У педагогічній спадщині Верховинця широко представлений дитячий фольклор: пестушки, утішки, поспівши. Ці короткі ігрові пісеньки покликані активізувати, заохочувати до діяльності, розвивати розважати дитину. Вони розкривають перед нею скарбницю рідної мови, дають найпростіші уявлення про близький їй світ, пробуджують рухливість, бадьорість. Враховуючи їх виховне значення, педагог включив у свою “Весняночка” шістнадцять пестушок і утішок.
Важливого виховного значення верховинець надавав народному хореографічному мистецтву, яке ґрунтується на виразності ритмічного руху і пластики людського тіла. Танець – невід’ємна складова культура українського народу. Якщо у давні часи танці виконували комунікативну функцію, то пізніше вони естетизувалися і стали явищем мистецьким, апелюючи вже не до розуму й пам’яті, а безпосередньо до почуттів та естетичної потреби. Досліджуючи народні танці, Верховинець помітив, що одні з них “легкі і милі”, інші – “шумні й бурхливі”, а деякі – “грізні, войовничі”. Таке розмаїття настроїв передається, зауважує педагог, за допомогою “особливої мови українського танцю, яка завжди свіжа, нова і мила”, “мальовничих і широкої, нічим не обмеженої фантазії думок”. Народний танець Василь Миколайович відносив до найефективніших засобів формування національної культури молоді.
У початковій школі елементи української хореографії та зразки пісенно-хореографічного фольклору доцільно застосувати на уроках музики, народознавства, заняття хореографічних гуртків. Українські народні танці, поставлені з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, можуть бути прикрасою будь-якого шкільного свята або іншого виховного заходу. Сьогодні педагогам і вихователям слід звернути особливу увагу на український танець як могутній виховний засіб та якомога частіше його використовувати у навчально-виховному процесі.
Іншою галуззю фольклору, яка має безпосереднє відношення до діяльності педагога і митця, є народне драматичне мистецтво. У драматичних жанрах основним засобом, що організовує всі художньо-зображувальні елементи, є дія. До них належать обрядове дійство, гра, народна драма. У науковій праці “Українське весілля” В. М. Верховинець подав повний запис найбільш розгорнутого взірця родинно-побутової обрядовості – традиційного народного весілля, у якому відобразився весь процес розвитку суспільства, міфологічні, релігійні, правові, моральні, естетичні погляди українців.
Створюючи музично-ігровий репертуар для дітей, Верховинець звернувся до українського ігрового фольклору, який поступово відмежувався від обряду і, зберігаючи свою образно-драматургічну природу, перейшов у повсякденний побут. Крім того, виникло чимало самостійних драматичних ігор – невеличких жартівливих сценок, у яких відображені повадки тварин, природні явища, трудові процеси, побутові ситуації. У них органічно поєднуються слово, спів, музика і танець. Але гра має лише зовні власне розважальний характер. Ігри є зразком соціонормативної, мовної, музичної, хореографічної культури українського народу. Педагог показав невичерпні можливості цього жанру для всебічного розвитку і формування національної культури молодого покоління.
Найкращі зразки драматичного фольклору – епізоди українських обрядів, народні ігри – мають важливе педагогічне значення. Вони сприяють вихованню національної самосвідомості, гідності, патріотичних почуттів. Активізації творчих здібностей, всебічному розвиткові молодших школярів. Їх доцільно застосувати під час проведення тематичних ранків. На уроках музики, народознавства, у роботі шкільних мистецьких гуртків.
Отже, український фольклор – ефективний засіб виховання у діяльності і спадщині В. М. Верховинця, джерело його творчих досягнень у царині національного музичного і хореографічного мистецтва. Актуальність педагогічних ідей і досвіду видатного педагога, музикознавця, етнографа, композитора потребує їх широкого впровадження у сучасну практику виховання молодого покоління.
III. Морально-етичне виховання молодших школярів засобами фольклору
Дуже велике значення мають уроки у морально-етичному вихованні молодших школярів засобами фольклору.
При опрацюванні теми “У світі казки чарівної”. Пропонуємо учням такі завдання:
1. Назвати усіх персонажів прочитаних казок.
Вовк, козенята, лисиця, їжак, кіт, пес, лисичка, журавель, лебідь, щука, рак, собака, гуси, кури, коти, дід, миша, жабка, зайчик, кабан, ведмідь, пан, бідняк.
2. Кого з перелічених персонажів ми маємо вилучити, щоб залишити тільки тварин? (Дід, пан, бідняк).
3. Тварини поділяються на свійські і дикі. Записати слова, які називають всіх свійських тварин, яких ми зустрічали у казках.
Козенята, кіт, пес, собака, гуси, кури.
4. Записати слова – назви птахів, про яких ми читали в казках:
журавель, лебідь, гуси, кури.
5. Назвіть, хто з риб став персонажами казок?
6. Прочитайте у казці “Лебідь, щука і рак” речення, в яких розповідається про щуку. Які ще слова є у цьому реченні? Скільки їх?
7. Знайдіть у казці речення, в яких було б найменше (найбільше) слів.
8. Прочитайте написане на дошці:
Поробиш усю роботу той поспиш в охоту. (Поробиш усю роботу, то й поспиш в охоту).
- Чи зрозуміле написане?
- Де зустрічався вам цей вислів? (Казка “кіт і пес”)
- Знайдіть ці рядки в казці.
Порівняйте з написаним на дошці.
- Хто з вас бажає розповісти, як слід записувати речення. (слова в реченні потрібно писати окремо одне від одного).
10. Прочитайте на дошці слова:
обідай, а тоді потрудись вже побігай
- Чи чули вже десь такі слова?
(Казка “Кіт і пес”).
- Чи записані вони так, як у казці? В чому різниця? Де правильно? Чому? (Потрудись, побігай, а тоді вже бідай).
Також велике виховне значення має застосування фольклору у позакласній роботі.
Світле свято Великдень
Сценарій свята
Мета. Розширити значення учнів про святкування Великодніх свят. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Найкраще свято проводити в IV чверті, перед Великодніми святами. Вікова група – діти 9-11 років.
Свято проводиться в класі або в просторому затишному залі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках – крашанки, писанки. Діти одягнені в національні костюми.
Вчитель. День Воскресіння Ісуса Христа – Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце якось особливо світить, кажуть, сонце “грає”.
1-й учень. Й від тоді отак щороку,
Вдягла весна мережану сорочку, В воскресіння Світлий День,
Умившись і звільнившись від турбот, Гомонять земля і небо
І піднімає волошкові очі Звуком дзвонів і пісень.
До віщих, до церковних позолот. І весняні перші квіти
2-й учень. Дзвенять в досвітній порі,
Великдень всіх нас на гостини просить, Тягнуть їх за злоту нитку
Малює сонце полотно небес, Ті небесні дзвонарі.
І крашанку, як усмішку підносить, (Всі діти стоять півколом. Вихо-
Христос воскрес. дять дівчинка і ангел. Почина-
3-й учень. ється міні-вистава.)
Воістину воскрес! Дівчинка.
І дзвони засріблилися завзяті Христос Воскрес.
І ніби поколотилось між людьми: Вже три дні, як хмари стали,
Всі разом. Христос воскрес. Потемнів Єрусалим
Учень. Як Ісуса поховали,
Як Ісус Христос, Син Божий, Вже три дні, як суд ворожий
Вмер за всіх нас на Хресті, На хресті Христа розп’яв,
Вся земля засумувала Вже три дні, як Він, Син Божий,
Й небеса були сумні. За всіх нас терпів, страждав.
З жалю й болю затремтіли Підем, діти, підем живо
Стопи й шпилі синіх гір, На могилі приплакнем...
А з-за хмар не було видно Але що там? Що за диво?
Ані сонця, ані зір. Гріб увесь горить вогнем.
Так два дня було й дві ночі, - Гляньте, діти! Гріб порожній!
Аж дивись, на третій день Хтось той камінь віддалив!
Блисло сонце і заграла Ангел.
В небі музика пісень. Се вчинив Господь всеможний!
А з небес малі ангели Він воскрес!
Роєм злинули в простір, Діти. О диво, див!
Ясні квіти побудили Ангел.
В долинках на стопах гір, - Не лякайтесь! Приступайте!
Ниточки та золонит Я посланник із небес!
Зачепили на квітки. Дівчинка.
Потягнулись й задзвонили То є Ангел з неба, діти!
Білі й сині голівки! Ангел.
Дивувалися всі люди, Так! Я є! Христос Воскрес!
Вибігали діти з хати Діти.
Квіти дзвонять, гомонять!” О, Воістину воскрес
Їм же в відповідь ангели Той, що був і є з небес!
Заспівали із небес: Ангел.
“Світ радіє, бо Син Божий Чудо все добре віщує:
в третій день з мертвих воскрес!” Правда в світі запанує!
Всі. Всіх нас нині звеселяє
Диво див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолає
Наша доля ще воскресне!
(Співають. “Христос Воскрес!)
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
Радість з неба ся являє
Паска красно десь вітає.
Радуйся щиро нині,
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав щастя нам з небес
Христос Воскрес!
Вчитель. Свято Воскресіння багатий в обрядовому і народному звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв пов’язаних з цим днем.
- Коли на Великдень ясно світить сонце. То через три дні піде дощ.
- Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
- Якщо на Великдень удень спить господар. То вилеже пшениця, а якщо господиня – льон.
- На Великдень перший раз зозуля закує.