В обсязі експорту України частка готової продукції, виготовленої з давальницької сировини - 10,7 відсотка.
Структура експорту товарів:
| Країни | Млн. доларів США | % від загаль-ного обсягу |
| всього | 1457,2 | 100 |
| Росія | 3515,6 | 24,1 |
| Туреччина | 868,5 | 6,0 |
| США | 725,3 | 5,0 |
| Італія | 638, 9 | 4,4 |
| Китай | 628,8 | 4,3 |
| Польща | 417,9 | 2,9 |
| Болгарія | 382,5 | 2,6 |
| Угорщина | 327,3 | 2,2 |
| Інші | 6326,3 | 43,4 |
Імпорт товарів. Протягом 2000 року до 21073 підприємств і організацій України надійшло товарів на суму 14,0 млрд. дол. США . З країн СНД та Балтії в Україну було імпортовано 59,2 % загальнодержавного обсягу імпорту товарів, з інших країн світу - 40,8 % . Більше 60 відсотків імпортних надходжень було здійснено з 4 країн світу : Росії, Німеччини, Туркменистану, Білорусі. Основу імпорту товарів становили : газ природний - 3,3 млрд. дол. (23,8% загальнодержавного іипорту товарів), машини та устаткування - 1,3 млрд. дол. (9,5%), нафта сира - 1,1 млрд. дол. (7,6%) та ін. Частка давальницької сировини в обсязі імпорту країни - 6,6 %.
Структура імпорту товарів:
| Країни | Млн. доларів США | % від загаль-ного обясгу |
| Всього | 13956 | 100 |
| Росія | 5824 | 41,7 |
| Німеччина | 1134,4 | 8,1 |
| Туркменістан | 946,2 | 6, 8 |
| Білорусь | 601,9 | 4,3 |
| Казахстан | 412,8 | 3,0 |
| США | 360,4 | 2,6 |
| Італія | 346, 0 | 2,5 |
| Польща | 312,5 | 2,2 |
| Франція | 236,1 | 1,7 |
| інші | 3780,8 | 27,1 |
Зовнішня торгівля послугами. Експорт послуг. Обсяг експорту послуг у січні-грудні 2000 року становив 3,5 млрд. дол. США. Послуги надавали 3083 підприємства, організацій та установи України. Майже 70% обсягу послуг надано 4 країнам : Росії, Великобританії, США та Німеччині. В структурі експорту послуг домінуюче місце займали транспортні послуги - 83,7% або 2,9 млрд. дол. , з них послуги трубопровідного транспорту - 60,0% обсягу послуг транспорту або 1,7 млрд. дол. , морського - 14,9% або 0,4 млрд. дол. , залізничного - 11,2% або 0,3 млрд. дол. , повітряного - 7,5% або 0,2 млрд. дол. США .
Структура експорту послуг:
| Країни | Млн. доларів США | % від загаль-ного обсягу |
| всього | 3486,8 | 100 |
| Росія | 2049 | 58,8 |
| Великобританія | 123,2 | 3,5 |
| США | 122,7 | 3,5 |
| Німеччина | 105,0 | 3,0 |
| Бельгія | 70,5 | 2,0 |
| Кіпр | 68,4 | 2,0 |
| Швейцарія | 47,8 | 1,4 |
| інші | 900,1 | 25,8 |
Імпорт послуг. Протягом 2000 року іноземні партнери надали послуги 2088 підприємствам та установам України на суму 1,36 млрд. дол. США. Третю частину послуг одержано від США та Росії . В структурі імпорту послуг майже половина - державні послуги - 49,2% або 0,67 млрд. дол., послуги залізничного транспорту - 8,8% або 0,12 млрд. дол., різні ділові, професійні та технічні - 8,2% або 0,11 млрд. дол. .
Структура імпорту послуг:
| Країни | Млн. доларів США | % від загаль-ного обсягу |
| всього | 1360,8 | 100 |
| США | 268,2 | 19,7 |
| Росія | 184,7 | 13,6 |
| Великобританія | 104,6 | 7,7 |
| Німеччина | 68,7 | 5,1 |
| Швейцарія | 33,2 | 2,4 |
| Австрія | 21,7 | 1,6 |
| Швеція | 20,8 | 1,5 |
| інші | 658,9 | 48,4 |
Іноземні інвестиції . Протягом 2000 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 792,2 млн. дол. США прямих інвестицій , у тому числі з країн СНД та Балтії надійшло 40,5 млн.дол. (5,1 % загального обсягу), з інших краін світу - 751,7 млн. дол. (94,9%). Нерезидентами було вилучено капіталу на 189,6 млн. дол.
Загальний внесок прямих інвестицій в Україну на 1 січня 2001 року становив 3865,5 млн. дол., що склало 78 доларів на одного мешканця України. Інвестиції надійшли з 110 країн світу у 7794 підприємства України . Більше половини інвестицій було внесено нерезидентами 5 країн : США - 635,8 млн. дол. (16,4% загального обсягу), Кіпру - 372,6 млн. дол. (9,6%),Нідерландів - 361,8 млн. дол. (9,4%), Росії - 314,3 млн. дол. (8,1%), Великобританії - 299,4 млн. дол. (7,7%).
Найбільш інвестиційно привабливими в Україні були такі галузі економіки як харчова промисловість - 775,5 млн. дол. (20,1% загального обсягу), внутрішня торгівля - 727,8 млн. дол. (18,8%), машинобудування і металообробка - 347,6 млн. дол. (9,0%).
Основні країни-інвестори:
| Країни | Млн. доларів США | % від загаль-ного обсягу |
| всього | 3865,5 | 100 |
| США | 635,8 | 16,4 |
| Кіпр | 372,6 | 9,6 |
| Нідерланди | 361,8 | 9,4 |
| Росія | 314,3 | 8,1 |
| Великобританія | 299,4 | 7,7 |
| Німеччина | 237,9 | 6,2 |
| Віргінські острови (Брит.) | 176,8 | 4,6 |
| Корея | 170,4 | 4,4 |
| Швейцарія | 169,3 | 4,4 |
| інші | 1127,2 | 29,2 |
Інвестиції в галузі економіки України станом на 1.01.2001 р. У січні-грудні 2000 року з України в економіку інших країн світу спрямовано 2213,7 тис. дол. США . Одночасно резидентами вилучено капіталу на 1629,7 тис. доларів.
Обсяг інвестицій з України на 1 січня 2001 року становив 98,5 млн. дол., у тому числі в країни СНД та Балтії - 18,4 млн. дол.(18,7%), в інші країни світу - 80,1 млн. дол. (80,9%). Інвестиції здійснили 114 підприємств України .
Основними інвесторами з України є підприємства, що належать до таких галузей економіки : транспорт - 65,5 млн. дол. (66,5%), машинобудування та металообробка - 7,5 млн. дол. (7,6%), охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення - 4,0 млн. дол. (4,2%).
Прямі інвестиції з галузей економіки України станом на 1.01 2001 р.
| Країни | Млн. доларів США | % від загаль-ного обсягу |
| Всього | 98,5 | 100 |
| Панама | 46,8 | 47,4 |
| В'єтнам | 16,4 | 16,9 |
| Росія | 15,9 | 16,5 |
| Швейцарія | 6,5 | 6,6 |
| Кіпр | 2,4 | 2,5 |
| Греція | 1,6 | 1,6 |
| Естонія | 1,1 | 1,1 |
| Грузія | 0,9 | 0,9 |
| Інші | 6,3 | 9,5 |
Розумна політика уряду Віктора Ющенка у галузі зовнішньої торгівлі сприяла поліпшенню зовнішньоторгівельних зв'язків України, відкриттю перед країною нових перспектив, ринків та партнерів. Після відставки В.Ющенка подальший розвиток цього процесу може порушитися.
4. ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Основною тенденцією розвитку зовнішньої торгівлі України на початку поточного 2001 року є збереження додатнього сальдо. Очевидно, Україна збереже додатнє сальдо за підсумками всього року, хоча воно в порівнянні з попереднім повинне зменшитися. Основними позиціями українського експорту залишаться: продукція чорної та кольорової металургії, продукція хімічної промисловості. Уряд навіть після відставки провадить активні переговори з метою максимально зберегти позиції українських товарів на зовнішніх ринках.
За даними Державного комітету статистики України, додатнє сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень 2001 року становило 78,3 млн доларів США, тим часом як у січні 2000 від'ємне сальдо становило 335,4 млн доларів СШа. Обсяг зовнішньої торгівлі товарами на січень 2001 року зріс на 7,1% в порівнянні з рівнем на січень 2000 року і склав 2,236 млрд доларів США. Експорт становив 1,157 млрд доларів США, що є більшим на 10,9% за рівень січня 2000 року, імпорт - 1,079 млрд доларів. Але, знов-таки, зміна економічного курсу, а саме відмова від політики реформ, яку здійснював уряд Віктора Ющенка, може призвести до яких завгодно наслідків, у тому числі і різко негативних. Крім того, авторитет України серйозно зіпсований у зв'язку з політичними скандалами, нестабільністю у політичному житті країни та зміною уряду, в діяльності якого були зацікавлені зовнішньоторгівельні партнери України на Заході. Україна втрачає привабливість для інвесторів, дедалі більше західних країн відмовляються від тих чи інших торгівельних угод з українськими підприємствами. В результаті можлива різка зміна балансу у зовнішній торгівлі на користь Росії та країн СНД. Вже зараз Туреччина та Китай вийшли на одні з перших місць у торгівлі з Україною, хоча їй вочевидь набагато вигідніше було б розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, США та іншими розвиненими країнами світу. Питання «Чи хоче Україна до Європи?» та «З ким Україні йти до Європи?» стають ключовими у визначенні зовнішньоекономічного курсу нашої країни, так само як і політичного. Орієнтація на Росію може не тільки згубно вплинути на економіку країни, а й прив'язати в кінцевому підсумку Україну до колишньої метрополії новим економічним та політичним союзом, як це сталося з Білоруссю. Це надовго закриє Україні шлях до Європи, прив'яже її до політичних та економічних інтересів Росії, зрештою, становитиме загрозу для існування самостійної української держави.
Водночас Україні не випадає відмовлятися від зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД: до них нас прив'язує суміжне географічне положення, деяка культурна спільність та комплекс економічних зв'язків, що збереглися після руйнації СРСР та були трансформовані під час розвитку колишніх радянських республік у якості незалежних держав. Розрив цих зв'язків позначав би грандіозний спад в українській економіці, втрату величезних ринків, майже повну переорієнтацію цілих галузей промисловості. Навіть часткове здійснення таких змін вимагає величезної фінансової допомоги з-за кордону, а отже – збільшення зовнішнього боргу країни.
Подальший розвиток зовнішньої торгівлі України, його тенденції та напрями напрямо залежать від того, який саме уряд буде керувати країною, які політичні сили будуть у ньому представлені, якою буде його цінова, кредитна, митно-тарифна політика, на яку групу країн він передусім орієнтуватиметься.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Матеріали конференції. – Київ, 2000.
- Основи економічної теорії. – Тернопіль, 1993.
- Звіт Державного комітету статистики за січень-грудень 2000 року.
- Україна і світове господарство. – Київ, 1999.
- Зовнішня торгівля України в 2000 році. – http://korrespondent.net
- Cтраны мира. Статистический справочник. – Москва, 1997.
- Мирохозяйственные связи Украины:вчера, сегодня, завтра. «Зеркало недели», апрель 1999.