Якщо поліпшити якість виробу, то можна продати його по: 300 тис. грн., але при цьому постійні витрати збільшаться на 25% і складуть 3000 млн грн. Зростуть також перемінні витрати збільшаться на 25% і складуть 100 тис. грн. на одиницю продукції. Необхідно проаналізувати можливість установлення ціни в 300 і 200 тис.руб. Для цього зробимо розрахунок прибутку і крапки критичного обсягу реалізації продукції для двох варіантів.
Таблиця 19.3. Обґрунтування відпускної ціни
| Показник | Варіант | |
| Перший | Другий | |
| Ціна реалізації | ||
Як видно з табл. 19.3, більш вигідний для підприємства перший ; варіант, тому що він забезпечує більш високу суму прибутку і більш низький поріг рентабельності. Щоб забезпечити таку ж суму прибутку по другому варіанті, необхідно виробничу потужність підприємства збільшити до 36 666 ед. ({2 400 000+ +2 000000 )/120).
Вибір того чи іншого варіанта залежить від кон'юнктури ринку. Під час виробничого бума підприємці йдуть на збільшення обсягувиробництва і реалізації продукції "за будь-яку ціну", а в періоди спаду детально вивчається кожна стаття витрат, здійснюється пошук резервів економії постійних і перемінних
витрат.
В умовах конкуренції підприємствам часто приходиться йти на зниження рівня цін, щоб не знизити обороти по реалізації. Наприклад, ціни в конкурентів нижче на 5-7%, через що оборот підприємства останнім часом трохи зменшився. Щоб відвоювати ринок збуту, підприємство вирішило знизити ціни на 10% (з 300 до 270 тис. руб.), зберігши при цьому той же прибуток за рахунок збільшення обсягу продажів.
У такому випадку підприємству прийдеться вирішувати задачу, на скількох буде потрібно збільшити оборот по реалізації, щоб компенсувати потерн від зниження цін і росту постійних витрат на 5% у зв'язку з розширеннямвиробництва. Розглянемо показники до зміни ціни (ситуація 1) і після се зміни (ситуація 2).
Ситуація 1 Ситуація 2
****************
Необхідна сума обороту від реалізації продукції для компенсації суми постійних витрат і одержання того ж прибуткувизначаєтьсярозподілом зрослої суми постійних витрат і суми колишнього прибутку на часткумаржинального доходу в ситуації, що змінилася:
*************
руб.
Підприємство в цій ситуації повинне зробити 30300 виробів, щоб при ціні 270 тис.руб. одержати виторг у сумі 8180 млн' руб. При цьому його перемінні витрати складуть 3030 млн руб., постійні - 3150 млн руб., а прибуток - 2000 млн руб.
19.5. Вибір варіанта машин і устаткування
Аналітичний і графічний спосіб обґрунтування вибору варіанта машин і устаткування. Визначення суми збитку від вибору не оптимального рішення.
Одним з напрямків пошуку резервів скорочення витрат на одиницю продукції є вибір і заміна устаткування. Допустимо, що виконати яку-небудь чи операцію процес можна одним із трьох варіантів - на верстаті з ручним керуванням, на напівавтоматі й автоматі.
Варіант Постійні витрати
на весь випуск, тис.руб.
Перший 1000
Другий 5000
Третій 10000
Перемінні витрати на виріб, тис.руб.
2,0 1,0 0,2
4000 5000 6250 1000
19.4. Порівняльна ефективність різних вццов устаткування
З мал.19.4 видно, що при річному обсязівиробництва до 4000 ед. більш вигідно використовувати верстат з ручним керуванням, при обсязівиробництва від 4000 до 6250 ед. - напівавтомат, а при!обсязівиробництва понад 6250 ед. у рік доцільно і більш ощадливо установити автоматичний верстат.
Ці ж дані можна одержати й аналітичним способом. Для перебування критичної крапки витрат для двох варіантів витрати по одному варіанті дорівнюють до витрат по Іншим. Так, критична крапка витрат, для верстатів з ручним керуванням і напівавтомата може бути знайдена по рівнянню:
1000 + IX = 5000 + X ; X = 4000 ед.
Аналогічно визначається критична крапка витрат для напівавтомата й автомата:
5000 + X =10000 + 0.2А; 0,8* = 5000; X = 6250. Якщо обраний неправильний варіант рішеннязадачі, то можна 1 підрахувати в зв'язку з цим збитки підприємства. Наприклад, річний 1 обсягвиробництваскладає 3000 ед. Прийнято рішення виконувати цю операцію за допомогою автомата. Величина утрат від прийнятого технологічного рішення буде складати різницю у витратах на верстатах з ручним керуванням і автоматах: (10000 + +0,2 * ???????????? 2 * 3000)=10600-7000 = 3600 тис.руб. Таким чином, необґрунтоване технологічне рішенняпривело до втрат у розмірі 3600 тис.руб.
*****************
19.6. Обґрунтування рішення " чиробити купувати"
Аналітичний і графічний способи вибору між власним виробництвом і придбанням комплектуючих виробів. Визначення суми збитку від ухвалення неправильного рішення. з Мінімізації витрат сприяє також обґрунтування вибору між власним виробництвом і придбанням відповідних деталей, запасних частин, напівфабрикатів і т.д. Для рішення проблеми " чиробити купувати" може бути використаний принцип взаємозв'язку обсягу, собівартості і прибутку. Наприклад, для ремонту техніки вимагаються відповідніде талі. Якщо їх виготовляти власними силами, то постійні! витрати на зміст устаткування складуть 100 тис.руб. у рік! а перемінні витрати на одиницю продукції - 50 руб. Готові деталі в необмеженій кількості можна придбати по 150 руб.1 за одиницю. Яке рішення більш вигідне? Щоб відповісти на це питання, зробимо наступні розрахунки. Вартість придбаних деталей можна виразити в такий спосіб:
********************
; де ПРО - ціна за одиницю продукції;
X - необхідна кількість деталей у рік.
х, Собівартість виробництва деталей буде включати постійні і перемінні витрати. Визначимо, при якій потребі в деталях вартість їхнього придбання і виробництвазбіжиться:
ОХ = А + ВХ, 150* = 100 000 + 50*, 100* = 100 000, * = 1000 ед.
Розрахунки показують, що при річній потребі в 1000 ед. витрати на закупку деталей збіжаться із собівартістю їхнього виробництва. При збільшенні потреби понад 1000 ед. у рік більш ощадливимє власне виробництво, а при меншій потребі для підприємства більш вигідно їх купувати (мал. 19.5).
******************************
Рис.19.5. Обґрунтування рішення " чиробити купувати"
Але для остаточного ухвалення рішення потрібно враховувати такі фактори, як потужність підприємства, якість продукції, коливання обсягів, чи створення скорочення робочих місць і т.д. Аналогічним образом можна обґрунтувати необхідність придбання автомобіля для перевезення вантажів. Припустимо, що підприємству потрібний вантажівка не щодня, а тільки - для завезення сировини протягом п'яти днів кожного місяця. Загальнийобсяг вантажообігу за рік складає 60000 т/км. Якщо придбативантажівка (перший варіант), то постійні витрати за рік складуть 2400 тис.руб. і перемінні на 1 т/км -120 руб. В автотранспортній організації можна замовити вантажівка (другий варіант). Вартість 1 т/км перевезення складає 200 руб. Потрібно розрахувати, при яких обсягах вантажообігу вигідно здобувативантажівка, а при яких - користатися послугами автотранспортних організацій.
Дорівняємо витрати по першому і другому варіантах:
2400тис.руб. + 120Х=200Х,
80* = 2400 тис.руб.,
X = 30 тис. т/км.
Отже, при обсязі вантажообігу до 30 тис.т/км вигідніше користатися послугами автотранспорту сторонніх організацій, а при великихобсягахрациональнее купити своявантажівка, тому що собівартість 1 т/км і загальна сума витрат на перевозку вантажів будуть нижче.
Доказ. Витрати по першому варіанті при обсязі вантажообігу 60000 т/км: 2 400 000руб.+120 руб.* 60000 т/км = 9600 тис.руб.; а по другому варіанті: 200 руб. * 60000 т/км = 12000 тис.руб. Економія в рік при використанні першого варіанта складе 2400 тис.руб.
Обґрунтування цього рішення представлене на мал. 19.6.
*********************
Рис. 19.6. Визначення крапки перетинання витрат по двох варіантах
управлінських рішень
19.7. Вибір варіанта технології виробництва
Аналітичний і графічний способи обґрунтування варіанта технології виробництва. Доказ правильності . обраного рішення.
Важливим джерелом скорочення витрат і збільшення суми прибутку є вибір оптимальної технології виробництва.
Варіант А. Компанія здобуває деталі, робить зборку готових виробів, а потім їх продає. Витрати при цьому складають: постійні - 400 млн руб. у рік; перемінні - 170 тис.руб. на одиницю продукції.
Баланс, млн руб.:
***********************
Акціонерний капітал 1000 Варіант Б. Компанія купує додатково устаткування, що дозволяє виконати деякі технологічні операції у власних приміщеннях. При цьому витрати складуть: постійні - 925 млн руб.; перемінні - 100 тис.руб. на одиницю продукції.
Відсотки по облігаціях включені в постійні витрати. Максимально можлива виробнича потужність по двох варіантах - 10 000 ед. виробів у рік. Ціна реалізації одного виробу— У250 тис.руб.
Баланс, млн руб.:
*******************19 Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі
Як бачимо, варіант А дає більш високі перемінні, але більш низькі постійні витрати. Більш високі постійні витрати по варіанті Б включають додаткові суми амортизації нового обладнання і приміщень, а також витрати на виплату відсотків по облігаціях. Розрахунковий обсягвиробництва не даний. Максимальний попит обмежений виробничою потужністю 10 000 ед. Тому ми можемо визначити по кожнім варіанті максимальний прибуток і поріг рентабельності.
Ціна реалізації, тис.руб. Перемінні витрати, тис.руб. Маржинальный доход на виріб, тис.руб. Маржинальный доход на весь випуск, млн руб. Постійні витрати, млн руб. Прибуток, млн руб. Поріг рентабель*********************************************************************************.
Варіант Б забезпечує більш високий прибуток. Однак при першому варіанті технології поріг рентабельності більш низький, а це значить, що при росту попиту прибуток буде отримана швидше. Крім того, при малих обсягах попиту варіант А дає більш високий чи прибуток менші збитки.
Якщо варіант А більш дохідний при малих обсягах реалізації, а варіант Б - при великихобсягах, то повинна бути якась крапка перетинання, у якій обидва варіанти мають однаковий сумарний прибуток при однаковому загальномуобсязі реалізації продукції. Для її перебування можна застосовувати графічний і аналітичний