Смекни!
smekni.com

Фінансова діяльність суб єктів господарювання (стр. 5 из 14)

Одна з таких форм повнішого залучення фінансових ресурсів на під­приємство - це встановлення кредитної угоди, при якій кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію, тобто встановлює своєрідний ліміт видачі кредиту, в рамках якого позичальник має право практично автоматично отримувати банківський кредит за існуючою в даний момент процентною ставкою.

Іншим напрямком вдосконалення кредитних відносин стала практика продовження дії позички-пролонгування.

Значно більше можливостей для мобілізації ресурсів пропонує випуск цінних паперів. Розвинутий фінансовий ринок дає в руки акціонерних товариств ще один важливий елемент зовнішнього фінансування - емісію власних цін­них паперів (акцій і облігацій). Емісія акцій є особливим джерелом форму­вання фінансових ресурсів для акціонерних товариств, що відрізняє їх від інших підприємницьких структур. Емісія цінних паперів дозволяє мобілізувати обсяг фінансових ресурсів і може значно перевищувати можливий кредит банку. Крім того, при умові ефективного вкладення цих коштів, підприємство має можливість одержа­ти прибуток, який буде достатнім для подальшого розвитку товариства. При цьому випуск акцій збільшує статутний капітал товариства, розширює число акціонерів, а кошти, одержані від продажу акцій, стають власними коштами акціонерного товариства. В цьому полягає особливість акціонер­ної форми капіталу.

В економічній практиці західних корпорацій надають перевагу випус­ку облігацій для мобілізації фінансових ресурсів. Це пояснюється тим, що кошти, отримані акціонерними товариствами від продажу облігацій, пред­ставляють для нього залучений капітал, який доведеться повертати з процентами. Але виплата процентів по випущеним облігаціям відбувається за рахунок витрат, до сплати податку на прибуток, на відміну від дивідендів, які сплачуються з чистого прибутку. Тому з цієї точки зору випуск облігацій вважається більш вигідним акціонерним товариствам, ніж емісія акцій.

Залучення фінансових ресурсів ззовні може відбуватися і за допомогою інвестування.

Класифікація інвестицій за видами і формами схематично показана на рис.3.1.

Реальні інвестиції передбачають приріст капіталу фірми і являють собою вкладення в основні і оборотні фонди як у вигляді матеріальних, так і нематеріальних активів. Інноваційна форма інвестицій - це вкладення у нововведення і в переважній більшості випадків існує у вигляді вкладень в нематеріальні активи. Інтелектуальні інвестиції представляють собою людський фактор, тобто вкладення в творчий потенціал суспільства, в об’єкти інтелектуальної власності, які базуються на основі різних видів прав (авторських, патентних, винахідницьких та ін.).

Другим видом інвестицій є фінансові інвестиції, які передбачають придбання цінних паперів, корпоративних прав, банківських депозитів, цільових вкладів, деривативів та інших фінансових інструментів. Придбання фінансових інструментів може відбуватися у вигляді прямих і непрямих інвестицій. Прямі інвестиції, як правило, здійснюються у формі кредиту з метою володіння контрольним пакетом акцій. При використанні портфельних інвестицій інвестор найчастіше придбає невелику долю (пай) компанії, сподіваючись одержати хоч і невеликі, але стабільні доходи. При цьому інвестор не передбачає можливості управління компанією. Ще одним видом інвестицій є реінвестиції, тобто повторне вкладання коштів, джерелом яких є доход (прибуток) від інвестиційної діяльності. Реінвестиції за формами теж поділяються на реальні, інноваційні і фінансові.

Не менш важливим питанням є методи залучення інвестицій. Залучення інвестицій на сучасному етапі в підприємницьких структурах може здійснюватись за рахунок амортизаційних відрахувань, випуску цінних паперів під конкретні інвестиційні проекти, використання іпотечного кредитування, залучення матеріальних, фінансових та інших ресурсів позабюджетних, інноваційних фондів, страхових компаній, комерційних банків, внутрішніх інвестиційних позик, використання іноземних інвестицій, кредитних ліній, кредитів міжнародних фінансових організацій, лізингу факторингу і франчайзингу – як нестандартних методів фінансування інвестиційної діяльності підприємства, концесійного механізму залучення інвестицій.

2.Особливості формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм.

Початковий статутний капітал формується за рахунок вкладів засновників, які можуть бути в грошовій, валютній, майновій формі, у формі цінних паперів і нематеріальних активів. Сформований таким чином початковий капітал, з однієї сторони, є колективною власністю засновників - акціонерів, а з іншої – власністю акціонерного товариства, як юридичної особи. Право володіння певною часткою статутного капіталу забезпечується шляхом ділення його величини на акції, які розподіляються між засновниками відповідно до пайового внеску, визначеному в грошовій формі.

Особливості формування фонду статутного фонду акціонерних товариств передбачені Законом України “Про господарські товариства. Відповідно до Закону АТ формують свої статутні фонди за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої передплати на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (це стосується відкритих АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту передплату й купівлю-продаж на біржі (в закритих AT).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов’язані бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років . Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступну відкриту підписку, в якому вказуються найменування фірми, предмет, цілі та строки діяльності товариства, склад засновників, дата проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається, номінальна вартість акцій, їх кількість та види, переваги та пільги засновників, місце проведення, початковий та кінцевий строки підписки на акції, склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі, найменування банківської установи та номер розрахункового рахунку, на який мають бути внесені початкові внески, а також інші відомості за рішенням засновників. Строк відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, мають попередньо перерахувати на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється і повинні відбутися установчі збори, але якщо до цього терміну не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим і особам, які підписалися на акції повертаються внесені ними суми або майно. За невиконання даного зобов’язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У випадку, коли підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, повертаючи внесені суми. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. Рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номінальної вартості акцій. У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Установчі збори приймають рішення про створення акціонерного товариства, затверджують його статут, обирають раду акціонерного товариства, його виконавчі і контролюючі органи, а також коригують статутний фонд товариства, залежно від кількості охоплених підпискою акцій.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення AT. Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій (при цьому не допускається випуск акцій на покриття збитків від господарської діяльності АТ), обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Але збільшення статутного фонду може відбуватись лише за умови, що всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижче номінальної. Підписка на додатково випущені акції проводиться у порядку, передбаченому статтею 30 Закону України “Про господарські товариства”, при цьому акціонери користуються переважним правом на придбання додатково випущених акцій. Збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більше, як на одну третину може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом.

Якщо AT функціонує недостатньо ефективно або навіть збитково, й при цьому спостерігається падіння курсу його акцій на фондовому ринку, що загрожує самому існуванню товариства, виникає необхідність тимчасового зменшення його статутного фонду, а рішення про це приймається загальними зборами AT.

Зменшення статутного фонду може бути здійснене за рахунок зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій, причому AT зобов'язане відшкодувати власнику акцій збитки, пов'язані із змінами статутного фонду. Товариство сплачує зі свого рахунку в банку, або готівкою з каси гроші акціонерам, вилучає акції і на цю суму зменшує статутний фонд. Але якщо в АТ створений достатнього розміру страховий (резервний) фонд, такий викуп може бути здійснений за рахунок цього фонду.