Смекни!
smekni.com

Надання першої медичної допомоги (стр. 1 из 5)

Міністерство агропромислового комплексу

Подільська Державна аграрно-технічна академія

Кафедра машиновикористання сільськогосподарської техніки та охорони праці

Методичні вказівки до практичного заняття

Надання першої медичної допомоги

Розробила професор

Буракова С.А.

2000 р.


Загальна ціль заняття: набути практичні навики в наданні першої

медичної допомоги:

- вивчити принципи надання першої долікарської допомоги;

- вивчити особливості травматизму ;

- вивчити загальні міроприємства по попередженню

професійних захворювань в сільському господарстві.

Практична частина

1. Вивчити теоретичну частину.

2. Відповісти письмово на вказані викладачем не менше як на 8

питань.

Теоретична частина

Види травм на сільськогосподарських роботах

Гру-па Характер робіт Причини травм Види пошкодження
1 Робота на сільськогоспо-дарських і інших машинах

Падіння з тракторів і машин в разі спроби сісти або зіскочити на ходу, захват одягу і частини тіла незахищеними рухливими частинами машин. Попадання частин тіла в ріжучі і подаючі механізми комбайнів. Наїзд на відпочиваючих на території робіт. Ремонт і регулювання тракторів і інших машин з незаглушеним двигуном, попадання на небез­печну територію гвинта літака. Чистка різних машин руками без вичищувачів. Робота на крутих схилах (перекидання машин). Необстеження необроблюваного поля (камінням, балки, ями). Недостатнє і неправильне освіт­лення при нічних роботах. Необережне викручування кришок радіаторів.

Поранення, удари, переломи кінцівок, травматичні ампутації.
2. Робота з ручним інструментом

Необережне і неуміле користування підру­чним інструментом. Неузгодження

дій між робітниками. Несправність інструментів.

Удари, пошкоджен-ня кінцівок, чужорідне тіло.
3. Транспорт Падіння вантажу з транспорту, перевезення людей в транспортних прицепах і на с-г машинах. Алкогольне сп'яніння водія, недотримання правил вуличного руху. Недостатня підготовка тракторів і механізаторів в зимових умовах. Не дотри­мування правил перевезення людей у вантажних автомобілях.
4. Навантажу-вально-розвантажу-вальні роботи Піднімання великих вантажів вручну. Перебу­вання людей під вантажем і в радіусі дії підйо­мних механізмів. Не використання рукавиць при навантажувальних роботах. Удари, пере-ломи кінці-вок і хребта. Пошкодження кісток.
5. Догляд за тваринами Необережність, незнання характеру тварин. Порушення техніки безпеки при подрібнен-ні кормів, при термічні обробці і митті доїль­них апаратів. Удари і поранення грудної клітки, черевної порожнини і внутрішніх органів, роз-дроблення, ампутації кінцівок.
6. Робота в майстернях Некористування захисними засобами (рука­вицями, окулярами, спецодягом) ушкодженність ручних інструментів, погане освітлен­ня. Ненадійні підставки ма­шин, які перебувають в ремонті. Відсутність захисних кожухів. Поранення і чужорідне тіла кисті і ока. Обгортання кисті і обличчя.
7. Ремонтно-будівельні лісозаготівельні роботи Падіння з висоти на будівництві. Відсутність загоро­жі. Порушення правил штабелювання буд­матеріалів. Перебування під грузом і підйо­мними механізмами. Неправильне розбиран­ня старих будівель. Пошкодження в лісі при неправильному користуванні пилою або при валенні дерев. Удари і переломи кінцівок, хребта і черепа. Поранення ніг.
8. Проїзд з роботи і на роботу Дорожньо-транспортні пригоди (наїзд, падіння з транспортних засобів). Недостатнє обладнання автомобілів для перевезення людей. Травми при падінні на нерівній і слизькій дорозі. Удари і переломи. Розтягнення м'язів нижніх кінцівок. Удари всього тіла.
9. Травми, отримані внаслідок дії електричного струму Відсутність і несправність заземлення, ізоляції електрич-них моторів, інструментів, проводів та ін. Невикористання захисних засобів (гумові рукавиці). Допускання високої напруги струму для переносних ламп і іншого електрооблад-нання. Обірваний вітром струмопровідний дріт. Необережна робота під повітряними електродротовими лініями з високо-габаритними машинами і кранами. Удар струмом. Смертельні електро-травми.
10. Інші Вибухи. Невикористання правил експлуатації котлів під тиском. Гострі отруєння ядохімікатами і газами. Робота без взуття. Багаторазові поранення, гострі отруєння, поранення стопи.

Професійні хвороби і причини їх виникнення.

Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих чинників.

До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслі­док безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно. Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм робітників сільського господарства є:

-хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;

-вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;

-перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на три­вале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;

-біологічні чинники ( мікроорганізми)- збудники заразних хвороб, що пере­даються від тварини людині.

У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвину­тися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації, виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму - захворювання органів слуху - неврит, хімічних речовин - отруєння.

До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж звичайно, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються лю­дям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри

(дерматози, екземи), хроні­чні захворювання нервово-м'язового апарату тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і непрофесійними. Визначити їх походження може тільки лікар, який при обстеженні хворого обов'язково враховує його трудову діяльність.

Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хворо­би, зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням невеликих конце­нтрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шу­му, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово - через 10-15 і більше років роботи в

несприятливих умовах. Наприклад, вібраційна хво­роба розвивається за 15-20 і більше років у разі нехтування гігієнічними реко­мендаціями.

Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при кон­такті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть

спостері­гати вже через 2-3 роки.

У тих рідкісних випадках, коли працюючі протягом одного

робочого дня за­знають короткочасного, часто випадкового, впливу

великих концентрацій хімі­чних речовин або якогось іншого

шкідливого чинника ( високої температури, випромінювання тощо) і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або

порушують інші правила безпеки, може виникнути так зване гостре

професійне отруєння або захворювання. Так, у працівників сільського

господа­рства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар

під час польових робіт, електроофтальмія на зварювальних роботах.

Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її віді­грають кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо; тривалість дії їх на працюючих ; умови праці й по­буту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чу­тливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров'я пра­цюючого рівень.

Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концент­рації у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі, у воді, продуктах хар­чування, грунті.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони- це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо в процесі або у віддалені строки.

При обгрунтуванні гранично допустимих концентрацій хімічних речовин враховується безпечність їх не тільки для нинішніх, а й для майбутніх поко­лінь.

Встановлено гранично допустимі концентрації для всіх хімічних речовин, що використовуються з метою захисту сільськогосподарських рослин від шкідни­ків і хвороб, визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму, які створюються сільськогосподарськими машинами. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції), а й власник с-г підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров'я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників сільського господарства.