· дані Держкомтуризму України
Хоча практично вся територія нашої країни має достатній потенціал для розвитку туризму, все ж інтенсивність відвідувань іноземними туристами її окремих регіонів дуже різниться (табл. 2).
При досить значних, а часом і унікальних природно-лікувальних ресурсах України , лікувальний туризм (поряд із спеціалізованим та зеленим) ще не дістав тут достатнього розвитку. Такі види туризму приваблюють лише менш як 2% туристів (табл. 3).
Як свідчить здійснений порівняльний аналіз, в Україні туристична інфраструктура є недостатньо розвинутою і водночас раціональною, що в поєднанні з низькою якістю сервісу зумовлює її низьку привабливість, і, відповідно, прибутковість на фоні аналогічних показників по інших країнах Європи.
Розподіл регіонів України за кількістю відвідувань їх іноземними туристами в 1998 р.[3]
Табл. 2
| Кількість відвідувань | Регіони |
| До 1 тис. ..........................Від 1 тис. до 2 тис. ..........Від 2 тис. до 3 тис. ..........Від 3 тис. до 5 тис. ..........Від 5 тис. до 10 тис. ........Від 10 тис. до 20 тис. ......Від 20 тис. до 50 тис. ......Понад 50 тис. .................. | Донецька, Житомирська, Київська (без м. Києва), Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська областіВінницька, Кіровоградська, Рівненська, Херсонська та Черкаська області Волинська і Дніпропетровська областіЗакарпатська (5), Запорізька (4,9), Івано-Франківська (3,3), Миколаївська (3,2) і Харківська (3,4) областіЧернівецька (6) областьСевастополь (18,6)Львівська (20,5) і Одеська (30,5) областіКиїв (60,9) і Автономна Республіка Крим (97,2) |
· складено за даними статистичного бюлетеня: Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні. К., Держкомстат України, 1999, с.49
Розподіл іноземних туристів за метою відвідування[4]
Табл. 3*
| Показники | Роки | ||
| 1997 | 1998 | 1999 | |
| Чисельність туристів (усього) у тому числі за метою відвідування:службова, ділова, бізнес-тур, навчання.............................дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм.......лікувальний туризм..............................................................спеціалізований туризм.......................................................інші......................................................................................... | 100,0 31,3 59,2 1,8 0,2 7,5 | 100,0 31,3 63,8 1,6 1,5 1,8 | 100,0 31,5 57,6 1,8 1,3 7,8 |
· складено за даними статистичного бюлетеня: Санітарно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні, с.46-47
Нажаль, на сьогодні можемо лише констатувати. що на фоні зростаючої конкуренції на світовому ринку туристичних послуг і внаслідок дії ряду факторів, про які, йтиметься нижче, відрив України від провідних туристичних країн збільшується, переміщуючи її на “периферію” туристичних потоків (у 1999 р. її відвідали в 20 разів менше туристів, ніж Францію – найближчу до України за розмірами території та чисельністю населення). Тому іноземний туризм і досі не відіграє належної ролі в господарському житті України. Аналіз офіційної статистичної інформації свідчить про негативні риси в розвитку іноземного туризму в нашій країні в останні роки. Потік іноземних туристів до неї зменшується. Лише за 1997-1999 рр. вдвічі скоротилася кількість організованих туристів, майже втричі - приватні відвідування України іноземцями і вчетверо – прибуття іноземного обслуговуючого персоналу. Таке скорочення відбувається на фоні збільшення (вп’ятеро) транзиту іноземних туристів українською територією (табл.4). Усе це дає підстави стверджувати про втрату Україною привабливості як місця міжнародного туризму.
Відвідування України іноземцями[5]
Табл. 4*
| Показники | Роки | 1999 р. у % до 1997 р. | ||
| 1997 | 1998 | 1999 | ||
Відвідування (всього)......................... у тому числі за метою:туризм............................................ службова поїздка................ організований туризм......... приватна поїздка................обслуговуючий персонал.............транзит.......................................... | 14743,6 12103,7 1194,2 1414,4 9495,1 1740,4 899,5 | 12003,0 9858,7 1478,3 852,6 7527,8 845,7 1298,6 | 10656,4 6014,1 1548 712,5 3753,6 404,2 4571,4 | 74,5 49,7 129,6 50,4 39,5 23,2 508,2 |
· дані Держкомкордону України
4. Пропозиції до розв’язання проблеми.Ситуація, що склалася в туристичній сфері останнім часом, вимагає активного пошуку засобів подолання кризових явищ та інтенсифікації виробництва туристичного продукту, із забезпеченням необхідної його якості.
Проблеми, які можна спостерігати сьогодні в галузі туризму України, є наслідком того економічного минулого, яке залишилося нашій державі після розпаду СРСР. Тому ці явища є досить глибинними, а їх розв’язання потребує комплексного та продуманого підходу. Зрозуміло, що цим на державному рівні займаються спеціально створені урядові та неурядові організації. На мою ж думку, слід наголосити на тих факторах, які призводять до тієї ситуації, що спостерігається на ринку туризму. Саме намагаючись їх змінити, і можна досягти якщо не абсолютного, то хоча б поступового часткового покращення стану туристичної галузі України.
Фактори, що спричиняють розвиток іноземного туризму, не адекватний природо-ресурсному, історико-архітектурному та рекреаційному потенціалові України, знаходяться як у суто внутрішній, галузевій, так і в зовнішній (переважно загальноекономічній) площинах. Основними з галузевих факторів є:
- Недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Слід пам’ятати, що виробнича база галузі формувалася, в основному, за радянських часів з орієнтацією переважно на невибагливого туриста, тому серед об’єктів інфраструктури переважають великі (порівняно з аналогічними закордонними) комплекси, із значною концентрацією місць та низьким рівнем комфортності. Потрібно також відзначити, що в Україні лише близько 10% готелів відповідають міжнародним стандартам, серед них станом на 2000 рік не було жодного п’ятизіркового, і тільки шість малиь чотири зірки. Зараз ситуація починає поступово змінюватися, все ж виник перший п’ятизікровий готель в Україні. Але до стабілізації ситуації ще далеко. На щастя, усвідомлення цього як важливої проблеми галузі вже існує у державі. До 2010 року лише у Києві має з’явитися п’ять п’ятизіркових готелів, 12—15 — чотиризіркових, а також 40—50 — тризіркових, що, за ідеєю, мало б сприяти притоку туристів у столицю. Про стан українських шляхів говорити взагалі не доводиться. Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вона має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності (з 13 тис. км автомобільних шляхів державного значення понад 9 тис. км є магістралями, зв’язаними з МТК). У з потужним туристичним потенціалом нашої країни, цей факт може стати важливим фактором розвитку вітчизняної економіки.