Необхідну кількість хлорного вапна можна вибрати й орієнтовно. Для прозорої і без кольору води беруть 6-8 г хлорноговапна (2-3 чайні ложки сухого хлорного вапна, набраного рівно з краями) з 20-25 % вмістом хлору на 1 м3 води; для каламутної і забарвленої води доза збільшується до 10-12 г на 1 м3 (1 столова ложка).
Для безперервного знезаражування малозахищених ґрунтових вод у колодязі можуть бути використані пористі керамічні патрони (рис. 4.13) ємністю 250, 500, 1000 см3, що випускаються промисловістю. Усередину патрона поміщають гіпохлорит кальцію або хлорне вапно у вигляді "кашки" (порошок препарату, змішаний з водою). Після занурення патрона у воду дезінфекційний розчин дифундує через стінку патрона і знезаражує воду у колодязі. Ефект знезаражування води в колодязі визначають відповідно до кількості залишкового хлору у воді й показників бактеріологічного аналізу. Через 30 діб патрон витягають з колодязя, звільняють від залишків препарату і промивають водою. Для видалення з пор і поверхні патрона карбонату кальцію, патрон занурюють у слабкий розчин оцтової кислоти (1:200) на 1 -6 годин залежно від масивності нальоту. Після очистки патрон промивають чистою водою, заповнюють хлоровмісним препаратом І використовують повторно.
Правильний відбір води для лабораторного аналізу і доставка її в лабораторію мають важливе значення. Відібрана проба повинна характеризувати дане джерело і виключити можливість зміни її якості за рахунок неправильного забору, посуду чи транспортування. Для забору води використовують спеціальні прилади - батометри (рис, 4,14). Конструкція приладу дозволяє відкрити його на будь-якій глибині.
а б
Рис, 4.14. Батометри для забору води:
Воду можна відібрати й іншим шляхом. Старанно підготовлений, чистий, сполоснутий не менше двох разів досліджуваною водою бутель монтують у важку оправу або прив'язують до нього тягар (рис. 4.15), закривають корком, до якого приєднують міцну мотузку. Опустивши пристосування на шнурі на потрібну глибину, висмикують за допомогою мотузки корок і таким чином наповнюють бутель досліджуваною водою. Для взяття проб води з невеликих глибин зручно користуватися штангою, на якій закріплюється бутель з вагою. Пробу на глибині близько см можна відбирати безпосередньо в бутель, підтримуючи його рукою.
Проби відбирають у хімічно чисті або старанно підготовлені бутлі з притертими корками з міцного скла або поліетилену, дозволеного для зберігання питної води. Воду для аналізу на вміст органічних речовин відбирають тільки в
скляний посуд з притертими корками .
Рис. 4.15. Забір води з колодязя із підручних матеріалів (засобів).
При відборі води з водорозбірного крана пробу забирають тільки після спускання води протягом не менше 15 хвилин при повністю відкритому крані. Посудина заповнюється водою доверху. Перед закриттям посудини корками частину води зливають, щоб під корком залишався шар повітря об'ємом 5-Ю см3. Для хімічного аналізу беруть не менше 1 л води. Визначення залишкового хлору і запаху води (без нагрівання) проводять на місці забору проби.
Для санітарно-мікробіологічного аналізу проби води відбирають у стерильний посуд. Руки перед відбором води знезаражують. Забір проби води з водорозбірного крана проводять після попередньої очистки і обпалювання його і подальшого спуску води протягом 10 хвилин при повністю відкритому крані з дотриманням правил стерильності. Посуд відкривають безпосередньо перед забором, виймаючи корок разом із стерильним ковпачком (рис. 4.16). Під час відбору води корок і горловина не повинні доторкатися до нестерильних предметів. Посуд перед забором споліскувати не треба. Відразу ж після відбору бутель негайно закривають стерильним корком так, щоб він не досягав води, і ковпачком та обв'язують по шийці шпагатом.
На кожну пробу води складають супровідний документ, в якому вказують мету дослідження, час і місце відбору проби. При відборі її з колодязів і каптажів додатково вказують
Рис. 4.16. Забір води для санітарно-мікробіологічного аналізу з водорозбірного крана.
Погодні умови, температуру повітря і води, санітарно-технічний стан джерела води, наявність поблизу забруднювачів, прізвище і посаду особи, яка забирала воду. Пробу води досліджують протягом 2 годин після відбору. Дозволяється зберігання і транспортування її не більше 6 годин при температурі 1-10 °С. При відсутності охолоджувальних пристосувань проби повинні зберігатися при температурі, яку мала вода під час забору. Не допускаються замерзання, нагрівання води, дія прямих сонячних променів та інших факторів, які могли б вплинути на якість води.
ЛІТЕРАТУРА
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.
2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996р. №383.
3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. - 568 с.
6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.
7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
9. Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с.
10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. - К.: Здоров'я, 1993. - 260 с.
11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94.