5. Постанова КМУ “Про порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій” від 29 липня 1999 р. N 1369
6. Постанова КМУ “Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців” від 28 грудня 2000 р. N 1922
7. Розпорядження КМУ “Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців” від 18 березня 2002 р. N 144-р
8. Наказ Головдержслужби і УАДУ при Президентові України “Про затвердження Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців” від 10 травня 2002 року №30/84
9. Наказ Головдержслужби “Про затвердження Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань” від 31 жовтня 2003 року N 122.
Правова основа віднесення державних службовців до категорій посад.
| Посади державних службовців | Категорії посадових осіб, віднесених до державних службовців на основі Закону України “Про державну службу” | Категорії посадових осіб, віднесених до державних службовців на основі Постанов Кабінету Міністрів України | Категорії посадових осіб, віднесених до державних службовців на основі Розпоряджень Кабінету Міністрів України | Категорії посадових осіб, віднесених до державних службовців на основі інших нормативно-правових актів |
| І категорія | 4 | 7 | 30 | 5 |
| 2 категорія | 17 | 19 | 142 | 9 |
| 3 категорія | 26 | 49 | 170 | 15 |
| 4 категорія | 14 | 58 | 146 | 22 |
| 5 категорія | 17 | 53 | 152 | 49 |
| 6 категорія | 18 | 31 | 121 | 0 |
| 7 категорія | 9 | 18 | 75 | 0 |
Закон України “Про державну службу” чітко не визначає поділу посад на політичні, адміністративні, патронатні (це, правда, закладено у Стратегії реформування державної служби)
Варто відзначити, що досі спостерігається спонтанність у правовому регулюванні категорій державних службовців за сферою діяльності. Крім Закону України “Про державну службу”, є низка інших законів, які визначають особливості правового статусу службовців окремих органів державної влади. Можемо виділити такі категорії:
1. державні службовці органів виконавчої влади;
2. державні службовці військової служби;
3. державні службовці правоохоронних органів;
4. державні службовці судових і юрисдикційних органів;
5. державні службовці митних органів;
6. дипломатичні державні службовці.
Відмінності між категоріями є дуже значними. Так, питання функціонування державної служби у Національному банку та класифікації посад, відповідно до Закону України “Про Національний банк України”, вирішує Правління Національного банку відповідно до законодавства України.
Законодавчі положення щодо проходження державної служби в Україні деталізуються через підзаконні нормативно-правові акти. Постановами Кабінету Міністрів України затверджені Положення про конкурс, атестацію, щорічну оцінку діяльності державного службовця, порядок проведення службового розслідування, кадровий резерв тощо.
Серед проблемних питань (прогалин) правового регулювання діяльності державних службовців також відзначимо:
1. конкурс на заміщення посад державних службовців на належному рівні врегульовано лише для посад 3-7 категорії, нормативно визначеного порядку проведення конкурсу на заміщення посад 1-2 категорій державної служби на сьогодні немає. Це суперечить принципам кар’єрно-позиційної державної служби і дає місце вольовому вирішенню кадрових питань при зайнятті посад вищих державних службовців;
2. законодавство про державну службу належним чином не врегульовує порядок виконання робіт на державній службі за угодою (проведення експертизи, виконання наукових, аналітичних робіт), статус осіб, які виконують такі роботи;
3. на сьогодні відсутні правові механізми встановлення і вирішення “конфлікту інтересів” на державній службі;
4. на підзаконному рівні відсутня деталізація положень щодо боротьби з корупцією серед державних службовців (це стосується, насамперед, фінансового контролю);
5. відсутність законодавчого врегулювання статусу окремих вищих посадових осіб органів державного управління (членів Кабінету Міністрів України).
3.Матерiальне та соцiально-побутове забезпечення державних службовцiв
Оплата працi державних службовцiв повинна забезпечувати достатнi матерiальнi умови для незалежного виконання службових обов'язкiв, сприяти укомплектуванню апарату державних органiв компетентними i досвiдченими кадрами, стимулювати їх сумлiнну та iнiцiативну працю.
Заробiтна плата державних службовцiв складається з посадових окладiв, премiй, доплати за ранги, надбавки за вислугу рокiв на державнiй службi та iнших надбавок.
Посадовi оклади державних службовцiв установлюються залежно вiд складностi та рiвня вiдповiдальностi виконуваних службових обов'язкiв.
Доплата за ранг провадиться вiдповiдно до рангу, присвоєного державному службовцю.
Надбавка за вислугу рокiв виплачується державним службовцям щомiсячно у вiдсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг i залежно вiд стажу державної служби у таких розмiрах: понад 3 роки - 10, понад 5 рокiв - 15, понад 10 рокiв - 20, понад 15 рокiв - 25, понад 20 рокiв - 30, понад 25 рокiв - 40 вiдсоткiв.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високi досягнення у працi i виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв та iншi надбавки i доплати, а також надаватися матерiальна допомога для вирiшення соцiально-побутових питань.
Умови оплати працi державних службовцiв, розмiри їх посадових окладiв, надбавок, доплат i матерiальної допомоги визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Джерелом формування фонду оплати працi державних службовцiв є Державний бюджет України.
Скорочення бюджетних асигнувань не може бути пiдставою для зменшення посадових окладiв, надбавок до них та фiнансування iнших, передбачених цим Законом, гарантiй, пiльг i компенсацiй.
За сумлiнну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язкiв державним службовцям видається грошова винагорода в розмiрi та порядку, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
За особливi трудовi заслуги державнi службовцi представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
Державним службовцям надається щорiчна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, якщо законодавством не передбачено бiльш тривалої вiдпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмiрi посадового окладу.
Державним службовцям, якi мають стаж роботи в державних органах понад 10 рокiв, надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю до 15 календарних днiв. Порядок i умови надання додаткових оплачуваних вiдпусток встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Державнi службовцi забезпечуються житлом у встановленому порядку iз державного фонду.
Державнi службовцi, якi займають посади першої - четвертої категорiй, мають право на першочергове встановлення квартирних телефонiв.
На iндивiдуальне i кооперативне житлове будiвництво або для придбання квартир чи iндивiдуальних жилих будинкiв державним службовцям, якi потребують вiдповiдно до чинного законодавства полiпшення житлових умов, надається земельна дiлянка та безвiдсотковий кредит на строк до 20 рокiв. Умови надання кредиту визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Державнi службовцi та члени їх сiмей, якi проживають разом з ними, користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров'я. Цими ж закладами вони обслуговуються пiсля виходу на пенсiю.
Пенсiя державним службовцям виплачується за рахунок держави.
На одержання пенсiї державних службовцiв мають право особи, якi досягли встановленого законодавством України пенсiйного вiку, за наявностi загального трудового стажу для чоловiкiв - не менше 25 рокiв, для жiнок - не менше 20 рокiв, у тому числi стажу державної служби - не менше 10 рокiв. Зазначеним особам призначаються пенсiї в розмiрi 80 вiдсоткiв суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розмiру пенсiї.
Пенсiя державному службовцю виплачується у повному розмiрi незалежно вiд його заробiтку (прибутку), одержуваного пiсля виходу на пенсiю.
За кожний повний рiк роботи понад 10 рокiв на державнiй службi пенсiя збiльшується на один вiдсоток заробiтку, але не бiльше 90 вiдсоткiв посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розмiру пенсiї.
Державним службовцям у разi виходу на пенсiю при наявностi стажу державної служби не менше 10 рокiв виплачується грошова допомога в розмiрi 10 мiсячних посадових окладiв.
У разi виходу на пенсiю державнi службовцi при наявностi стажу державної служби не менше 10 рокiв користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування, передбаченими Законом „Про державну службу”
4. Проходження державної служби в державнихорганах та їх апаратi
Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорiй, передбачених статтею 25 Закону „Про державну службу”, здiйснюється на конкурснiй основi, крiм випадкiв, коли iнше встановлено законами України.
Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Данi про вакансiї посад державних службовцiв пiдлягають публiкацiї та поширенню через засоби масової iнформацiї не пiзнiш як за один мiсяць до проведення конкурсу.
Забороняється вимагати вiд кандидатiв на державну службу вiдомостi та документи, подання яких не передбачено законодавством України.