Помічник слідчого:
- бере участь у проведенні огляду місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, освідування, виїмки, обшуку , відтворення обстановки та обставин події, допиті потерпілих і свідків, пред’явленні предметів та осіб для впізнання та інших слідчих дій;
- підготовляє і складає процесуальні документи, викликає для проведення слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, спеціалістів, експертів цивільних позивачів і відповідачів та інших учасників процесу;
- залучає понятих до участі в проведенні процесуальних дій, упаковує вилучені по справі речові докази, витребує і доставляє за місцем призначення необхідні документи, предмети, речові докази та інше;
- бере участь при ознайомленні потерпілого, його представника, цивільного позивача, відповідача або їх представників, обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи;
- виконує технічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримінальних справ: підшивка, нумерація аркушів, томів, складання опису, списків, супроводжувальних документів, друкування тощо.
Начальник слідчого відділу – це начальник слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ.
Він здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного та об’єктивного провадження попереднього слідства в кримінальних справах.
Характерною рисою процесуальної діяльності слідчих підрозділів, також як і процесуальної діяльності державних органів, посадових осіб і громадян є те, що вона відрізняється від інших видів діяльності тим, що порядок її детально врегульовано законом, у першу чергу - Кримінально-процесуальним кодексом України.
Y. ВНУТРІШНІ ВІЙСЬКА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Внутрішні війська входять до системи МВС і призначені для охорони та оборони важливих державних об’єктів, перелік, яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, охорони виправно–трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України, Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 11.12.98р., постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти України, указиПрезидента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних Сил України.
Внутрішні війська складаються із:
- з‘єднань
- військових частин
- підрозділів
- учбових частин
- навчальних закладів
- військових установ
зв’язку конвоювання
заарештованих і засуджених
по охороні важливих супроводження
державних об’єктів спеціальних вантажів
виправно-трудових установ спеціального призначення
Чисельність військ встановлюється КМ України за поданням Міністра внутрішніх справ. Штати з’єднань, військових частин затверджує Міністр внутрішніх справ.
Особовий склад внутрішніх військ складається із військовослужбовців та осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором.
До повного переходу комплектування на контрактній основі війська комплектуються як за контрактом, так і в порядку призову.
Контракт укладається строком на три роки і може бути продовжений на такий же строк.
Основними завданнями внутрішніх військ є слідуючи:
-охорона та оборона важливих державних об'єктів, виправно-трудових і лікувально-трудових установ, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;
-супроводження спеціальних вантажів;
-здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються;
-конвоювання заарештованих і засуджених;
-охорона підсудних під час судового процесу;
-переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти;
-виконання доручень адміністрації виправно-трудових установ і лікувально-трудових профілакторіїв щодо забезпечення внутрішнього порядку;
-участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;
-участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах, що охороняються.
Внутрішні війська будуються на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, поєднання при їх комплектуванні принципів добровільності та загального військового обов'язку.
Внутрішні війська підпорядковуються Міністру внутрішніх справ України. Безпосереднє управління внутрішніми військами здійснює командуючий цими військами.
Контрольза діяльністю внутрішніх військ здійснює Міністр внутрішніх справ України.
Нагляд за дотриманням законності в діяльності внутрішніх військ Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
ЗАКЛЮЧЕННЯ. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Проблема забезпечення реалізації, охорони і захисту прав, свобод та законних інтересів громадян на нинішньому етапі розбудови держави набула особливої актуальності. Конституцією України гарантується державний захист прав та свобод людини і громадянина. Для органів внутрішніх справ виконання цього положення Основного Закону є одним з головних завдань.
Аналіз завдань і функцій, що виконуються різними підрозділами системи МВС України свідчить, що в діяльності органів внутрішніх справ питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів громадян займають особливе місце. Практично всі служби МВС України: адміністративна, охорона громадського порядку, пожежна охорона, кримінальний розшук, апарати по боротьбі з економічною злочинністю, паспортної служби, ДАЇ – за допомогою різноманітних засобів та методів беруть участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи.[1]
Вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ – головна задача на етапі побудови правової держави. З метою підвищення ефективності діяльності системи Міністерства внутрішніх справ, спрямованої на боротьбу зі злочинністю, охорону громадського порядку і забезпечення громадської безпеки Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 24.04.96 р. "Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ", головним завданням якої є визначення на основі наукового аналізу сучасної та прогнозованих тенденцій розвитку соціально-економічної та криміногенної обстановки в суспільстві, шляхів оптимізації діяльності системи МВС з метою максимального забезпечення ефективності її функціонування.
Зростання злочинності до рівня реальної загрози національній безпеці України висуває перед органами внутрішніх справ нові завдання, зумовлює необхідність перегляду стратегічних напрямів їхньої діяльності, пошуку нових підходів до організації та здійснення охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, які б відповідали сучасній обстановці та тенденціям її розвитку.
Органи внутрішніх справ, як і все суспільство, переживають кризу, що негативно позначається на їхній діяльності. Кризові явища посилюються надмірною перевантаженістю, що певною мірою пов'язано з виконанням органами внутрішніх справ багатьох функцій, які безпосередньо не стосуються охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю. У зв'язку з цим чисельність працівників МВС досить значна, на їх утримання витрачається багато коштів, тоді як реальною роботою, пов'язаною із захистом життя, здоров'я, прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, займається менша їх частина.
Структура органів внутрішніх справ і організація управління нею надто громіздка: численні підрозділи і ланки управління дублюють одна одну, через що мають місце неузгодженість та паралелізм у виконанні функцій, звідси - низький вплив управлінських структур на ефективність діяльності системи;
Концепцією передбачено такі основні напрями удосконалення і розвитку системи МВС:
Удосконалення управління та організаційно-штатних структур
забезпечення організаційної єдності і керованості системи;
зміцнення штабної функції з метою підвищення ефективності управління, особливо оперативного, раціональної відмови від дублювання в роботі, зменшення на цій основі витрат на утримання управлінського апарату і посилення служб та підрозділів практичної спрямованості;
забезпечення оптимального співвідношення функцій штабних, лінійногалузевих і функціональних підрозділів у структурах управління;
збереження на рівнях апаратів МВС, ГУМВС-УМВС функцій координації, методичного керівництва, інформаційно-аналітичного обслуговування, контролю й інспектування, безпосереднього планування та організації проведення заходів державного і міжрегіонального рівня, а також організації реагування на надзвичайні ситуації та розкриття тяжких злочинів, що викликали широкий громадський резонанс,
делегування частини управлінських функцій від МВС до ГУМВС-УМВС.
За МВС передбачається закріпити насамперед такі функції:
- забезпечення здійснення єдиної політики в галузі побудови і розвитку системи МВС, включаючи кадрову політику;
- аналіз і прогнозування розвитку оперативної обстановки, розроблення стратегії реагування на її негативні зміни;
- оперативне реагування на ті надзвичайні ситуації та події , які потребують втручання центрального апарату і безпосереднього вжиття оперативно-службових заходів;