Настановою про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України (наказ МВС України № 682 від ЗО серпня 1999 року) на експертів-криміналістів, які беруть участь у проведенні с цічіпс дій як спеціалісти, покладається також обов'язок мати кваліфіковано використовувати відповідні науково-технічні засоби; проводити необхідні експрес-аналізи виявлених сидів та давати слідчому розгорнуті відомості про можливі прикмети злочинців. Спеціаліст діє за вказівкою слідчого та несе особисту відповідальність за повноту і правильність використання всіх науково-технічних засобів, що є в його розпорядженні і призначені для виявлення, фіксації та вилучення речових доказів.
Поняті. Залучення понятих у кримінальному процесі має на меті створення необхідних умов для об'єктивного та правильного провадження слідчих дій, засвідчення та закріплення доказів.
Ст. 127 КПК України передбачає обов'язкову участь не менше двох понятих при провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб та предметів для впізнання, відтворенні обстановки й обставин події, описі майна та огляді.
Як поняті можуть бути викликані будь-які не заінтересовані у справі повнолітні громадяни. Не можуть бути понятими потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого, працівники органів дізнання та попереднього слідства.
Поняті зобов'язані:
— бути присутніми під час провадження слідчої дії;
—після закінчення слідчої дії засвідчити своїм підписом у протоколі факт, зміст та результати цієї дії;
—не розголошувати без дозволу слідчого чи дізнавача дані, які стали відомі йому у зв'язку з виконанням своїх обов'язків (функції понятого).
Поняті мають право:
—робити зауваження і заяви з приводу проваджуваних з їх участю слідчих дій, які підлягають занесенню до протоколу;
—ознайомитись з протоколом слідчої дії, проваджуваної з їх участю;
—одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з участю в кримінальній справі;
—на забезпечення особистої безпеки.
Перекладач. Як перекладач (ст. 128 КПК України) до участі у кримінальному процесі може бути залучена будь-яка не заінтересована у результаті справи особа, що володіє мовою, якою ведеться судочинство, а також мовою, якою володіють та користуються будь-які учасники процесу.
Перекладач зобов'язаний:
— з'явитися за викликом слідчого, органу дізнання, прокурора або суду;
— здійснити повно і точно доручений йому переклад та засвідчити його правильність своїм підписом у відповідних процесуальних документах;
— заявити самовідвід за наявності відповідних обставин, що
вказують на його заінтересованість у справі чи залежність від інших учасників процесу;
— не розголошувати без дозволу слідчого дані попереднього слідства;
—додержуватися порядку судового розгляду.
За ухилення від з'явлення перекладач може бути оштрафований відповідно до ст. 1854 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За відмову від виконання обов'язків перекладача, а також за завідомо неправильний переклад він несе відповідальність згідно зі ст. 178 та 179 Кримінального кодексу України.
Слідчий, орган дізнання, прокурор або суд зобов'язані пояснити перекладачеві його обов'язки та попередити під розписку про кримінальну відповідальність за відмову від перекладу або за завідомо неправильний переклад.
Перекладач не має права втручатися в діяльність слідчого або суду, давати будь-яку оцінку сказаному окремими особами, чиї показання він перекладає.
Перекладач за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. Закон не визначає інших прав перекладача. Проте як учасник слідчої дії він має ті самі права, що й усі при цьому присутні, зокрема поняті. За аналогією, як зазначають С.П. Щерба, А.Я, Марков та Т.І. Стеснова, перекладач під час участі в допиті, очній ставці та інших слідчих діях має право робити зауваження та заяви, що підлягають занесенню до протоколу. Він має право також оскаржити дії слідчого та органу дізнання.
Беручи участь у слідчій дії, перекладач засвідчує своїм підписом відповідність записів у протоколі тому, що мало місце в дійсності, може вносити до протоколу свої зауваження та поправки.
Секретар судового засідання — учасник кримінального процесу, в процесуальні обов'язки якого входить ведення та засвідчення своїм підписом правильності протоколу судового засідання та розпорядчого засідання суду.
Він виконує за дорученням судді також необхідні організаційні функції: повідомляє учасників процесу про час і місце розгляду справи, з'ясовує причини нез'явлення та інформує про це суд, виконує інші доручення головуючого із забезпечення судового процесу (вручає копію вироку, надає можливість ознайомлення з протоколом судового засідання тощо).
Секретар судового засідання повинен бути не заінтересованим у результатах справи.
Правила відводу судді повною мірою стосуються і секретаря судового засідання, з тим лише обмеженням, що попередня його участь у справі як спеціаліста, експерта, перекладача або секретаря судового засідання не може бути приводом для відводу.
6. Порядок вирішення заявленого відводу
Відвід, заявлений судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якого відводять. Суддя, якого відводять, має право дати пояснення з приводу заявленого відводу. При рівності голосів суддя вважається відведеним.
Відвід, заявлений двом суддям або всьому складові суду, вирішується судом у повному складі простою більшістю голосів. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті.
Заява про відвід судді, який одноособово розглядає справу, подається у письмовому вигляді не менш як за три дні до судового розгляду справи. Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови районного (міського) суду. Коли до складу районного (міського) суду обрано одного суддю або коли відвід заявлено голові районного (міського) Суду, питання про відвід вирішується постановою голови міжрайонного (окружного) суду. Відвід, заявлений голові військового суду гарнізону, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови чи заступника голови військового суду регіону, Військово-Морських Сил. В такому ж порядку вирішується питання про відвід, заявлений в судовому засіданні.
У випадках, коли відведено головуючого суду, а також при його самовідводі слухання справи відкладається для замінийого Іншим суддею або справа передається до вищестоящого суду для вирішення питання про її підсудність.
В разі відводу народного засідателя останній заміняється іншим народним засідателем.
Пояснення судді і народного засідателя з приводу заявленого
їм відводу сприяють з'ясуванню питання про те, чи дійсно є
обставини, які виключають участь цих осіб у розгляді справи, і
прийняттю правильного рішення по заявленому відводу.
У разі надходження письмової заяви про відвід судді, який
одноособово розглядає справу, він має право подати на ім'я голови
районного (міського) суду або міжрайонного (окружного) суду
пояснення у письмовому вигляді. Коли ж відвід заявлено йому в
судовому засіданні, він може дати усні пояснення, які заносяться
до протоколу судового засідання, або письмові, які додаються до
справи і разом з нею направляються голові відповідного суду.
З метою перевірки обґрунтованості мотивів відводу суддя, суд,
голова вказаного вище суду вправі витребувати необхідні документи, заслухати пояснення відповідних осіб.
По заявленому відводу, як і при заявленні будь-якого клопотання, суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду (ч. З ст. 296 КПК).
При колегіальному розгляді справи питання про відвід у всіх
випадках має вирішуватись тільки в нарадчій кімнаті. Це забезпечує вільне і ретельне обговорення питання без якогось стороннього
впливу на суддів. Ухвала в цьому питанні викладається у вигляді
окремого документа, підписується суддями, які вирішували це
питання (ч. 1 ст. 273 КПК), і оголошується в судовому засіданні.
Вона може бути оскаржена або на неї внесено подання прокурора
разом з вироком, ухвалою суду в даній справі.
Висновок
Отже, в даній курсовій роботі я досяг бажаного результату розкривши у повному обсязі такі питання, як обставини що виключають можливість участі учасників кримінального процесу їх відводи, порядок вирішення заявленого відводу. Тепер можна сказати що майже всі учасники кримінального процесу підлягають відводу якщо, він являється потерпілим, цивільним позивачем/ відповідачем, або родичем кого-небудь з учасників, якщо особа брала участь у справі в двох і більше «ролях», наприклад: перебуваючи суддею він ще й по цій самій справі являється потерпілим.
Ця курсова робота буде слушним помічником як для тих, хто пізнає ази кримінально-процесуального права, так і для тих, хто має намір поглибленого вивчення кримінально-процесуальної науки.
Дана робота розрахована на фахівців права, що насамперед займаються або збираються займатися слідчою чи адвокатською діяльністю, на суддів, прокурорів, дізнавачів, співробітників податкової міліції та працівників Служби безпеки України, тих, хто має або набуває спеціальність юриста, всіх, хто вирізняється прагненням правди та торжества справедливості, допитливості розуму та творчим мисленням.
1. Конституція України 28.06.1996
2. Кримінально – процесуальний кодекс України від 28.12. 1960 в редакції від 03.04.2003
3. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України К., «АСК» 1999
4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу К., 2003
5. Закон України «Про судоустрій України» 07.02.2002
6. Закон України «Про статус суддів» 15.12.1992
7. Закон України «Про прокуратуру» 05.11.1991
8. Закон України «Про органи суддівського самоврядування» 02.02.1994
9. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально – процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.
10. Жеребкін В.С. Логіка: Підручник. Київ – Харків. – 1993.