замовлення на поставку;
договори перевезення та страхування;
прайс-листи виробника та продавця товару;
відповідна бухгалтерська документація;
калькуляція фірми - виробника товару (у разі згоди фірми надати її українському покупцю);
інші матеріали, які можуть бути використані для підтвердження митної вартості товарів, заявлених у вантажній митній декларації.
Усі додаткові витрати, що виникли в декларанта у зв'язку з поданням таких документів та інших матеріалів, відносяться на рахунок декларанта.
[Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]
Для підтвердження заявленої митної вартості можуть використовуватися як допоміжний матеріал висновки організацій, уповноважених Держмитслужбою на проведення цінової експертизи.
[Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]
7. Визначення митної вартості повинно бути здійснене митним органом у термін, що не перевищує 15 робочих днів. У виняткових випадках цей термін може бути збільшений за рішенням керівника митного органу.
Збільшення терміну визначення митної вартості не є для імпортера фактичною відстрочкою всіх необхідних платежів за митне оформлення товарів та інших предметів.
На письмовий запит декларанта митний орган зобов'язаний у тижневий термін надати роз'яснення причин, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята для митного оформлення.
Відповідальність за прийняття рішення щодо митної вартості товарів несе посадова особа митного органу, до компетенції якої належить визначення цієї вартості.
[Пункт 7 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]
8. Для визначення митної вартості товарів, які експортуються і підпадають під дію режиму квотування чи ліцензування або щодо яких запроваджено реєстрацію контрактів, вирішальною є ціна товару, зазначена у ліцензії чи у картці реєстрації (обліку) контракту (якщо умови поставки цього товару відповідають тим умовам, відповідно до яких визначається митна вартість).
У разі встановлення індикативних цін на товари, які експортуються та зовнішньоекономічні угоди щодо яких підлягають реєстрації чи передбачають отримання ліцензії, а ціни на ці товари зазначаються у відповідних реєстраційних документах, додаткове обґрунтування цін експортером не проводиться.
[Абзац другий пункту 8 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]
У разі встановлення індикативних цін на товари, зовнішньоекономічні угоди щодо яких не підлягають реєстрації чи не передбачають отримання ліцензії, ціни на такі товари повинні відповідати індикативним цінам, установленим на момент здійснення зовнішньоторговельної операції. Якщо ціна, обумовлена в угоді, відрізняється від індикативної, для митного оформлення такого товару подається лист - погодження державного органу, на який згідно із законодавством покладено обов'язки з установлення індикативних цін.
[Абзац третій пункту 8 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]
9. Надана органу митної служби інформація, заявлена як комерційна таємниця або як конфіденційна, може використовуватися лише для цілей митного оформлення і не може розголошуватися, використовуватися посадовими особами органу митної служби в особистих цілях, передаватися третім особам (включаючи інші державні органи) без спеціального дозволу особи, яка надала таку інформацію (за винятком випадків, передбачених законодавством).