А починається все з присяги нотаріуса. У багатьох управліннях юстиції молоді нотаріуси присягають в урочистій обстановці, у присутності своїх старших колег із професії. Це сприяє тому, що людина, яка обирає цю професію, відчуває моральну відповідальність за свої дії.
І сам текст присяги вже закріплює певні канони поведінки нотаріуса, стає життєвим кредо. Нотаріус має розрізняти свої інтереси та інтереси особи, яка звертається до нього, керуючись тим, щоб саме інтереси останньої були якнайкраще забезпечені.
А основним критерієм є об’єктивність.
Передбачені законом персоніфіковані обмеження у праві вчинення нотаріальних дій - один із дійових засобів посилення об’єктивності нотаріуса (ст. 9 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріус не може вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я та від свого імені, на ім’я та від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я та від імені працівників нотаріальної контори, працівників, які знаходяться у трудових стосунках із приватним нотаріусом.
У спілкуванні з особами, які до нього звертаються, нотаріус зобов’язаний сприяти їм у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів, роз’яснювати права та обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
Для цього нотаріус повинен усвідомлювати межі своїх знань із предмета, не перебільшувати значущості власних послуг для особи, поважати право особи на консультацію в іншого спеціаліста, діяти як чесний і відвертий порадник і утримуватися від участі у справах свого клієнта з питань, не пов’язаних із його професією.
Для забезпечення об’єктивності та незалежності держава заборонила нотаріусам перебувати в штаті інших державних, громадських і приватних підприємств та організацій, вдаватися до підприємницької та посередницької діяльності, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім супровідної з учиненням нотаріальних дій, а також викладацької та наукової у вільний від роботи час (ст. 3 Закону).
Суттєве коло проблем піднімається при розгляді відносин між самими нотаріусами.
Нотаріуси - це певна професійна спільність людей. І члени цієї спільності мають допомагати один одному.
У розмаїтті нашого законодавства, в умовах неврегульованості багатьох правових питань велику роль відіграє нотаріальна практика. А становлення нотаріальної практики можливе лише в умовах постійного спілкування, вислуховування різних думок і дослідження висновків. Як сьогодні ти поставишся до запитання свого колеги, таке ж ставлення побачиш завтра щодо питання, яке виникло в тебе. Причому специфічність нашої діяльності за нинішнього стану суспільства полягає в тому, щоб надати громадянам та юридичним особам допомогу у вирішенні їхніх питань саме тоді, коли це їм необхідно, і швидко зорієнтуватись у проблемах, які в них виникають, і способах їх вирішення.
Нотаріус, до якого звертається за консультацією колега, повинен висловити свою думку чи дати рекомендацію якомога швидше. Але водночас нотаріус, який співпрацює з колегою, мусить зберігати свою професійну незалежність, яка дає йому право самостійно працювати й приймати рішення.
Той шлях, яким іде нотаріат України у своєму розвитку, є нелегким. Але до нас цим самим шляхом ішли нотаріати різних країн. І їхній досвід у побудові нотаріальної системи треба прийняти до уваги.
Усе те, що служить становленню нотаріату України як органу незалежного, об’єктивного, де працюють і мають працювати люди високої професійної та людської гідності, нам треба сприймати, берегти й застосовувати.
Також слід зазначити, що з вжиттям заходів до охорони спадкового майна слід пов’язувати фактичне відкриття спадщіни. До цього часу питання про відкриття спадщіни пов’язувалось лише з провадженням по видачі свідотства про право на спадщіну. Доцільно віднести даний процес до багатоетапних, що надасть можливість встановити певну послідовність вчинення та зміст кожного етапу. Логічним є відокремлення трьох етапів провадження, а саме: 1) Отримання вдомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна, їх оцінка, та в разі позитивної оцінки – вчинення заходів до охорони спадкового майна; 2) Етап збереження майна, який має тривати до отримання майна всіма спадкоємцями і який може супроводжуватись відчудженням частини майна, прийнятого на зберігання у передбачених законом випадках; 3) Передачу спадкового майна спадкоємцям.
Перелік посилань:
1. Л.К. Радзієвська, С.Г. Пасічник “Нотаріат в Україні”. – Навчальний посібник. – 2001 р. – С.96.
2. Борисов В.І. Цивільне право. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 165.
3. Законодавство України про нотаріат. Організаційно-правові основи діяльності нотаріату: збірник офіційних нормативних актів // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. - №5.. – С. 34
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів // Відомості Верховної Ради. – 1999, №16. - С.212.
5. Закон України “Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради. – 1993, №39. - С. 383.
6. Рукатов В.Г. Основи цивільного права України. - Х.: Право, 2000. – С. 350.
7. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія і практика. Навчальний посібник. Київ: Атіка, 2002,. – С. 201.
8. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 N 20/5 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №12 - C. 142
9. Цивільне право України: Підруч.: У двох книгах / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: ІнЮре, 2002. – С. 511.
10. Цугайло Р.К. Як поділити спадок ? // Підприємець. 2003/9. - С. 14-15.
11. Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності від 4 березня 1994 р. №10/5. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №3. – С. 112
12. Цивільне право України. Загальна частина. / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. - К.: Вентурі, 1995. – С. 109.
13. Бондурин О.С. Спадкування за заповітом // Правовий часопис. 2004/2. - С. 10-12.
14. Валуєв М.М. Отримання спадку і його правове оформлення // Право України. 2002/7. - С. 23-24.
15. Маслов П.І. Спадкове право за новим Цивільним кодексом // Часопис Київського університету права. 2003/10. - С. 22-26.
16. Ніжний О.Г. Правове регулювання отримання спадку // Правознавець. 2004/5. - С. 8-11. 5. Потапов В.М. Спадкування за заповітом // Правознавець. 2003/7. - С. 19-20.
17. Русаков Л.Б. Правові проблеми відмови від спадщини // Закон. 2004/8. - С. 23-24.
18. Сухевич О.М. Законодавче регулювання спадкових відносин // Правовий вісник. 2004/3. - С. 32-38.
19. Туманов О.Г. Як отримати спадок ? // Юрист. 2005/2. - С. 25-28.
20. Туровський М.П. Спадкування за новими нормами Цивільного кодексу // Правова освіта 2004/1. - С. 12-15.
21. Цирпа В.О. Я-спадкоємець. Що робити ? (Правове регулювання отримання спадку) // Господар. 2005/7. - С. 31-33.
Перелік використаної літератури:
Бондурин О.С. Спадкування за заповітом // Правовий часопис. 2004/2. -
Борисов В.І. Цивільне право. - К.: Юрінком Інтер, 2004.
Валуєв М.М. Отримання спадку і його правове оформлення // Право України. 2002/7.
Дзера О.В. Цивільне право. - К.: Юрінком Інтер, 2004.
Закон України “Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради. – 1993, №39,
Законодавство України про нотаріат. Організаційно-правові основи діяльності нотаріату: збірник офіційних нормативних актів // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. - №5.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18 червня 1994 р. №18/5 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №6
Л.К. Радзієвська, С.Г. Пасічник “Нотаріат в Україні”. – Навчальний посібник. – 2001 р.
Маслов П.І. Спадкове право за новим Цивільним кодексом // Часопис Київського університету права. 2003/10.
Ніжний О.Г. Правове регулювання отримання спадку // Правознавець. 2004/5.
Потапов В.М. Спадкування за заповітом // Правознавець. 2003/7. -
Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності від 4 березня 1994 р. №10/5. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №3
Рукатов В.Г. Основи цивільного права України. - Х.: Право, 2000.
Русаков Л.Б. Правові проблеми відмови від спадщини // Закон. 2004/8.
Сухевич О.М. Законодавче регулювання спадкових відносин // Правовий вісник. 2004/3.
Туманов О.Г. Як отримати спадок ? // Юрист. 2005/2.
Туровський М.П. Спадкування за новими нормами Цивільного кодексу // Правова освіта 2004/1.
Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія і практика. Навчальний посібник. Київ: Атіка, 2002,
Цивільне право України: Підруч.: У двох книгах / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: ІнЮре, 2002.
Цивільне право України. Загальна частина. / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. - К.: Вентурі, 1995.
Цирпа В.О. Я-спадкоємець. Що робити ? (Правове регулювання отримання спадку) // Господар. 2005/7.
Цугайло Р.К. Як поділити спадок ? // Підприємець. 2003/9.