Система учбового курсу екологічного права включає три розділи, розміщені в такій послідовності: загальна частина, особлива частина і спеціальна частина.
Крім того, система екологічного права може розглядатися у таких чотирьох аспектах: як галузь права, галузь законодавства, навчальна дисципліна і як наука, що тісно пов’язані між собою, однак не тотожні. Труднощі в чіткому визначенні системи екологічного права виникають через відсутність єдиного основоположного нормативного акта, який регулював би екологічні відносини. Прийнятним було б, наприклад, підготовка й видання фундаментального нормативного акта з питань екології у формі, приміром, Екологічного кодексу України, що значно полегшило б визначення системи екологічного права і правозастосовну діяльність взагалі. Таке становище з кодифікацією екологічного законодавства склалося щонайменше з двох причин: по-перше, деякі науковці стверджують, що екологічне право належить до комплексної галузі права, яка включає такі самостійні галузі права, як земельне, водне, лісове, гірниче та інші, по-друге, на сьогодні ще немає фундаментальних наукових розробок про уніфікацію екологічного законодавства, на які могли б спиратися законодавці у своїй законотворчій діяльності.
Загальна частина екологічного права містить норми права, які регулюють питання, загальні для всіх відів екологічних відносин. Вона охоплює: а) загальну характеристику екологічних відносин та екологічного права як юридичної їх форми; б) джерела екологічного права; в) право власності на природні об’єкти; г) управління в галузі використання, відтворення і охорони навколишнього природного середовища; е) загальні положення природокористування; є) правове забезпечення екологічної безпеки; ж) правове забезпечення економічного механізму у сфері екології; з) загальні питання охорони навколишнього природного середовища, включаючи й відповідальність.
Особлива частина містить правові норми, які регулюють окремі види екологічних відносин з урахуванням їх специфіки. Зокрема, право користування землею, водою, надрами, лісом, рослинністю, тваринним світом, атмосферним повітрям, природно-заповідним фондом та інші види природокористування.
Спеціальна частина курсу екологічного права включає аналіз міжнародного співробітництва держави в галузі екології, пошук шляхів розв’язання міжнародних екологічних проблем.
Система екологічного права як навчальна дисципліна в основному співпадає з системою даної галузі права. У перспективі може виникнути необхідність у створенні навчальних спецкурсів у межах екологічного права з метою вдосконалення навчального процесу та більш поглибленого вивчення конкретних питань, що відповідає вимогам практики.
Система екологічного права як еколого-правова наука виходить із системи цієї галузі права. Вона являє собою систему наукових поглядів, правових ідей, концепцій, понять, а також знань закономірностей правового регулювання екологічних відносин, які утворюють предмет екологічного права. Еколого-правова наука сприяє вдосконаленню системи екологічного права як навчальної дисципліни, системи екологічного законодавства тощо.
Роль екологічного права визначається його місцем у системі права і зв’язками з іншими галузями права. Основними підставами для визначення екологічного права як самостійної комплексної галузі українського права вважають:
· самостійний предмет правового регулювання, яким є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;
· особлива суспільна значущість екологічних правовідносин;
· специфіка об’єктів екологічних відносин, якими є найважливіші об’єкти, як земля, вода, надра тощо;
· наявність великої кількості спеціальних законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Цих підстав достатньо, щоб віднести екологічне право до найважливіших галузей українського права, поряд з конституційним, цивільним, кримінальним, адміністративним тощо. Екологічне право тісно пов’язане з вище перерахованими галузями права. Норми цих галузей права обслуговують і екологічну сферу. І, навпаки, норми екологічного права входять як складова до інших галузей права.
Екологічне право тісно пов’язане також з міжнародним правом, оскільки нині проблема забезпечення екологічної безпеки з регіональної та національної перетворилася на глобальну. Про це свідчать міжнародні форуми з питань охорони навколишнього природного середовища, наявність міжнародних організацій і оголошення 6 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища.
Роль і значення екологічного права визначаються екологічною політикою держави, яка характеризується напрямами, формами і методами діяльності державних органів у таких найважливіших сферах, як охорона навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
1. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 26 травня 1991 р. з наступними змінами і доповненнями.
2. Бганба-Цеpеpа В.Р. Экологическая пpоблема: социально-философские основания и пути pешения/ Рос.акад.упp. Гуманит.центp.- М., 1993.
3. Білявський Г.О., Фуpдуй Р.С. Основи екологічних знань.- К.: Либідь, 1995.-
4. Екологічне право України: Навч. посіб. / За ред. Малишко М. І.– К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2001. С.13-22.
5. Екологічне право: Навч. посіб. / За ред. Тищенко Г. В. – К.: Юмана, 2001. С. 3-12.
6. Екологічне право України / За ред. В. К. Попова, А. П. Гетьмана.- Харків: Право, 2001. С. 3-24.
7. Збіpник законодавчих актів Укpаїни пpо охоpону навколишнього пpиpодного сеpедовища: [У 3 т.: За станом на 1 чеpв. 1998 p.]/ - Чеpнівці: Зелена Буковина, 1998
8. Кpисаченко В.С. Eкологічна культуpа: теоpія і пpактика: Hавч. посібник/ [Ред. Кpивенко H.Г.].- К.: Заповіт, 1996.
9. Книга болю і пpотесту: Матеpіали зібpані укpаїнським відділенням міжнаpодної екологічної оpганізації ГРІHПІС.- [К.: ГРІHПІС, 1996].-
10. Моисеев H.H. Истоpическое pазвитие и экологическое обpазование/ Междунаp. независимый экол.-политол. ун-т.- М., 1995.
11. Теоpетичні основи загальної екології: Конспект лекції/ Київ.деpж. тоpг.-екон.ун-т; [Уклад. Чаус І.В.; Ред. Покотилюк Л.П.].- К.: Б.в., 1996
12. Экологический словаpь/ [Авт.-сост.:С.Делятицкий и дp.; Ред.:Ю.Калещук, С.Смоpодкин].- М.:Конкоpд Лтд-Экопpом, 1993.