієнти, постачальники

- державні структури.

До чинників зовнішнього середовища, які впливають на підприємство, відносяться:

Різновиди чинників Підвиди чинників Приклад
Міжнародні 1.1 загальноекономічні Циклічність розвитку; Фінансова політика
1.2 стабільність міжнародної політики Підписання міжнародних угод; Міжнародний маркетинг
1.3 міжнародна конкуренція Фінансовий стан зарубіжних партнерів; Ліцензійна торгівля; Організація спільних підприємств.
Національні 2.1 політичні Стан фінансової системи; Податкова політика; Захист конкуренції; Обмеження монополізму.
2.2 економічні і демографічні Купівельна спроможність;
рівень доходів населення; Підприємницька активність
Ринкові 3.1. психологія споживача Вибір споживача; Звичаї, традиції, Норми споживання
3.2. науково-технічні Конкурентоспроможність продукції; новизна конкуренції і технології.
3.3 форми конкуренції Рівень витрат виробництва; Якість продукції; Рівень маркетингу.

Після визначення зовнішнього середовища, в якому прийдеться працювати підприємству, переходять до визначення внутрішнього середовища, тобто до визначення свого місця на ринку.

Іншими словами, аналіз внутрішнього середовища дозволяє побачити межі виробничих і реалізаційних можливостей підприємства і визначити сильні і слабкі сторони фірми.

Внутрішнє середовище підприємства можна представити як сукупність 5-ти видів чинників.

Внутрішні чинники діяльності підприємства

Вид чинника Чинник
Конкурентна позиція підприємства Мета підприємства; Традиції, репутація, імідж; Кваліфікація персоналу; Частина ринку і стадія життєвого циклу
Принципи діяльності Форми власності; Організаційна структура управління; Інноваційна політика; Організація виробництва; Форми спеціалізації; Диверсифікація виробництва.
Ресурси і їх використовування Період виробничого циклу; Рівень виробничих запасів; Оборотні кошти.
Маркетингова стратегія Товарна, цінова, реалізаційна політика; Стратегічні цілі і прогнозування збуту.
Фінансовий менеджмент Структура балансу; Платоспроможність і ліквідність; Вартість і структура капіталу; Інвестиційна привабливість; Рівень прибутку і рентабельності

5. Вибір генеральної стратегії

Базова стратегія як генеральний напрям є основою стратегічного плану підприємства. Відповідно до циклу розвитку підприємства можна вибрати одну з таких базових стратегій:

- Стратегія зростання – характеризує намір підприємства збільшувати обсяги продажу, прибутку, капітальних вкладень і т. п.;

- Стратегія стабілізації – вибирають у разі діяльності підприємства при відчутній нестабільності обсягів продажу і прибутків;

- Стратегія виживання – суто оборонна стратегія, застосовують при глибокій кризі підприємства.

6. аналіз стратегічних альтернатив:

В рамках відповідній базовій стратегії можна вибрати одну з декількох можливих дій, які прийнято називати стратегічними альтернативами (5-й етап стратегічного планування).

Можливі стратегічні альтернативи підприємства на підставі базової його стратегії

Варіанти базової стратегії Критерії визначення характеру стратегії Стратегічні альтернативи
1. Стратегія зростання 1. Об’єм продажі 2.Дохід 3. Частка ринку 4. Швидкість росту 1. Інтенсифікація ринку: захоплення нових ринків, розширення своєї присутності географічна експансія 2. Диверсифікація: вертикальна, горизонтальна, попутна 3. Міжфірмова співпраця і кооперація 4. Зовнішньоекономічна діяльність
2. Стратегія стабілізації (наступально-оборонна) 1. Дохід від об’єму продажу 2.Дохід від активів 3. дохід від акцій 4. швидкість пожвавлення діяльності 1. Економія: ревізія витрат, консультація, пожвавлення діяльності 2. Зсуви: зменшення витрат, відновлення доходу, активізація фінансової діяльності 3. Забезпечення стійкості: балансування на ринках, фінансова економія
3. Стратегія виживання (оборонна) Критичний аналіз: - продуктів і ринків; - фінансового стану - управління 1. Перебудова маркетингової діяльності: вилучення товару з продажу

7. Розробка функціональних і ресурсних субстратегій:

На основі базової стратегії розробляються стратегії окремих функціональних підрозділів підприємства (субстратегії).


4. Тактичне і оперативне планування

Особливості і зміст тактичних планів.