Виконавчій і законодавчій владі ще потрібно було завоювати і, у якомусь ступені, навіть, відвоювати в преси практичну можливість формування суспільної думки країни. Інститут засобів масової інформації як комплексне утворення, що включає в себе пресу, радіо, телебачення, кіно, інформаційні агентства - це особливий аспект громадського життя будь-якої держави, де діють закони поширення інформації, розроблені теорією інформації і теорією зв'язку, а, крім того і сучасним інформаційним правом.
4. ВИДИ І МЕТА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРАВІ
За вищенаведеними прикладами можна зробити висновки про те, що інформаційне право набуває від цілого комплексу інших галузей певні правові інститути, в тому числі й інститут інформаційно-правової відповідальності, що формується з норм, які розташовані в адміністративному, цивільному, кримінальному праві та в самому інформаційному праві і відповідно інформаційному законодавстві. З одного боку це дає додаткових підстав відносити інформаційне право до комплексної галузі права. З другого – це підтверджує неможливість розірвання тісних взаємозв’язків між різними галузями права і законодавства. Головна мета інформаційно-правової юридичної відповідальності – максимальний захист та відновлення порушеного права на інформацію суб’єктів інформаційно-правових відносин.
Можна також визначити суто галузевий різновид інформаційно-правової відповідальності Так спираючись на положення національного законодавства, що стосується певних форм акредитації представників ЗМІ в органах державної влади і органах місцевого самоврядування[1], сформована практика позбавлення акредитації таких представників рішенням відповідних керівників таких владних структур.
Законом встановлюється, що порядок допуску журналістів і технічних працівників до приміщення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, доступу до інформації та їх документів і технічних засобів здійснюється з урахуванням загального режиму (регламенту) роботи цього органу, умов і можливостей, які він має реально. Таким чином – інформаційно-правова відповідальність – це система заходів примусового характеру, передбачених чинним законодавством, що призводять до претерпування порушником інформаційного законодавства певних обмежень в інформаційних правах і свободах.
Водночас така характеристика і розуміння інформаційно-правової відповідальності дає підстави вважати, що основною метою такого виду відповідальності виступає забезпечення більшої повноти реалізації інформаційних прав і свобод іншим суб’єктам інформаційних правовідносин.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Основи інформаційного права України: Навч. посіб. / В.С. Цимбалюк, В.Д. Павловський, В.В. Грищенко та ін. / За ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного, П.В. Мельника. – К.: Знання, 2004. – 274 с.
2. Тедеев А.А. Информационное право. – М.: Эксмо-Пресс, 2005. – 463 с.
3. М. А. Лапина, А. Г. Ревин, В. И. Лапин. Информационное право. Издательство: Юнити-Дана, 2004 г.
4. В. И. Кутузов, А. Т. Раимова. Основы информационного законодательства: Издательство: Эдиториал УРСС, 2004 г.,
5. Загородников С. Н., Шмелев А. А.. Основы информационного права: Учебное пособие: Издательство: Академический Проект, 2005 г.
6. Рассолов М.М. Информационное право: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 400 с.
7. Ковалева Н.Н. Информационное право России: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2007. – 360 с.
8. Информационное право: Основы практической информатики. Учебное пособие / И.Л. Бачило, - М.: 2001. – 352 с.
[1] Про порядок акредитації представників засобів масової інформації при Центральній виборчій комісії. Постанова Центральної Виборчої Комісії від 29 січня 1998 р. № 34 //Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р. /Упоряд. С.Е. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 331. Положення про порядок акредитації представників засобів масової інформації при Центральній виборчій комісії. Додаток 1 до постанови Центральної виборчої комісії від 29 січня 1998 року № 34 //Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р. /Упоряд. С.Е. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 332. Положення про порядок поширення інформації Центральної виборчої комісії. Додаток до постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2000 року №113 //Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р. /Упоряд. С.Е. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 333-334.