4) проявляє опорідненість до добре відомого антиоксидоліту – вітаміну Е;
5) є сильним імуномодулятором і канцеростатичним агентом і трансформує активність імунної системи таким чином, що гальмує швидкість розвитку пухлинної тканини;
6) входить як структурний компонент у склад анти окисних ферментів (глутатіонредуктаза, перексидаза і ін., які захищають мембрани клітин від пошкоджень вільними радикалами.
Селен здатний знизити захворюваність майже на 40% і зменшити смертність від раку на 50%.
Оптимальна потреба в селені
Добова потреба 50-200 мкг.
Для людини вагою 70 кг (середньостатистична людина) втрата селену на добу складає біля 150 мкг: екскреція з сечею – 50 мкг, з калом – 20 мкг, з потом – 80 мкг, з волоссям – 0,3 мкг. Добре відомо про існування кореляції між високим вмістом селену в раціоні і низькою смертністю від раку.
Нормальним можна рахувати поступлення селену 150-200 мкг (0,15-0,2 мг) на добу.
Перевищення цієї дози в 100 раз може викликати токсичний ефект, зменшення дози в 4-5 раз викликає симптоми недостатності селену.
Селен добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. При прийомі рослинної їжі всмоктується до 60-80% селену, який міститься в ній.
При прийнятті їжі тваринного походження – тільки 8,5-25%, з-за важкості розщеплення сполук селена з тваринними білками.
Клінічні ознаки порушення обміну селену
Селен в природі присутній неоднорідно. В місцях біогеохімічних зон з низьким вмістом його в грунтах виявлені різноманітні масові захворювання сільськогосподарських тварин.
У людей недостатність селену проявляється слідуючи ми ознаками:
- різким зниженням працездатності (фізичної і розумової);
- швидким розвитком професійних захворювань людей, які працюють на шкідливих виробництвах;
- зниження клітинного і гуморального імунітету, часті простудні чи шкірні гнійничкові захворювання;
- повільна регенерація (за живлення ран) після травм, порізів чи виразок;
- підвищена схильність до захворювань печінки;
- порушення зору (гостроти, акомодації і ін. прояви);
- виникнення статевої слабості, імпотенції.
Харчові джерела селену
Селен міститься у багатьох продуктах, особливо морських (морська капуста, устриці, креветки). Високі концентрації його виявлені також в крупах (вівсяній, гречаній), оливковій олії, маслинах, кокосі, бобових, свинячому жирі.
Активність селену підвищується в присутності антиоксиданта – вітаміна Е.
Кальцій – король білосніжної посмішки
Розприділення в організмі
Кальцій входить в склад скелета, зубів, нігтів, волосся.
Біохімічне значення кальцію
Катіон кальцію являється найважливішим регулятором обмінних процесів і функцій клітин:
- активізує кальцієві канали;
- входить в склад молекул – переносників, які транспортують поживні речовини в середину клітин з міжклітинної рідини;
- активізує ряд життєво важливих ферментів, відповідальних за згортання крові і які беруть участь в утворенні молекул АТФ;
- підтримує тонус судин за рахунок впливу на тонус гладкої мускулатури, яка розміщується в стінках судин;
- контролює скорочення і розслаблення скелетної мускулатури;
- послаблює алергічні реакції за рахунок підвищення резистентності судин;
- являється антагоністом Na, сприяє виведенню солей важких металів і радіонуклідів;
- сильний антиоксидант і антистресор.
Обмін кальцію в здоровому організмі
Оптимальні потреби
Добова потреба в кальції змінюється з віком:
| Діти 1-5 років | 800 – 900 мг |
| Діти 6-7 років | 1000 – 1200 мг |
| Більшість дорослих | 800 мг |
| Вагітні жінки | 1000 мг |
| Кормлячі жінки | 1500 мг |
Засвоєння кальція організмом людини передоприділяється його іонізацією і залежить від вмісту в продуктах харчування рослинних кислот, вітаміна Д і жирів.
У зв'язку з цим, засвоюється тільки 20-30% від прийнятої загальної кількості кальцію. Важко задовольнити організм людини в щоденній потребі кальцію при такій низькій його біодоступності.
Клінічні признаки порушення обміну кальцію
Недостатність його проявляється самими різноманітними симптомами:
- порушення росту у дітей;
- рахітичні зміни пропорцій черепа внаслідок розм’якшення кісток (“баштоподібний” череп);
- сплющенням кісток таза з змінами його поперечних розмірів, що може у майбутньому мати рокові наслідки для роділь і їх дітей, внаслідок забрудненого проходження голівки плода через родові шляхи;
- викривлення хребта, кісток нижніх кінцівок;
- висока пітливість, дратівливість дітей, раннє облисіння, тусклий колір волосся;
- схильність шкіри до алергічних висипань;
- порушений ріст зубів, раннє руйнування емалі;
- погане згортання крові, схильність до сильних кровотеч;
- множинні синяки на тілі внаслідок кровотеч з капілярів тканин;
- схильність до судомних реакцій, м’язовим судомам;
- у людей похилого віку – схильність до переломів кісток, у молодих людей - схильність до судом гомілкових м'язів;
- часті закрепи
Клінічне значення кальцію:
- сприяє попередження остеопорозу;
- заміщує запаси кальцію людей, які страждають рахітом, остеонеамецією, гіпопаратиреозом;
- використовується при лікуванні тетанії (сильні м’язові спазми), викликані алергічною реакцією, отруєнням свинцем;
- утворює захист від кислот у шлунку, діє як антацид;
- допомагає регулювати ритм роботи серця, згортальність крові, скорочення м'язів;
- лікує гіпокальциемію у новонароджених;
- знижує концентрацію фосфатів у людей, які страждають на хвороби нирок;
- понижує кров'яний тиск;
- понижує ризик утворення каміння в нирках;
- полегшує гомілкові судоми;
- лікує токсикоз у вагітних;
- попереджає рак ободової кишки;
- сприяє захворюванню вітаміна В12
Харчові джерела кальцію
Це є молоко, сир, сардини, рожевий лосось, мигдаль, кунжутне сім'я, капуста, шпинат.
Магній – самий серцевий мінерал
Магній відноситься до мікроелементів, тому що організм кожен день потребує його у великій кількості. Він також відноситься до структурних елементів організму людини, які складають 99% елементного складу (С, О, Н, N, Са, Mg, K, S, P, F, Ce).
Добова потреба дорослої людини складає 400 мг.
Науково встановлено, що магній – самий важливий мінерал для серця. Більше 300 різноманітних ферментів в організмі залежать від нього, все ж більше 80% людей не вживають магній в таких кількостях, які їх необхідні. Цього мінерала майже зовсім немає в тій “мусорній” їжі (рафінований цукор, мук, рис і ін.), яка складає більше 35% середньої людини. Крім того, сільськогосподарські культури вирощують на грунті, постійно збідненомагнієм. У саме організм витрачає більшу частину своїх скудних запасів на те, щоб очиститися від пестицидів, смогу і отруйних речовин зовнішнього середовища. Все, що після цього залишається з нас витягає потовиділення і стрес, а також діуретини і інші ліки.
По мірі того як ми старіємо, ми засвоюємо з їжі все менше і менше поживних речовин, в тому числі і магнію.
Він бере участь в обміні фосфору. Являється основним внутрішньоклітинним елементом. Його дефіцит звичайне явище для людей, які знаходяться у постійних стресах. Як магній, так і калій являються елементами синергістами – посилюють дії один одного. При дефіциті магнію виникає дефіцит калію, в цьому випадку антагоніст калію – натрій, проникає усередину клітини, що несе за собою затримку води в організмі (одна молекула Na може затримати 400 молекул води). Це веде за собою порушення вуглеводневого, а слідом і жирового обміну.
Клінічні знання
- сприяє росту кісток;
- регулює серцевий ритм;
- регулює вміст цукру в крові;
- діє як природний аналогблокатора кальцієвих каналів, що призводить до зниження підвищеного артеріального тиску;
- благо приємний для лікування проеклампсії (ускладнення пізньої стадії вагітності);
- покращує функцію дихання при хронічних бронхітах, астмі, емфіземі;
- профілактичний засіб проти мігрені;
- для лікування м’язових і суглобових болей (фіброміалгія) і синдрома хронічної втоми;
- покращення функцій мозку при різноманітних видах слабоумства (хвороба Паркінсона, Альугеймера);
- лікування остеопороза;
- покращення стану при перед менструальному синдромі;
- при ракових захворюваннях, особливо для зменшення симптомів ускладнення променевої і хіміотерапії, так як вони знижують запаси магнію в організмі;
- зміцнює зубну емаль;
- зменшує наслідки отруєння свинцем;
- для комплексного лікування сечокам’яної хвороби;
Природні джерела: банани, зародки пшениці, зелені листові овочі, камбала, карп, креветки, мигдаль, молочні продукти, морський окунь, горіхи, палтус, оселедець, скумбрія, тріска.
Марганець – захисник клітин
Марганець відноситься до найважливіших з необхідних мікроелементів. Він бере участь у регуляції багатьох біохімічних процесів в організмі: синтез і обмін нейромедіаторів (ЦНС), утворення кісток, імунна відповідь, перекисне окислення ліпідів, обмін інсуліну і ліпідів.
Добова потреба дорослої людини – 1-2 мг.
З їжею його має поступати 5-10 мг.
Дефіцит марганцю – одна з поширених відхилень в елементному обміні сучасної людини. Це пов’язано як з підвищеною психоемоційною нагрузкою на людину (марганець необхідний для забезпечення основних нейрохімічних процесів в центральній нервовій системі), збільшення токсичних дій (МN-cod – один з найважливіших ферментів, які перешкоджають свобідному радикальному окисленню – пошкодженню цілісності клітинних мембран), так і з значним зниженням вживання багатих на марганець продуктів (груба рослинна їжа, зелень), збільшення кількості фосфатів, які вживаються з консервованою їжею (консерви солодка вода і ін.).