В підготовці медичних сестер нами набутий багатий досвід опанування ними маніпуляційною технікою, організацією санітарно-профілактичної діяльності. В роботі сестри дуже важливе мають значення відпрацьовані до автоматизму практичні навики, але, щоб надавати високу професійну сестринську допомогу необхідно, щоб медсестра була здатна логічно обгрунтувати свої дії і повинна мати стандарти, відносно яких можна було б оцінити сестринську практику, і не менш важливим є досконале оволодіння медсестрою технікою професійного спілкування.
Проблемним питанням, над яким працюють викладачі сестринської справи є ефективне засвоєння студентами такого розділу нової програми як сестринський процес.
Адже, згідно з програмою ми повинні навчити студентів визначити цілі сестринського догляду, цілі сестринського втручання з пріоритетних проблем пацієнта-клієнта, визначити моменти оцінки і строки досягнення кожної цілі, документувати етапи сестринського процесу, співставляти очікувані результати з досягнутими.
На сьогоднішній день літератури на українській мові по даному питанню ми не маємо, тому ми працюємо над розробкою методичних рекомендацій з питань організації сестринського процесу, розробляємо нові алгоритми та інструкції, матеріали для контролю знань студентів, та нові тексти лекцій.
Вважаємо необхідним залучення наших студентів до науково-пошукової роботи. З цією метою розробляємо тематику рефератів, виступів, повідомлень, з якими студенти можуть виступати на заняттях, конкурсах, братимуть участь в наукових студентських конференціях.
На мою думку викладачі сестринської справи вносять посильний вклад у вирішення проблем реформування сестринської освіти, в розвиток медсестринства.
Гонсіровська Р.М.,
голова загальномедичної
циклової комісії
Чеботарьова Л.,
викладач патології
Організація пошукової і дослідницької роботи
викладачами загальномедичної
циклової комісії
Серед завдань, поставлених перед викладачами загальномедичної циклової комісії, дуже актуальним є підвищення якості підготовки спеціалістів.
Існує багато методів та засобів для вирішення цього питання, але все ж науково-пошукова робота студентів є одним із важливих засобів, особливо для студентів, здатних мислити творчо. Така робота дає можливість розкрити інтелектуальний потенціал як студента, так і викладача, зробити свій внесок в дослідження актуальних проблем медичної науки, оволодіти науковими методами пізнання і, що головне для студента, усвідомити важливість обраної професії серед розмаїття інших, можливо, не менш цікавих професій.
Для того, щоб робота проводилась протягом усього періоду навчання, необхідно постійно підтримувати інтерес до дослідження, стимулювати цю діяльність.
Тема, над якою працювали студенти: “Актуальні проблеми патології щитовидної залози”. Частина студентів збирала і опрацьовувала сучасну наукову медичну літературу. В цьому плані велику допомогу надав наш земляк, головний ендокринолог Коломийського ТМО, член Європейської тиреоїдної асоціації, доктор медичних наук Паньків В. А інша частина студентів приймала участь у обстеженні контингенту молоді навчального закладу (досліджували три групи, всього 100 осіб) на предмет виявлення патології щитовидної залози. Обстеження проводились спочатку візуально, а потім за методом Фоля, при лікувально-діагностичному центрі “Інфатеп”.
Наступний етап роботи полягав в аналізі одержаних результатів обстеження, створенні таблиць досліджень, патоморфологічних змін, нових термінів, підготовці наукових доповідей.
Як підсумок дослідницької роботи студентів була проведена науково-практична конференція на тему: “Актуальні проблеми патології щитовидної залози” за участю провідних спеціалістів Коломийського району.
Така форма організації позааудиторної роботи з студентами допомагає утверджувати престиж науки, вченого, професіонала інтелектуальної праці, сприяє розвитку клінічного, критичного, логічного, творчого мислення. І як продовження розпочатої справи – новий напрямок досліджень і нова тема: “Соціальні аспекти патології щитовидної залози”. А нова тема – нова робота, над якою вже почали працювати вже інші обдаровані студенти.
Касьяненко Т. А., викладач філологічних дисциплін,
керівник кімнати-музею Івана Франка,
член Наукового товариства імені Т. Шевченка
З досвіду науково-пошукової роботи
студентів з української літератури
В 1995 році в Коломийському медичному навчальному закладі було організовано студентське товариство “Молода Просвіта”, яке згуртувало творчих молодих людей, зацікавлених у вивченні історії і культури рідного краю, зокрема дослідженні творчості Великого Каменяра, у біографії якого Коломия займає досить помітне місце.
Так почалась науково-пошукова робота про перебування Івана Франка в старовинному місті над Прутом. Були створені творчі групи студентів, які відповідали за проведення зустрічей, екскурсій, пошуків прижиттєвих видань творів поета, оригінальних пам'яток історії, культури, меморіальних речей, які відображали дух тієї епохи.
Потім народилась ідея створення кімнати-музею Івана Франка, яка належала директору навчального закладу Федику І. Д., людині високих патріотичних поривів і почуттів. Виконання задуму було покладено на студентське товариство ''Молода Просвіта'' (керівник Касьяненко Т.А.). Науковим консультантом виступив відомий франкознавець, доктор філологічних наук, лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка Погребенник Ф.П.
Багато подій, пов'язаних з історією міста і Коломийщини знайшли відображення в літописі національно-культурного життя Прикарпаття, творчій біографії письменника. Тому-то цілком зрозуміло, що Коломия давно виношувала думку відкрити літературно-меморіальний музей Івана Франка.
Цією ідеєю жив, багато для реалізації її зробив відомий краєзнавець, одержимий дослідник життя і творчості Каменяра, зокрема коломийських епізодів і фактів біографії, Іван Білинкевич. Його наукові пошуки, втілені в багатьох публікаціях, на сторінках періодичної преси, а також його унікальної бібліотеки, значну частину якої складає франкініана, посприяли втіленню давньої мрії коломийської інтелігенції в життя.
“Молода Просвіта” пішла шляхом, який проклав І.Білинкевич, продовжила його подвижницьку працю.
Відвідини представників старшої генерації коломийської інтелігенції: Ксенії Світлик, родини Білинкевичів, Віри Кузьмової, Володимири Пригродської, зустрічі з колекціонерами, спонсорами; тривалі пошуки експонатів, вивчення і осмислення матеріалу, розроблення експозиційного плану; вміння переконати людей в необхідності реалізувати ідею створення кімнати-музею Івана Франка, і вміння віддячити їм добрим словом - все це зумовило той радісний факт, що кімната-музей була відкрита до 140-річчя з дня народження Великого Каменяра.
Сьогодні, кімната-музей Івана Франка при Коломийському медичному навчальному закладі імені Івана Франка є осередком освіти і виховання молодої, національно свідомої інтелігенції.
Мета діяльності кімнати-музею Івана Франка полягає у залученні молодого покоління до пізнання геніальної особистості Івана Франка, який є взірцем любові і великої самопожертви, взірцем самовідданої, іноді надлюдської праці в ім'я України, в ім'я нашого народу.
У біографії генія української культури Коломия займає досить помітне місце. Документально підтверджуються п'ятнадцять Франкових відвідин нашого міста. Коломийське медичне навчальний заклад розміщене в історичному приміщенні: сто років тому в його стінах, стінах Коломийського повітового суду, було несправедливо ув’язнено молодого Франка, і саме тут Іван Франко написав понад 50 поетичних творів.
У кімнаті - музеї Івана Франка розміщена експозиція; “Франкова Коломия”, яка знайомить відвідувачів з коломийськими епізодами з життя Великого Каменяра. На основі багатого фактичного матеріалу відображено кожне перебування Івана Франка (з 1880 р. по 1912 р.) у давньому місті над Прутом.
Представлено унікальні прижиттєві видання, першодруки, фотографії, меморіальні речі, твори образотворчого мистецтва.
Окрасою кімнати - музею є пам'ятник Іванові Франкові вижницького скульптора В.Римара. Іван Франко постає як Мойсей, пророк, вихователь нації.
Експозиція кімнати - музею побудована за тематико-хронологічним принципом. Постійно йде її поповнення і оновлення. У кімнаті-музеї Івана Франка проводяться літературні зустрічі, тематичні екскурсії для студентів навчальних закладів міста, про що свідчать численні записи в книзі відвідувачів.
Кімната-музей Івана Франка сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, розширює і поглиблює загальноосвітню підготовку студентської молоді, розвиває її творчі інтереси до пошукової, науково-дослідницької роботи, формує національну свідомість, забезпечує духовну єдність поколінь.
Гурник С.П.,
заступник директора
з навчальної роботи
Наш погляд на організацію системи контролю якості
навчання в навчальному закладі
І. Визначення форм контролю знань студентів
Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.