Смекни!
smekni.com

Основи інтелектуальної власності (стр. 12 из 31)

— заяву про видачу патенту на винахід з проведенням кваліфікаційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);

— опис винаходу (корисної моделі);

— формулу винаходу (корисної моделі);

— креслення (якщо на них є посилання в описі);

— реферат.

Якщо опис викладено іноземною мовою, то для збереження дати пріоритету заявки його переклад на українську мову повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.

Після встановлення дати пріоритету заявнику надсилається повідомлення, в якому вказується дата подання заявки та її реєстраційний номер. У подальшому, під час листування з Установою, заявник повинен посилатись на реєстраційний номер заявки.

Пріоритет — це першість у поданні заявки, і він, як правило, встановлюється за датою подання до Установи правильно оформленої заявки.

Якщо заявка на видачу патенту на такий самий винахід іноземним заявником була подана спочатку до патентної Установи однієї з держав-учасниць Паризької конвенції з охорони промислової власності, заявник має право скористатись правом конвенційного пріоритету. Це означає, що протягом 12-ти місяців від дати подання заявки заявник може подати заявку в Україні, зазначивши у заяві, що має намір скористатись правом конвенційного пріоритету, вказавши дату подання та реєстраційний номер попередньої заявки, державу, в якій вона була подана. Заяву необхідно надіслати протягом 3-х місяців від дати подання заявки до Установи. У цей же термін подається завірена копія заявки, за якою встановлюється пріоритет, та її переклад на українську мову.

Згідно з вимогами Закону для громадян України існує певний порядок подачі заявок на винахід та КМ до патентних відомств інших держав. До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (KM) іншої держави, в тому числі міжнародної заявки, громадяни України зобов'язані подати заявку до національної Установи. Крім того, заявник одночасно з цим повинен також повідомити Установу про наміри здійснити іноземне патентування. У разі, якщо заборона на іноземне патентування не надійшла протягом 3 місяців від дати надходження цього повідомлення до Установи, заявка на одержання іноземного патенту на винахід (МК) може бути подана в патентний орган іноземної держави. В необхідних випадках Установа може дозволити іноземне патентування і раніше зазначеного терміну. У противному випадку, за клопотанням Установи, іноземний патент може бути скасовано, а заявник може понести адміністративне чи кримінальне покарання. Такі жорсткі дії пояснюються просто. Україна, як і кожна цивілізована держава, має захищати свої економічні інтереси.

Однак перше ніж подати заявку на винахід або КМ до Установи, слід уважно ознайомитись з рівнем техніки, вибрати аналоги та прототип. З цією метою проводиться, так званий, патентний пошук [3]. Вивчення матеріалів вимагає значного напруження. Адже сьогодні у світі щоріч но з'являється більше 4 млн публікацій з питань науки та техніки, щохвилини публікується близько 2 тис. друкованих аркушів наукових текстів, кожні 1,5...2 хвилини пропонується нове технічне рішення, щогодини реєструється понад 40 винаходів. Як бачите, плавати у цьому "інформаційному океані" без належної мапи та лоції справа безнадійна. Видатний український вчений, академік С.Вавилов у 1947 р, писав: "Як дійсно отримати до рук потрібну книгу? Сучасний читач знаходиться перед Гімалаями бібліотек в положенні золотошукача, якому потрібно відшукати крихту золота в піщаній безмежності".

Але перше, ніж розпочати мову про методику пошуку потрібної інформації давайте спочатку ознайомимось з її видами. Загальновідомо, що всю технічну інформацію можна поділити на науково-технічну та патентну. У свою чергу до науково-технічної відносяться: книги, наукові статті, депоновані рукописи, звіти про проведені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертації тощо.

Патентну інформацію можна поділити на нерозглянуті заявки, акцептовані заявки та видані охоронні документи.

Основну допомогу у пошуку потрібної науково-технічної літератури можуть надати різноманітні бібліографічні покажчики. Характер покажчика визначається його тематикою, метою і завданням, читацьким призначенням, структурою, ступенем повноти та об'ємом літератури, що цитується. Як приклад універсального бібліографічного покажчика можна навести покажчик "Книжная летопись". Галузеві покажчики об'єднують літературу з широкої галузі знань (техніки, економіки тощо). Наприклад, "Новости технической литературы". Покажчик, що включають літературу тільки з однієї теми, питання або предмета, звуться тематичними. Наприклад, "Средства автоматизации вспомогательных операций и контроля шитья на швейных машинах".

За своєю метою покажчики поділяються на рекомендовані та інформаційні. Інформаційні надають можливість відшукати літературу з певної теми. Вони інформують про існування друкованих праць, але не допомагають вибрати кращу, тому більш придатні для фахівців, що вже достатньо глибоко ознайомлені з суттю питання. Приклади такого покажчика - "Книжковий літопис" або "Книжная летопись".

Рекомендовані покажчики не тільки виконують суто інформаційні функції, але й дозволяють підібрати потрібну літературу. Останні призначені переважно для людей, що тільки розпочинають роботу над певною темою і тому більш зручні для студентів. Однак слід пам'ятати, що до всіх рекомендованих покажчиків література включається вибірково. Найбільш повний з усіх доступних покажчиків -"Книжковий літопис".

За способом характеристики інформації покажчики поділяються на бібліографічні та анотовані. Перші включають тільки необхідні бібліографічні дані. В інших, крім бібліографії, подають ще й короткий (анотований) зміст видання. Інколи бібліографічний опис доповнюється рефератом. Це так звані реферативні видання. З галузевих бібліографічних покажчиків найбільшу цікавість являють реферативні журнали та серії "Експрес-інформації" з певних галузей знань. В останніх розміщується інформація у вигляді розширених рефератів з зарубіжних джерел, що в деяких випадках позбавляє читача потреби звернення до іншомовних першоджерел. Однак, при користуванні цими виданнями слід враховувати деякий їх рекламний характер. Особливо бажано бути обачним щодо інформації, запозиченої з популярних видань.

І все ж необхідно пам'ятати, що книжкова та журнальна продукція найбільш неповоротка. Пояснюється це просто, бо від задуму до публікування проходить чимало часу. Особливу роль в підвищенні ефективності творчості відіграє патентна інформація, як найбільш оперативна, лаконічна та організована. До речі, як показує практика, патентна інформація в науково-технічних джерелах висвітлюється всього на 5...30 %.

Патентна інформація сконцентрована в таких джерелах: вже згаданих галузевих реферативних журналах; Бюлетнях: Державного департаменту інтелектуальної власності України - "Промислова власність" та іншомовних виданнях, наприклад російських "Изобретения за рубежом", що видаються з різних галузей, - "Открытия, изобретения и товарные знаки"(з 1992 р. там подається інформація про винаходи, що запатентовані в Росії) [33]; Фондах повних описів авторських свідоцтв та патентів на винаходи і корисні моделі.

Здається і з цим розібрались. Але спочатку трішки історії [15]. Одна з провідних аерокосмічних фірм вирішила запатентувати в іншій країні спосіб герметизації ракет. Співробітники фірми ще раз перешерстили усі патенти на цю тему. Чисто! Фірма підготувала документи, внесла мито та відправила заявку. Прийшла відмова. Коли розібрались -це вже відомо. Накинулись на фахівців, що робили пошук. Чисто - наполягають ті. Адже патент був захований в класі "Труни". Передбачити цього ніхто не міг.

Фірма пережила значні фінансові витрати. Співробітники, як кажуть, намотали на вуса ще один неординарний метод маскування.

1 от знову, ця ж фірма у тій же країні готується запатентувати фал, за який тримається космонавт при перебуванні в космосі. По фалу іде переговорний кабель, що з'єднує космонавта з кораблем. Родзинкою винаходу було рішення, яке дозволяло фалу входити в корпус не порушуючи герметичність ракети. Експерти понесли підготовлені документи шефу.

- "Труни" дивились? - жартома запитав керівник. Усі посміхнулись. - Подивіться! Стали переглядати цей клас і знаходять патент на герметичну труну з телефоном всередині. З точнісінько такім пристроєм, який хотіла патентувати фірма.

Наведений випадок досить рідкий. Нечесних патентів обмаль і рано чи пізно вони вилучаються з світового фонду.

Потік нових патентів на винаходи і корисні моделі групується за певними ознаками. Кожна новинка осідає у спеціально відведеній для неї комірчині. Цю систему, що навела порядок в патентному морі назвали МПК - міжнародна патентна класифікація [28].

Основні галузі технічної діяльності, що увійшли до МПК, поділені на 8 розділів:

Л - Задоволення життєвих потреб людини;

В - Різні технологічні процеси;

С - Хімія та металургія;

D - Текстиль та папір;

Е - Будівництво;

F- Прикладна механіка, освітлення та опалення, двигуни та насоси, зброя і боєприпаси;

G - Технічна фізика;

Н - Електрика.

Кожен розділ може вміщувати 99 класів, що, у свою чергу поділяються на підкласи, які позначаються великими латинськими літерами.

Підкласи розділяються на групи, що позначаються, як правило, непарними цифрами. Групи діляться на підгрупи і позначаються парними цифрами. Спробуємо розібратися. І у цьому нам допоможе чудова книга. Багатотомний вказівник МПК. До речі, з 1 січня 2000 р. діє сьома редакція МПК, що відрізняється від шостої редакції більшою кількістю груп та підгруп. Попередня шоста редакція діяла з 1995 р.