Самоаналіз пов’язаний із внутрішніми факторами особистісного розвитку і є дотичним до процесів самоспостереження, самоконтролю, самооцінки. Об’єктивними критеріями для оцінювання своєї роботи є результати педагогічної діяльності, тобто навчальні успіхи учнів, оцінка зі сторони представників дирекції школи, колег, учнів, суб’єктивні відчуття. Важливо також, щоб у вчителя був сформований професійний ідеал (взірець), який міг би слугувати еталоном для порівняння й оцінки власної діяльності та професійно-особистісних якостей.
Вибір цілей аналізу (самоаналізу) передбачає вивчення основних об’єктів педагогічної діяльності вчителя. До них слід віднести:
1) оцінку ступеня досягнення на уроці освітніх, виховних і розвивальних цілей;
2) визначення ступеня реалізації одного чи декількох принципів навчання;
3) оцінку правильності вибору засобів досягнення цілей уроку: а) змісту навчального матеріалу; б) методів і прийомів навчання; в) наочно-технічного обладнання;
1) 4) визначення якості знань, умінь і навичок учнів, рівня сформованості загальних навчальних умінь.
Серед великої кількості об’єктів педагогічного аналізу (самоаналізу) найбільш важливими є основні компоненти педагогічної діяльності вчителя, які відображають його цільові, змістові, операційні і результативні сторони. До того ж, в центрі уваги вчителя повинні бути не стільки педагогічні явища, скільки зв’язки, взаємозалежності між ними.
Учителю необхідно аналізувати результати своєї праці в різних аспектах: дидактичному, психологічному, організаційному, виховному, санітарно-гігієнічному.
Дивись таблиці 1, 2, 3, 4, 5:
Таблиця 1. Дидактичний аспект аналізу уроку
Предмет________________________ Дата _____________
Тема уроку _____________________ Мета уроку _____________________
Тип уроку ______________________
Мета самоаналізу: дидактичний аспект уроку
| Основні етапи уроку | Навчальні завдання і зміст | Методи навчання | Форми організації навчання | Домінуючі принципи | Проміжні і кінцеві результати | ||
| За зовнішньою формою | За рівнем пізнавальної активності | За логікою засвоєння | |||||
Таблиця 2. Психологічний аспект аналізу уроку
Предмет________________________ Дата _____________
Тема уроку _____________________ Мета уроку _____________________
Тип уроку ______________________
Мета самоаналізу: психологічний аспект уроку
| Основні етапи уроку | Навчальні завдання і зміст | Психологічне на лаштування учнів на спільну роботу з учителем | Активізація діяльності учнів під час перевірки домашнього завдання | Формування мотивації учіння (зовнішньої і внутрішньої) | Концентрація уваги учнів на сприймання нового матеріалу (зміст, способи. Прийоми, засоби) | Розвиток спостережливості в учнів (зміст, способи, прийоми, засоби) | Розвиток і тренування пам’яті (види, прийоми, засоби) | Розвиток логічного й абстрактного мислення (зміст, способи, прийоми, засоби) | Робота із розвитку мови (чіткість, логічність, аргументованість, глибина) | Вплив навчання на емоційну сферу учнів (захоплення, радість, доброта, співчуття, гумор) | Виховання вольових рис характеру (наполегливість у досягненні цілі, працелюбність, самоствердження) | Естетичний вплив викладання (розвиток почуття прекрасного) | Стиль взаємовідношень учителя й учнів (дотримання норм етики, вимог культури спілкування, взаємної поваги) |
Таблиця 3. Організаційний аспект аналізу уроку
Предмет________________________ Дата _____________
Тема уроку _____________________ Мета уроку _____________________
Тип уроку ______________________
Мета самоаналізу: організація уроку
| Основні етапи уроку | Навчальні завдання і зміст | Зовнішня організація уроку | Внутрішня організація | ||||||
| Час (оптимальність дозування) | Своєчасний початок і закінчення уроку | Робоче місце вчителя й учнів | Обладнання, ТЗН, наочність | Види навчальної діяльності, ступінь їх доцільності | Своєчасний запис д/з, інструктаж з його виконання | Підсумок уроку, співставлення мети з результатом | Мобілізація інтелектуальних і фізичних сил на спільну роботу із викладання (учителя) і засвоєння (учнями) навчального матеріалу (Внутрішня організація зв’язана з психологічними процесами) | ||
Таблиця 4. Виховний аспект аналізу уроку
Предмет________________________ Дата _____________
Тема уроку _____________________ Мета уроку _____________________
Тип уроку ______________________
Мета самоаналізу: виховний аспект уроку
| Основні етапи уроку | Навчальні завдання і зміст | Реалізація світоглядних ідей предмета, формування основ наукового світогляду | Виховання свідомості, самостійності і загальної активності | Виховання моральності, свідомої дисципліни, культури розумової праці | Виховання творчого ставлення до праці | Виховання основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей | Формування правосвідомості та професійних інтересів | Зміцнення здоров’я і формування санітарно-гігієнічної культури |
Таблиця 5. Санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку
Предмет________________________ Дата _____________
Тема уроку _____________________ Мета уроку _____________________
Тип уроку ______________________
Мета самоаналізу: санітарно-гігієнічний аспект уроку
| Основні етапи уроку | Навчальні завдання і зміст | Час (оптимальність дозування) | Освітлення класу | Температура і повітряний режим | Наявність шумових перешкод | Оптимальне навантаження на учнів | Об’єм, ступінь утруднень навчальних і домашніх завдань | Урахування динаміки працездатності на протязі уроку, дня, тижня |
Вчителю необхідно здійснювати самоаналіз на всіх етапах процесу професійної діяльності: 1) під час проектування уроку (планування); 2) безпосередньо на уроці; 3) після його проведення (ретроспективний аналіз).
Для здійснення самоаналізу доцільно використовувати таку узагальнену модель алгоритмічного типу:
1. Оцінювати результати навчання (усвідомленість теоретичних знань, їх міцність, уміння застосовувати на практиці, сформованість умінь і навичок тощо) і співвідносити їх із загальною метою уроку.
2. Співвідносити дидактичну мету з конкретними завданнями кожного етапу уроку.
3. Встановлювати відповідність між дидактичними завданнями уроку і структурою змісту навчального матеріалу.
4. Аналізувати методи навчання, форми організації діяльності учнів стосовно відповідності їх дидактичному завданню і змісту навчального матеріалу.
5. Встановлювати відповідність дидактичного завдання одержаним результатам кожного етапу уроку.
6. Співвідносити кінцевий результат уроку з проміжними результатами.
Такі алгоритмічні дії передбачають їх творче застосування в процесі самоаналізу, вільну послідовність (наприклад, п’ята позиція може бути першою, перша – єдиною тощо). Це залежить від індивідуальності педагога, його досвіду, майстерності, інтуїції.
5. Іншіформи організації навчання
Спеціальними або додатковими формами організації навчання, що доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів є: практикум, семінарські і факультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові консультації, домашня навчальна робота учнів.
Семінарські заняття – використовують в старших класах після вивчення основних розділів програми з метою розвитку інтересу до навчального предмету, підвищення ефективності колективної роботи з осмислення й систематизації знань, формування в учнів уміння самостійно здобувати знання. Технологія підготовки і проведення семінарського заняття передбачає певну послідовність дій учителя й учнів, яка включає два етапи.
І. Підготовчий етап:
1. Вибір теми семінару, формулювання його мети, завдань, основних і додаткових питань.
2. Розподіл пізнавальних завдань між учнями з урахуванням індивідуальних особливостей.
3. Підбір основних інформаційних матеріалів.
4. Проведення групових та індивідуальних консультацій, перевірка конспектів.
ІІ. Основний етап:
1. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Ознайомлення з доповідями, що підготували учні.
4. Обговорення доповідей, рецензування відповідей.
5. Підведення підсумків.
В залежності від складності і об’єму вимог шкільні семінари умовно поділяють на три групи: 1) підготовчі заняття; 2) власне семінарські; 3) міжпредметні семінари.
Під час проведення підготовчих семінарів учнів ознайомлюють з новими формами роботи; розвивають уміння самостійно вивчати програмний матеріал, складати план і тези виступу, брати участь в обговоренні питань семінару, вести дискусію. За цільовою спрямованістю підготовчі семінари поділяють на семінари повторення і систематизації знань, умінь і навичок; семінари вивчення нового матеріалу; змішані семінари, які передбачають розв’язання не однієї, а декількох дидактичних цілей.
Власне семінарські заняття за дидактичною метою поділяють на семінари вивчення нового матеріалу; семінари узагальнюючого повторення (залік); змішані або комбіновані семінари. За способом проведення (методом) семінарські заняття є таких видів: розгорнута бесіда, диспут, коментоване читання, розв’язування задач, обговорення доповідей, повідомлень, результатів творчих робіт.
Міжпредметні семінари передбачають обговорення і повідомлення доповідей, підготовлених на основі матеріалів різних предметів, які комплексно висвітлюють обрану тему. Різновидом міжпредметного семінару є семінар-конференція, який проводять з метою підведення підсумків довготривалої дослідної роботи або виробничої практики. Такі конференції можуть бути присвячені актуальним проблемам художньої літератури та історії, біології і хімії, математики і фізики.