а) розгляд судових справ у всіх інстанціях ;
б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення ;
в) оперативно - розшуковій діяльності ;
г) охороні громадського порядку і громадської безпеки ;
д) виконанні вироків , рішень , ухвал і постанов судів , поста-нов органів дізнання і попереднього слідства та прокурорів ;
е) контролі за переміщенням людей , транспортних засобів , товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України ;
є) нагляді і контролі за виконанням законів .
Близькі родичі , які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це батьки , дружина (чоловік) , діти , рідні брати і сестри , дід , баба , онуки , посягання на життя , здоров’я , житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і првоохоронних органів покладених на них обов’язків і здійсненню наданих прав .
Відповідно до законодавства України працівники суду , правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право :
а) застосовувати заходи фізичного впливу , спеціальні засоби та зброю з метою забезпечення правомірних наказів і усних вимог , що добровільно не виконуються , для захисту особистої безпеки , безпеки близьких родичів , а також свого житла і майна ;
б) вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов’язків , а в разі необхідності - для особистого за-хисту , а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів ;
в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки ;
г) отримувати материальну компенсацію в разі загибелі працівника , або іншого ушкодження здров’я , знищення чи пошкодженння його житла і майна у зв’язку з виконанням службових обов’язків .
Життя і здоров’я працівників суду і правоохоронних органів підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів . Для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів , недоторканності житла , а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися віповідно до законодавства такі заходи :
а) особиста охорона , охорона житла і майна ;
б) видача зброї , засобів індивідуального захисту і спові-щення про небезпеку ;
в) встановлення телефону за місцем проживання ;
г) використання технічних засобів контролю і прослу-ховування телефонних та інших переговорів , візуальне спостереження ;
д) тимчасово розміщення у місцях , що забезпечують безпеку ;
е) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту
є) переведення на іншу роботу , направлення на навчання , заміна документів , зміна зовнішності , переселення в інше місце проживання .
Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівника суду або правоохороного органу та його близьких родичів може бути :
а) заява працівника або його близького родича ;
б) звернення керівника відповідного державного органу ;
в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози здоров’ю , житлу і майну осіб , які підлягають захисту .
Рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки приймають :
а) керівники органів внутрішніх справ – щодо захисту пра-цівників відповідного органу внутрішніх справ , державної лісової охорони , рибоохорони , митних органів та їх близьких родичів ;
б) керівники органів служби безпеки – щодо захисту пра-цівників служби безпеки та органів системи Управління державної охорони , їх близьких родичів ;
в) керівники прокуратури – щодо захисту працівників про-куратури та їх близьких родичів ;
г) голова суду – щодо захисту працівників віповідного суду та інших органів та їх близьких родичів ;
д) керівник органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів та їх близьких родичів .
Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів покладається :
а) щодо працівників служби безпеки і органів системи Управління державної охорони – на органи служби безпеки ;
б) щодо працівників органів охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України ;
в) щодо інших працівників – на органи внутрішніх справ .
З цією метою у структурі зазначених органів створюються спеціальні підрозділи .
Для захисту військовослужбовців командири військових частин вживають таких заходів :
а) відрядження до іншої частини або військової установи ;
б) переведення на нове місце служби .
Органи , які приймають рішення про забезпечення безпеки , одержавши заяву ( повідомлення ) про загрозу безпеці вище-перелічених осіб зобов язані перевірити цю заяву ( повідомлення ) і в строк не більше трьох діб , а у невід-кладних випадках – негайно , прийняти рішення про засто-сування або про відмову у застосуванні заходів безпеки . Про прийняте рішення виноситься мотивована постанова з зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки і строків їх здійснення , про що письмово повідомляється заявник . Якщо заходи безпеки застосовуються не на прохання особи , яка береться під захист , то на це має бути одержана її згода . У разі , коли є достатньо даних , що вказують на ознаки злочину , в порядку , передбаченому кримінально – процесуальним законодавством , приймається рішення про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи або передачу заяви ( повідомлення ) про злочин за підслідністю чи підсудністю .
Рішення органів про вжиття спеціальних заходів щодо працівників суду , правоохоронних органів та їх близьких ро-дичів є обов язковими для виконання відповідними органами , підприємствами , установами , організаціями та їх посадовими особами .
Контроль за забезпеченням захисту працівників суду , пра-воохоронних органів та їх близьких родичів здійснюють відповідно Міністр внутрішніх справ України , Голова служби безпеки України , Генеральний прокурор України , Голова Верховного Суду України , Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України .
Нагляд за дотриманням законності при забезпеченні захисту працівників суду , правоохоронних органів та їх близь-ких родичів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами .
Висновок .
Провідне місце в державному механізмі України займають правоохоронні органи - державні органи , основною функцією є забезпечення законності та охорони правопорядку, боротьби з правопорушеннями , охорони законних прав та інтересів громадян і держави в цілому .
Розглянувши систему правоохоронних органів України до числа якої входять : суд , прокуратура , органи юстиції , внутрішніх справ , державної безпеки та інші органи , можна сказати що кожен з цих органів виконують різні функції але вони всі стоять на захисті прав і свобод громадян України і контроль за дотриманням законів України .
Держава створює такі органи , діяльність яких називається правоохоронною . Ця правоохоронна діяльність є владою , яка здійснюється за допомогою правового впливу , наділена правомочностями застосовувати заходи державного примусу , які відбуваються тільки на основі закону і у встановленому ним порядку .
До системи правоохоронних органів як ми знаємо відносяться інші державні установи і громадські організації , які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності , хоча в цілому їхні функції не зводяться до останьої , а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій слід звернути увагу на органи юстиції та адвокатуру , які теж відіграють важливу роль в механізмі держави .
Література .
1. “Основи держави і права”, Ф.Ф. Брецко , Ужгород – 1995 р.
2. “Коментар до Конституції України” , Київ - 1996 р.
3. “Основи конституційного права України” , Юрінком - 1997 р
4. “Хрестоматія з правознавства”, І.П. Козінцев , Л.Я. Бойко –“Юрінком” , Київ - 1996 р.
5. Закон України “Про прокуратуру” – від 5.11. 91 р.
6. Закон України “Про міліцію” – від 20.12.90 р.
7. Закон України “Про Службу безпеки України” - від 25.03.92 р.
8. Журнал “Віче” – березень 1992 р.