Оптимізація трудових ресурсів (стр. 9 из 12)
Витрати на рекламу складуть:
грн. (3.11)3.6 Побудова графіку беззбитковості
Виходячи з розрахунків, побудуємо графік досягнення беззбитковості.
За допомогою цього графіка можна знайти точку беззбитковості, що показує кількість програмних продуктів, необхідне для продажу, щоб прибуток рівнявся загальним витратам.
На рисунку 3.4 прийняті наступні позначення:
- Д – доходи від реалізації;
- Взмін – змінні витрати;
- Впост – постійні витрати;
- Д-Взмін – дохід від реалізації мінус Взмін;
- ТБ– точка беззбитковості.
Розрахуємо точку беззбитковості:
Взм= 
грн, (3.12)
TБ1=(ЗР+Зпост1)/(Ц – З´пер)=20 од. (3.13)
де Ц – ціна ПП, грн.;
О – обсяг продажів при реалізації ПП, од.;
Впост – постійні витрати, грн.;
В’змін – змінні витрати, грн.;
Вр – витрати на розробку ПП до початку реалізації, грн.
0< TБ1 ≤ 01
0<20≤ 29.
Беззбитковість досягається в першому році реалізації ПП.
4. Безпека життя та діяльності людини
4.1 Аналіз умов праці
Питання БЖД людини розглядаються на етапі експлуатації розроблюваної програми.
Програма буде використана в приміщенні планово-економічного відділу. Розміри приміщення становлять 8х6х3,6 м, площа – 48 м
, обсяг 172,8 
, кількість працюючих – 3 (програміст і два оператори ЕОМ). Устаткування, застосовуване у планово-економічному відділі – 3 ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер.Норми на окремі робочі місця з використанням ПЕОМ згідно ДНАОП 0.00–1.31–99 становлять 6 м
й 20 . З урахуванням зазначених норм, на одне робоче місце в даної фінансовому відділі доводиться 16 м й 57,6 відповідно. Отже, за даними показниками приміщення планово-економічного відділу відповідає зазначеним вище вимогам.Електропостачання устаткування у планово-економічному відділі здійснюється від трифазної чотирьохпроводної мережі змінного струму із глухозаземленной нейтралью напругою 380/220У частотою 50 Гц.
Проведемо аналіз системи «Людина – Машина – Середовище», утвореної в приміщенні планово-економічного відділу із вказівкою конкретних зв'язків у системі. Система містить 7 елементів. Складовими системи є:
а) 3 елементи «людина» – 3 працюючих у планово-економічному відділі;
б) 3 елементи «машина» – три ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер;
в) 1 елемент «середовище» – виробниче середовище у планово-економічному відділі.
Кожен елемент «людина» умовно розділимо на функціональні частини:
– Ч1 – це людина-оператор;
– Ч2 – це людина, що впливає на середовище;
– Ч3 – це людина, з погляду фізіологічного стану.
Елемент системи «машина» можна умовно розділити на наступні функціональні частини: М1 – це машина, що виконує основну технологічну функцію; М2 – це машина, що виконує функції аварійного захисту; М3 – це машина, що впливає на навколишнє середовище й людину.
Аналіз зв'язків дозволяє виділити в системі, відповідно до ДСТУ 12.0.003–74, небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
а) фізичні: підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, недостатня освітленість, відсутність природного світла, напруженість магнітного поля.
б) психофізіологічні: фізичні перевантаження, перенапруга аналізаторів,
На рисунку 4.1 представлена структурна схема системи « «Л-М-С»» із вказівкою зв'язків між елементами системи.
Укажемо зв'язки в системі «Л-М-С» (див. рисунок 4.1):
– 1 – вплив «людини – оператора» на свій фізичний стан (тепловиділення, споживання кисню);
– 2 – вплив «людини – оператора», що виконує цілеспрямовані дії на свій психофізіологічний стан (розвивається стомлення);
– 3 й 4 – вплив «машини» на стан «середовища» й «середовища» на стан «машини» відповідно;
5 – вплив «середовища» на психофізіологічний стан «людини»;
6 – вплив «людини» як біологічного об'єкта на середовище (нагрівання середовища при виділенні тепла організмом людини),
7 – вплив «машини» на фізичний стан організму «людини» (шум, випромінювання),
8 – вплив психофізіологічного стану людини на виконання їм цілеспрямованих дій (внаслідок стомлення людини може робити помилки),
9 – вплив людей на психофізіологічний стан один одного, 10 – вплив «машини» на психофізіологічний стан «людини».
Розглянемо вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Підвищений рівень шуму на робочому місці, джерелами якого є ПЕОМ, принтер, сприяє зниженню уваги й збільшенню числа помилок при виконанні роботи, зниженню швидкості реакції, може привести до порушення обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, зниженню слуху, головним болям.
Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини, джерелами якого є електрична мережа, порушення ізоляції струмоведучих провідників, короткі замикання на корпус устаткування й ін., є причиною загальних і місцевих электротравм. При підвищеній або зниженій температурі, вологості й рухливості повітря робочої зони порушується теплова рівновага, людина почуває себе дискомфортно, знижується продуктивність праці.
Тривалий вплив високої температури в сполученні з підвищеною вологістю може привести до значного нагромадження теплоти в організмі й, як наслідок, головному болю, загальній слабості, нудоті. Джерелами надлишкового тепла у планово-економічному відділі є ПЕОМ, принтер, люди, сонячна радіація, що проникає через вікна.
Недостатня освітленість робочої зони, а також відсутність природного світла знижує швидкість сприйняття візуальної інформації, приводить до помилок при виконанні робіт, зниженню продуктивності праці. При недостатнім висвітленні може розвитися короткозорість.
Підвищена напруженість електричного й магнітного полів, підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні є причиною виникнення головних болів, млявості, розладу сну, зниження пам'яті, порушення ритму й частоти серцевих скорочень, функціональних порушень у центральної нервової системи, порушення обмінних процесів в організмі людини.
Перенапруга аналізаторів (зорових) є причиною розвитку стомлення, астенопії, а в окремих випадках – зниження їхньої чутливості.
Розумова перенапруга, викликана переробкою великої кількості інформації, приводить до зниження працездатності, стомленню.
Монотонність праці через одноманітні дрібні стереотипні рухи при роботі із клавіатурою й «мишею» приводить до стомлення, розвитку тахікардії, підвищенню кров'яного тиску.
Статичні перевантаження, обумовлені тривалим перебуванням у нерухомому положенні, неправильним положенням тіла людини на робочому місці приводить до виникнення статичної утоми, зниженню якості виконуваної роботи.
У планово-економічному відділі була проведена оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу, представлена в таблиці 4.1
Виходячи з оцінки, що домінує шкідливим виробничим фактором є підвищена температура повітря робочої зони, і для цього фактора розробимо необхідні організаційні й технічні заходи, метою яких є нормалізація мікроклімату у планово-економічному відділі.
Таблиця 4.1 – Оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу у планово-економічному відділі
| Фактори виробничогосередовища йтрудового процесу | Значенняфактора (ПДК,ПДУ) | 3 клас – небезпечній шкідливі умовипраці | Тривалість діїфактора за зміну, % | |||||||||
| Норма | Факт | 1 з | 2 з | 3 з | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||
| 1. Шкідливі хімічні речовини: | - | Немає | - | - | - | - | ||||||
| 2. Шум, дБ(А) | 50 | 49 | - | - | - | 92 | ||||||
| 3. Неіонізуючі випромінювання:а) електрична складовау діапазоні 5 Гц- 2 кгц, В/му діапазоні 2–400 кгц, В/мб) магнітна складовау діапазоні 5 Гц- 2 кгц, нтлу діапазоні 2–400 кгц, нтл | 25 | 12 | - | - | - | 92 | ||||||
| 2,5 | 1,7 | - | - | - | 92 | |||||||
| 250 | 70 | - | - | - | 92 | |||||||
| 25 | 8 | - | - | - | 92 | |||||||
| 4. Электростатич. потенціал, В | 500 | 64 | - | - | - | 92 | ||||||
| 5. Рентгенівське випромінювання, мкр/ч | 100 | 18 | - | - | - | 92 | ||||||
| 6. Мікроклімат:температура повітря(улітку), 0Сшвидкість руху повітря, м/свідносна вологість, % | 23–25 | 31 | - | + | - | 100 | ||||||
| 0,1 | 0,1 | - | - | - | 100 | |||||||
| 40–60 | 54 | - | - | - | 100 | |||||||
| 7. Освітлення:природне – КЕО, %штучне, лк | 2 | 2,7 | - | - | - | 80 | ||||||
| 300 | 350 | - | - | - | 20 | |||||||
| 8. Вага праці:дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, за змінуробоча поза, перебування в похилому положенні протягом змінипереміщення в просторі, км | 40000 | 33000 | - | - | - | 92 | ||||||
| Похилеположеннядо 300 25%зміни | Вільна | - | - | - | 92 | |||||||
| до 10 км | 0,7 | - | - | - | 100 | |||||||
| 9. Напруженість праціа) увага, тривалість зосередження, в% від зміниб) напруженість зорових аналізаторів, категорія робітв) емоційна і інтелектуальна напруга | 75 | 70 | - | - | - | 70 | ||||||
| Точна | Високоточна | - | - | - | 92 | |||||||
| Робота за індивідуальним графіком | Робота за індивідуальним графіком | - | - | - | 92 | |||||||
| 10. Змінність | 1 зміна | 1 зміна | - | - | - | - | ||||||
4.2 Техніка безпеки