Квасениця. Є цікавим об'єктом спостережень у лісі. Це витончена рослина з яскраво-зеленими трійчастими листками на довгих черешках, цвіте в кінці травня рожевуватими п'ятипелюстковими квітками. Треба розповісти дітям про цікаві властивості квасениці: листочки її у спеку спускаються і згортаються, зменшуючи випаровування. Квасениця — живий барометр. У дощову і холодну погоду листочки опускаються, притискаючись один до одного і до черешка. Квасениця — їстівна рослина.
Гвоздика дельтовидна. У червні лісові галявини і узлісся прикрашають червоні квітки цієї гарної рослини. Ось як можна розповісти про неї дітям:
«Гордо тримаються на струнких стебельцях яскраві квітки, схожі на зірочки. Здається, що якийсь вправний майстер старанно вирізав їхні витончені пелюстки. Зелені листки гвоздики вузенькі і довгасті. Майже все літо можна бачити серед різнобарвного лісового килима яскраві і ніжні гвоздички. Гвоздика корисна для людей і як лікарська рослина».
Крім гвоздики дельтовидної в лісі можна зустріти гвоздику стиснуточашечну з рожевими або майже білими квітками, гвоздику Борбаша тощо.
В'язіль барвистий гарно виглядає серед рослин на узліссях. Його чіпкі стебла, спираючись на інші рослини, наче по драбині, піднімаються вгору. На довгих тонких квітконосах розташовуються рожевувато-білі кулясті квітки. В'язіль не лише окраса природи, це — медонос і лікарська рослина.
Герань. Різні види гераней прикрашають наші ліси і чи не найкрасивіша з них — герань криваво-червона. її яскраво-червоні п'ятипелюсткові квітки гарно виглядають серед різьбленого ажурного листя. Здалеку вони здаються яскравими вогниками, які подекуди спалахують серед трав'янистого килиму лісу. Герані є окрасою лісу не лише влітку. Восени вся рослина червоніє, наче обгорнута полум'ям. У цей час можна зібрати гарне червоне листя для аплікацій. Герань криваво-червона — бажана рослина кутка лісу дитячого садка, якому вона надасть барвистості. Герань є окрасою нашої природи, а також лікарською рослиною. Крім герані криваво-червоної в лісах зустрічається герань лісова, герань Робертова.
Звіробій звичайний. Улітку на галявинах серед заростей кущів часто зустрічається звіробій. Можна розповісти про нього дітям так:
«На високому стеблі, що розгалужується вгору, розцвітає багато яскравих жовтих квіток, подібних до маленьких зірочок. Звіробій прикрашає наші ліси. Бджоли збирають з його квітів солодкий нектар. А ще корисніший звіробій як лікарська рослина. Ось чому цю рослину треба берегти».
Материнка звичайна. Розповідь про материнку, що досить часто зустрічається в наших лісах, може бути такою:
«Серед лісових трав материнка помітна своєю висотою та лілувато-рожевими суцвіттями дрібних пахучих квіток. Починає квітнути в червні і прикрашає ліс майже все літо. В пахучих квітах материнки бджоли знаходять нектар. Для людей ця рослина дуже корисна як лікувальна. Відвар материнки дають пити дітям, щоб вони скоріше позбулися кашлю».
У липні кількість цвітучих рослин зростає. В цей час на узліссях, галявинах можна показати дітям енотеру, пижмо, перстач, очиток, мальву, іван-чай, золототисячник, позбирати ягоди костяниці. Розкішні в середині літа папороті. З них ми і почнемо розповідь.
Папороть. У наших лісах зустрічається чимало папоротей. Досить поширеними є дріоптеріс чоловічий, безщитник жіночий, орляк звичайний. Спостереження за папоротями краще розпочинати в травні, коли вони починають розвиватися. Молоді листки у всіх папоротей завжди скручені і мають вигляд равлика. В середині травня листки починають розкручуватися і пластинка листка, або вайя, поступово розпрямляється від основи до верхівки. Ось як приблизно можна побудувати розповідь про папороть:
«Папороті прикрашають будь-який ліс. Їх красиві, мережані світло-зелені листки наче спеціально вирізані вправною майстринею. Ростуть папороті під деревами, серед чагарників, на лісових галявинах і узліссях. Вони не бояться затінення. Взимку листя папороті відмирає, а в землі залишається кореневище. Навесні кореневище пробуджується і знову розгортається ніжне мереживо листя. Спробуйте знайти у папороті квітки. Це неможливо, бо папороті ніколи не цвітуть. Папороті не лише окраса лісу, вони ще потрібні людині як лікарські рослини».
Слід відзначити, що у молодому віці папороті легко витримують пересаджування і, отже, їх можна мати в кутку лісових рослин.
Енотера дворічна приваблює 4-пелюстковими квітками, розміщеними на верхівці прямого міцного стебла. Це медоносна рослина. У кожній квітці є велика краплина нектару, якої вистачає для бджоли. У народній медицині вона використовується .як лікарська рослина. Коріння енотери можна споживати в їжу як сирим, так і вареним.
Пижмо. Добре запам'ятовується дітям пижмо — висока рослина з прямостоячим стеблом, що розгалужується вгорі, з гарними пірчастими листками, з своєрідним запахом. Зібрані на верхівці яскраво-жовті квітки нагадують дітям маленькі ґудзики. Розповідаючи про значення пижма, вихователь повинен підкреслити, що це лікарська рослина. Настоєм або порошком з пижма знищують шкідників садів і городів.
Перстач. На узліссях, у чагарниках можна показати дітям перстач прямостоячий, або калган, його п'ятилопатеві листки у поєднанні з жовтими квітками виглядають дуже привітно. Калган полюбляє оселятися на зволожених місцях. Це цінна лікарська рослина, яку здавна використовують при болю у животі.
Очиток. На добре освітлених місцях, на узліссях можна показати дітям наші вітчизняні кактуси — очиток пурпуровий, очиток їдкий, молодило. Очиток пурпуровий приваблює увагу яскравими рожевуватими дрібними квітками, зібраними в густі суцвіття. Показуючи дітям м'ясисті сизуваті листки, цікаво розповісти, що з них рослина запасає воду, тому може рости на тих місцях; де вологи мало.
Нерідко трапляється і очиток їдкий. Це низенька рослина, пагони якої густо вкриті дрібними соковитими листочками; Розглядаючи дрібні жовті квітки, слід відмітити, що на них багато бджіл збирає нектар. Тварини її не їдять, бо вона отруйна. Обидва очитки медоносні, лікарські і декоративні рослини, їх можна садити на альпійських гірках.
Молодило шорстке легко пізнати за розетками з соковитих м'ясистих листків. Цвіте воно рідко, плодоносить раз у житті і гине. Ця світлолюбна декоративна рослина також використовується для альпійських гірок.
Мальва — гарна рослина, приваблива своїми великими рожево-білими квітками. Вона є окраса лісу і лікарська рослина.
Іван-чай вузьколистий росте на лісових галявинах. Влітку на його високих прямих стеблах загораються наче малинові свічки. Вони помітні здалеку і приваблюють бджіл. Найчастіше іван-чай оселяється на лісових зрубах, згарищах, біля пнів. Свою назву він дістав тому, що листям іван-чаю заварювали чай. І зараз ті, хто любить пити лісовий чай, сушать листки іван-чаю, малини, суниці, звіробою. Чай допомагає людям стати здоровішими. Отже, іван-чай є окрасою природи, медоносом, лікувальною рослиною.
Золототисячник прикрашає лісові галявини своїми дрібними яскраво-рожево-червоними квітками, подібними до гвоздики, не вибагливий до грунту, довго цвіте. Золототисячник є цінною лікарською рослиною.
Костяниця. Багато хто приймає її за кущ, хоча це трав'яниста рослина з лежачими і прямостоячими пагонами. На самому початку літа можна показати дітям, як вона цвіте білими квітками. Проте найбільше радощів принесе дітям зустріч з цією рослиною в середині літа — у липні — серпні, коли, наче дорогоцінне каміння у смарагдовій оправі, червоніють ягоди. Вони кислі і приємні на смак, їх сік нагадує сік граната. Тому і називають костяницю північним гранатом. Навчивши дітей розрізняти костяницю, слід розповісти їм, що це цінна рослина. Ягоди її містять багато корисних для людини вітамінів, їх вживають свіжими, варять компот, варення. В лісі слід бережно ставитися до костяниці, не витоптувати її пагонів.
Цмин пісковий. З червня і до жовтня в лісах квітує цмин пісковий. Ось як можна розповісти про нього дітям: «Цмин пісковий називають ще безсмертником. Таку назву рослина одержала через те, що її квітки довго зберігаються сухими. Росте цмин в соснових лісах, на піщаних схилах, горбах, де багато сонця. Він не боїться посухи: його стебло і листя вкриті білим повстистим опушенням, яке захищає рослину. На стеблі багато довгих на кінцях закруглених листочків. Квітки яскраво-жовтого кольору, їх багато на одному стебельці і розташовані вони так, що нагадують букетики. Зацвітає цмин влітку і цвіте до пізньої осені. Золотаві квіти цмину прикрашають ліс. Цю рослину цінують ще за її лікарські властивості».
У серпні — вересні в лісах продовжують квітнути трав'янисті рослини. Під час екскурсій і прогулянок у вихователя є значний вибір для продовження роботи з ознайомлення з лісовими рослинами. В лісі можна знайти квітучі гвоздики, енотеру, материнку, звіробій, пижмо, цмин тощо.
Четвертий ярус лісової рослинності займають мохи. Це мешканці вологих місць. Вони поширені у соснових та мішаних лісах Полісся. Серед них зустрічається плевроцій Шребера, дікран зморшкуватий, зозулин льон. Розповідаючи дітям про мохи, вихователь повинен підкреслити, що вони частіше живуть там, де багато вологи.