По-третє, вважаємо за потрібне звернути увагу на той факт, що згода жінки має місце на проведення аборту, тобто на витяг небажаного плоду, а не на заподіяння їй смерті, як-то, наприклад, при евтаназії. Можна зробити висновок, що згода потерпілої особи на проведення штучного переривання вагітності іншою особою не може розглядатися як обставина, що виключає злочинність діяння. Однак звертаємо увагу, що ця згода впливає на вирішення питання щодо притягнення винного до кримінальної відповідальності.
Так, переривання вагітності без згоди потерпілої внаслідок застосування до неї фізичного насильства (скажімо, в результаті завдання їй удару чи побоїв) залежно від форми вини та інших обставин справи може бути кваліфіковане за статтями 121, 128 або ст. 140 КК. Крім того, необхідно звернути увагу на характер та умови згоди, про яку йдеться. Вважаємо, що до основних умов незаконного переривання вагітності за згодою потерпілої можна віднести: а) дійсність згоди, тобто згода повинна виходити від осудної та дієздатної людини; б) згода повинна бути усвідомленою та вольовою; в) згода повинна бути добровільною [1, c. 108-109].
Вважаємо за доцільне розглянути структуру особи потерпілого, звернути увагу на кримінологічну характеристику останнього. О. М. Джужа, Є.М. Моісеєв зазначають, що структура потерпілого включає три основних компоненти: а) соціально-демографічні якості; б) соціальні ролі особи, включаючи сукупність видів її діяльності в системі суспільних відносин як громадянина чи члена трудового колективу, сім'янина; в) морально-психологічна характеристика, що відображає ставлення особи до соціальних цінностей і соціальних функцій, які вона виконує. Вивчення властивостей та особливостей особи, потерпілої від незаконного проведення аборту сприяє більш чіткій та об'єктивній оцінці змісту характеру дій як винного, так і самої потерпілої. Кримінологічна характеристика особи потерпілого від злочину, передбаченого ст. 134 КК, також впливає на індивідуалізацію кримінальної відповідальності та покарання винної особи, встановлює причинний зв'язок між явищами, які детермінують злочинну поведінку винного, допомагає здійснювати комплекс заходів щодо запобігання незаконним проведенням абортів. Аналіз матеріалів кримінальних справ, а також матеріалів дослідчої перевірки щодо злочинів, передбачених ст. 134 КК, показав, що майже всі ці злочини вчиняються з прямої ініціативи самих потерпілих і лише в певних випадках — за ініціативою близьких потерпілим осіб. За соціально-демографічними ознаками, склад потерпілих становлять лише жінки, які знаходилися у стані вагітності. Залежно від віку потерпілі розподіляються таким чином: до 18 років — 29,4%; 19—30 років — 53,7%; понад 31 рік — 16,9%. Загальний середній вік потерпілих осіб від незаконного проведення аборту становить 22 роки. Вважаємо, що перша група є найбільш криміногенно уразливою. Це обумовлюється певними факторами: 1) загальна акселерація дівчат; 2) процес лібералізації суспільної думки щодо раннього початку статевого життя; 3) експансія засобів масової інформації на свідомість молоді. Рівень освіти потерпілих від злочину, передбаченого ст. 134 КК, зазвичай середній. Так, незакінчену середню світу мали 18,9%; середню — 32,3%; неповну вищу — 37,7%; вищу — 11,1%.
На момент вчинення злочину 44,1% потерпілих не працювали й не навчались; навчались — 23,7%; працювали — 32,2% . Той факт, що 44,1% жінок не працювали й не навчалися, свідчить про те, що потерпілі розраховували на утримання з боку батьків або інших близьких родичів, а також намагалися налагодити особисте життя за рахунок інших осіб.
Згідно з даними, отриманими під час дослідження, серед потерпілих 37,8% заміжніх жінок, з них 14,9% вже мали малолітніх дітей, 62,2% — були незаміжніми або були розлучені і з них 2,8% вже мали на утриманні неповнолітніх дітей. Більшість жінок — 62,3% — характеризувалися у побуті у цілому позитивно, відповідно 37,7% — негативно: вживали алкоголь — 21,7%; мали випадкові статеві зв'язки — 34,8%, у зв'язку з чим знаходилися у стані вагітності; не бажали працювати або навчатися — 37,7%; нерідко залишали місце проживання — 15,3%, у 24,6% випадках були зафіксовані факти подружньої зради з боку потерпілої [4, c. 102-103]. Слід зазначити, що 3,9% жінок займалися проституцією за гроші. Звичайно, для будь-якої особи, яка веде аморальний спосіб життя, займаючись проституцією за гроші, дитина не є бажаною. Звідси випливає необхідність приховувати обставини, що відбулися. Зазначені фактори певною мірою є мотивами проведення незаконного аборту. Однак не тільки негативні фактори впливають на прагнення жінкою незаконно провести аборт. Існують об'єктивно складні обставини, що змушують жінок піти на ризик. Серед цих обставин можна виділити житлові умови, відсутність нагляду з боку батьків за потерпілою особою, погана матеріальна забезпеченість, образи та зради з боку чоловіка тощо. Крім того, як досить слушно зазначає зарубіжний дослідник Е. Шур, серед обставин, що обумовили звернутися потерпілу до особи, яка займається незаконним проведенням аборту, переважає боязнь розголосу факту вагітності. Потерпіла боїться, що про її вагітність стане відомо чоловіку, батькам, знайомим, товаришам по службі. Частіш за все цей мотив має місце при випадкових або позашлюбних зв'язках, а також при подружніх зрадах. Для 17,3% потерпілих причиною проведення незаконного аборту є пізнє звернення до лікаря, а також неможливість негайно дістатися лікарні. Звернення до особи, яка незаконно здійснює аборт, пояснюється також острахом болю при проведенні операції в лікарняних умовах. Цей острах наявний у 11,7% потерпілих, причому як внаслідок власного досвіду, так і внаслідок досвіду знайомих, близьких. Аналіз матеріалів судової та досудової практики, а також матеріалів дослідчої перевірки показав, що 53,3% жінок піддавали себе аборту неодноразово; з них 9,5% — кримінальному аборту. Основними причинами цього злочину, як нами встановлено, були: незапланована вагітність, яка виникла в результаті неефективності контрацепції; неможливість зберегти вагітність у зв'язку з важкою гостро виниклою хворобою, зі смертю або розлученням з чоловіком; відсутність соціальних умов для виховання дитини тощо. Необхідно зазначити, що ці причини переважають у жінок зрілого віку.
Таким чином, основними причинами процесу віктимізації потерпілої від незаконного проведення аборту є:
1) неграмотність (неосвіченість) жінок як у сексуальному (підлітки, що недавно пізнали «доросле життя»), так і в медичному відношенні;
2) аморальний спосіб життя (проституція, випадкові статеві зв'язки тощо);
3) вимушеність здійснити незаконний аборт із причин, що не залежать від них. Наприклад, внаслідок незапланованої вагітності, яка виникла в результаті неефективності контрацепції;
4) потреба приховати факт вагітності та його наслідки з метою збереження сім'ї. Наприклад внаслідок подружньої зради;
5) вимушеність здійснити незаконний аборт у зв'язку із «безвихідною» ситуацією. Наприклад, відсутність соціальних умов для виховання дитини, небажання ризикувати втратою роботи або заробітку тощо;
6) свідоме використання аборту як засобу для «запобігання вагітності» [2, c. 98-99].
Одним із головних питань щодо характеристики потерпілої від незаконного проведення аборту є те, що майже в усіх випадках остання є ініціатором незаконного штучного переривання вагітності. При цьому існують кілька варіантів впливу потерпілої жінки на винного. У деяких випадках від потерпілої або особи, яка діє в її інтересах, не потребується особливих зусиль, щоб умовити злочинця здійснити аборт. Це характерно для тих ситуацій, коли злочинець вже проводив аборти іншим особам, отримував гроші, сам зацікавлений у цьому злочині. В інших випадках злочин вчиняється тільки завдяки виключній наполегливості потерпілої. Частіше у подібних випадках винний діє з корисливих мотивів, із жалості або інших добрих почуттів до жінки, яка потрапила у біду. Безпосередній вплив на злочинця характеризує поведінку вже не стільки потерпілої, скільки тієї особи, яка діє в її інтересах. За морально-психологічними якостями більшість потерпілих (63,8%) характеризуються некритичністю, погано розуміють можливість тяжких наслідків. Психологічно неврівноважені, аморальні в поведінці, в деяких випадках тяжко сприймають матеріальні, побутові, житлові труднощі. У медичному відношенні безграмотні. У пошуках здійснення кримінального аборту — ініціативні й наполегливі. Рівень правосвідомості середній, близький до низького. З дослідження встановлено, що всі жінки мали мотив — небажання мати дитину[4, c. 103].