Фізичний розвиток.
Відомо, що протягом життя послідовно змінюються вікові періоди розвитку індивідуума: внутріутробний період – до 9 місяців; грудний – до 1 року; дитячі періоди (ранній, перший, другий) – до 11 років (дівчатка) і 12 років (хлопчики); юнацький період – до 20 (21) років; перший період зрілого віку до 35 років; другий до 55 (60) років; похилий вік – до 74 років; старчий – до 90 років і період довголіття. Найбільш значні прогресивні зміни форм і функціональних можливостей організму відбуваються в перші періоди. Ріст від народження до вікового дозрівання збільшується в 3-4 рази, вага і ударний об’єм серця – в 20-30 разів, ЖЄЛ в 5-10 разів, показники силових можливостей – в 50 разів і більше. Потім настають періоди відносної стабілізації форм і функцій. Їм на зміну приходить вікова інволюція (зворотній розвиток), коли певні морфофункціональні властивості поступово регресують. Цей життєвий цикл фізичного розвитку відтворюється від покоління до покоління, повторюючи у певних рисах і разом з тим, набуваючи певних рис залежно від всієї сукупності природних і суспільних умов життя).
“Фізичний розвиток” – процес зміни форм і функцій (морфофункціоальних властивостей) організму людини протягом її індивідуального життя, або як сукупність ознак, що характеризують “фізичний стан” організму на тому, чи іншому етапі його фізичного розвитку (показники росту, ваги, окружності тіла, спірометрія, динамометрія та ін.). Це суто спеціальне (антропометричне) тлумачення “фізичного розвитку” потрібно відрізняти від сформульованого вище загального визначення.
Фізичний розвиток характеризується перш за все суттєвими змінами функціональних можливостей організму в певні періоди вікового розвитку, які виражаються в зміні окремих фізичних якостей і загальному рівні фізичної працездатності. Зовнішніми кількісними показниками фізичного розвитку (“фізичний стан”) є зміни просторових параметрів і маси тіла.
“Фізичний розвиток” – це природній процес, головною передумовою якого є природні життєві сили (задатки, здібності), які передаються за спадковістю.
Залежно від умов і факторів, що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним. Знаючи і вміло використовуючи об’єктивні закономірності фізичного розвитку людини, його можна спрямувати в оптимальну для особи і суспільства напрямку, забезпечити гармонійне вдосконалення форм і функцій організму, підвищити працездатність, “відсунути” (“віддалити”) час природного старіння. Ці можливості доцільного керування фізичним розвитком реалізуються, при певних умовах і в певних межах, у процесі фізичного виховання.
Фізична підготовка.
Цим терміном визначають прикладну спрямованість фізичного виховання щодо трудової або іншої діяльності людини. “Загальна фізична підготовка” – це процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини. Спеціальна фізична підготовка спрямована на підготовку до професійної та спортивної діяльності.
Фізична досконалість.
Передбачає гармонійний фізичний розвиток та всебічну фізичну підготовленість людини до життя, праці та захисту Батьківщини. У людей різних професій, статі, віку фізична досконалість має специфічні особливості.
Фізична освіта.
Визначає рівень знань з фізичного виховання, рухових і гігієнічних вмінь та навичок.