Випуск гірничо-шахтного устаткування для залізорудної промисловості, а також виробництво бурових верстатів зосереджено в Кривому Розі.
Виробництво устаткування для видобутку нафти і газу сконцентровано на підприємствах Дрогобича і Чернівців, Конотопа і Харкова, відповідно в Прикарпатській і Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносних провінціях.
Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод «Автонавантажувач»), а також у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов'янську.
Динаміка виробництва окремих видів устаткування для важкої промисловості наведена в табл. 24.
Енергетичне машинобудування, яке спеціалізується на виробництві устаткування для всіх видів електростанцій, в тому числі парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю та іншої продукції, є однією з найважливіших галузей не лише важкого машинобудування, а й усього машинобудівного комплексу України.
Таблиця 4
ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ОКРЕМИХ ВИДІВ УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp., шт.*
| Устаткування | 1985 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| Вугільні очисні комбайни | 1027 | 847 | 757 | 647 | 535 | 311 | 213 | 187 | 216 |
| Шахтові машини: підйомні | 290 | 242 | 189 | 168 | 88 | 4 | 2 | 5 | 5 |
| навантажувальні | 229 | 79 | 65 | 42 | 10 | 17 | 32 | 26 | 14 |
| Рудникові електровози | 1029 | 703 | 384 | 336 | 285 | 183 | 146 | 171 | 149 |
* Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К.: Техніка, 1996. — С. 189—190; Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1997. — С. 117.
Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи: «Електроважмаш», турбінний ім. С.М.Кірова, «Електромашина» та електромеханічний (ХЕМЗ). Названі заводи дають майже половину вартості продукції енергетичного машинобудування України. Найбільшим гігантом галузі є турбінний завод ім. С.М. Кірова, який випускає устаткування ,ля всіх видів електростанцій. Його продукція не лише використовується в Україні, а й поступає на експорт.
Україна є крупним виробником силових трансформаторів, виробництво яких зосереджене в Запоріжжі, а також енергетичного дизелебудування, центрами якого є Первомайськ (Миколаївська обл.), Токмак (Запорізька обл.), Берислав (Херсонська обл.). Підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості концентруються в багатьох містах України, зокрема в Дніпропетровську, Києві, Львові, Полтаві, Мелітополі, Тернополі, Каховці, Хмельницькому, Рівному, Броварах.
Розвиток електроенергетики неможливий без кабелю, виробництво якого розміщено в Харкові, Донецьку, Одесі, Києві, Бердянську, Кам'янець-Подільському. Електроізоляційні матеріали, І тому числі і для кабелю, виробляють у Львові, Луганську, Слов'янську та Первомайську (Житомирська обл.).
Динаміка виробництва енергетичного та електротехнічного устаткування в Україні наведена в табл. 25.
ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp.*
| Назва продукції | 1985 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| Генератори до турбін, млн. кВт | 2,0 | 1,9 | 0,7 | 0,4 | 0,6 | 0,4 | 0,4 | 0,3 | — |
| Великі електромашини, тис. шт. | 9,5 | 10,2 | 8,8 | 5,5 | 4,5 | 2,7 | 2,8 | 2,0 | U |
| Електродвигуни змінного струму з висотою обертання осі 63-355 мм: млн. шт. | 2,8 | 3,1 | 2,5 | 2,1 | 1,9 | 1,3 | 1,1 | 0,3 | 0,2 |
| млн. кВт | 10,4 | 11,4 | 9,1 | 5,4 | 4,6 | 2,8 | 2,1 | 1,8 | 0,8 |
| Вибухобезпечні електродвигуни, тис. шт. | 247 | 254 | 182 | 96,7 | 91,0 | 67,4 | 40,1 | 27,7 | 23,4 |
| тис. кВт | 3234 | 3378 | 2593 | 1518 | 1347 | 149 | 1009 | 654 | 629 |
| Врубові електродвигуни, тис. шт. | 2,8 | 2,0 | 1,5 | 1,3 | 1,2 | 0,9 | 0,6 | 0,5 | 0,5 |
| Силові трансформатори, млн. кВхА | 76,9 | 68,9 | 65,3 | 41,3 | 23,7 | 23,1 | 21,0 | 20,2 | 15,4 |
* Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К.: Техніка, 1996. — С. 189; Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1997. — С. 115.
Базовою галуззю машинобудування є верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи неметаломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському. Динаміка виробництва верстатів наведена в табл. 26.
ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА МЕТАЛООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ І ПРОМИСЛОВИХ РОБОТІВ В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp.*
| Назва продукції | 1985 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| Металорізальні верстати, тис. шт. | 35,0 | 37,0 | 37,7 | 33,9 | 27,5 | 9,2 | 6,0 | 3,0 | 2,3 |
| В тому числі зчисловим програмним управлінням, тис. шт. | 2,2 | 3,2 | 2,6 | 1,3 | 0,4 | 0,2 | 0,04 | 0,03 | — |
| Ковальсько-пресові машини,тис. шт. | 9,9 | 10,9 | 10,8 | 7,9 | 6,1 | 2,5 | 1,4 | 0,6 | 0,5 |
| Промислові роботи, шт. | 1843 | 521 | 218 | 53 | 23 | — | — | — | — |
* Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К.: Техніка, 1996. — С. 189; Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1997. — С. 116.
У структурі загального машинобудування провідне місце займають транспортне і сільськогосподарське машинобудування, виробництво промислового технологічного та будівельного обладнання. Підприємства названих галузей орієнтуються у своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на наявність металу. Сировинний чинник є досить важливим для виробництва транспортних засобів, особливо вантажних вагонів, цистерн, локомотивів, тракторів. Україна має досить сприятливі умови для розвитку названих галузей машинобудування, що і сприяло концентрації їх виробництва на її території ще за часів Радянського Союзу. Тепловози виробляють на двох кооперованих підприємствах у Луганську і Харкові. Промислові електровози випускають у Дніпропетровську. Тут же, а також у Луганську можливе створення виробництва магістральних електровозів, для збуту яких Україна має власний великий ринок. У крупних залізничних вузлах — Львові, Києві, Полтаві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі, Дружківці і Конотопі є підприємства для ремонту тепловозів.
Вантажні вагони виробляють у Кременчуці, Дніпродзержинську, Києві — на Дарницькому вагоноремонтному заводі, великовантажні вагони — у Стаханові, цистерни — у Маріуполі. У Кременчуці доцільно було б налагодити виробництво вітчизняних пасажирських вагонів, для чого є всі передумови, в тому числі великий ринок збуту. Вагоноремонтні заводи розміщуються, крім Києва, у Львові, Харкові, Одесі, Полтаві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Конотопі і Попасній (Донецька обл.).
Як велика морська держава Україна маг добре розвинуте морське і річкове суднобудування. Розміщення цих галузей орієнтується на морське узбережжя та внутрішні магістральні водні шляхи. Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють 3 суднобудівні заводи, які випускають різноманітні океанські і морські судна-танкери, суховантажні дизель-електроходи, військові судна. Другим центром є Херсон, в якому на двох суднобудівних заводах випускають різні тини океанських І морських суден, доки для морських портів і портові крани. У Керчі випускають танкери, у Києві — морські траулери. Судноремонт І виробництво невеликих морських суден є в Одесі, Іллічівську та Маріуполі. В Севастополі виробляють морські крани. Морське суднобудування — одна з небагатьох галузей машинобудування України, що виробляє конкурентоздатну продукцію для світового ринку. Річкове суднобудування розвинуте в Херсоні, де випускають катери, теплоходи, судна озерного типу, земснаряди, та в Києві, де на суднобудівному заводі «Ленінська кузня» виробляють траулери, рефрижератори, буксирні і пасажирські судна. Річкове суднобудування і судноремонт є в Ізмаїлі і Вилково (на Дунаї), а також у Запоріжжі.
У переважній більшості розвинутих країн світу провідне місце в структурі транспортного машинобудування займає автомобілебудування. Україна має досить сприятливі передумови для розвитку автомобілебудування: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість (в тому числі виробництво шин, пластмас І виробів з них), науково-дослідна база і достатня чисельність кваліфікованих кадрів і, що дуже важливо, великий ринок збуту продукції.
Автомобілебудування — це відносно молода галузь машинобудування України, яка виникла в 50—60-ті роки. Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі. В Луцьку налагоджено виробництво легкових автомобілів для сільської місцевості. Львівській автобусний завод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД. Автомобільна промисловість кооперується із заводами, які випускають двигуни, .окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава, Херсон, (Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнання (Херсон, Сутиска Вінницької обл.), запасні частини (Чернігів). Таке кооперування виробництва між підприємствами машинобудування, а& також з підприємствами інших галузей промисловості спричиняє! внутрішньогалузеві і міжгалузеві зв'язки як всередині держави,{ так і за її межами. Міждержавне кооперування вимагає прийняту тя відповідних правових законів, які регулювали б взаємостосунки між підприємствами України та інших країн.