військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій військовій службі не менше одного року, військовозобов'язані, жінки з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, які не мають військових звань офіцерського складу, після закінчення спеціальних курсів, віком від 19 до 30 років - на військову службу прапорщиків і мічманів;
призовники віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов'язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання навчатися у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, - на військову службу курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів або вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи;
випускники вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, з числа курсантів (слухачів), які пройшли підготовку на посади осіб офіцерського складу з присвоєнням первинного офіцерського звання, - на військову службу офіцерського складу;
офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, в тому числі жінки віком до 30 років, - на військову службу офіцерського складу;
особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі.
2. Форма, порядок і правила укладення контракту з громадянином, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців.
Глава IV. ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Стаття 22. Граничний вік перебування на військовій службі
1. Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
а) для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби - до 27 років;
б) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, - до 45 років;
в) для прапорщиків і мічманів - до 45 років;
г) для молодших офіцерів – до 45 років;
д) для старших офіцерів: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
е) для вищих офіцерів: у військових званнях від генерал-майора (контр-адмірала) до генерала армії України включно - до 60 років.
2. Офіцери Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання Міністром оборони України, вищим командуванням інших військових формувань можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік до 5 років, а доктори наук і професори - до 10 років.
3. Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас у порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців.
4. Військовослужбовці, у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на службі за їх бажанням після укладення нового контракту, на строк не більше 5 років, а в Службі безпеки України – не більше 10 років.
Стаття 23. Строки військової служби
1. Строки військової служби для осіб офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, обмежуються граничним віком перебування на військовій службі, встановленим статтею 22 цього Закону.
2. Строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;
для матросів і старшин, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України, в морських частинах інших військових формувань, - до 24 місяців;
для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 12 місяців;
б) для солдатів і матросів, сержантів і старшин з числа військовослужбовців строкової військової служби, жінок і військовозобов'язаних, прийнятих на військову службу за контрактом, - не менше 3 років;
в) для курсантів вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, - від 3 до 5 років;
г) для прапорщиків і мічманів - не менше 5 років;
д) для офіцерів, прийнятих на військову службу за контрактом, - від 5 до 10 років;
е) для офіцерів запасу, призваних на військову службу, - не менше 2 років.
3. Після закінчення строків військової служби, встановлених пунктами “б” – “е” частини другої цієї статті, вона може бути продовжена за новим контрактом на строк від 3 до 5 років щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
4. Військовослужбовці строкової служби, прийняті на військову службу солдатів і матросів, сержантів і старшин за контрактом, у разі розірвання контракту переводяться на становище військовослужбовців строкової служби, якщо вони не вислужили встановлені строки строкової військової служби, за винятком випадків, передбачених пунктом “ж” частини шостої статті 26 цього Закону.
Стаття 24. Початок і закінчення проходження військової служби
1. Початком проходження військової служби вважається:
а) день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу;
б) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;
в) день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;
г) день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України.
2. Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу.
3. Військовослужбовці вважаються такими, які виконують обов’язки військової служби:
а) на шляху прямування на службу або із служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
б) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (учбового) часу, включаючи і перерви, установлені розпорядком (розкладом занять);
в) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідало обов’язкам військовослужбовця або він був направлений туди за наказом відповідного командира (начальника);
г) при виконанні державних або громадських обов’язків, якщо навіть ці обов’язки і не були пов’язані з військовою службою;
д) при виконанні обов’язку по врятуванню людського життя, охороні державної, комунальної власності і приватної власності, підтриманню військової дисципліни та охороні правопорядку.
Стаття 26. Звільнення з військової служби
1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі або визнані
військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
2. Звільнення із служби проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки;
б) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті;
в) офіцерів, які проходять кадрову військову службу, - на підставах, передбачених частиною сьомою цієї статті;
г) офіцерів, призваних на військову службу із запасу, - після закінчення строку служби. Достроково ці офіцери можуть бути звільнені з військової служби за станом здоров'я, через сімейні обставини або з інших поважних причин, а також у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
3. Військовослужбовці строкової служби звільняються із служби достроково:
а) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
б) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 цього Закону;
в) у зв'язку із засудженням до позбавлення волі.
4. У разі потреби за рішенням Президента України військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на службі на строк до шести місяців.
5. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, встановленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.