Смекни!
smekni.com

Експортний потенціал регіону (стр. 3 из 5)

Рис. 1. Схема структури регіональної організації сприяння експорту.

Встановлено, що така регіональна організація не повинна підміняти собою функції суб’єктів експортної діяльності у визначенні напрямів здійснення експортування, а повинна лише діяти як інструмент вибіркової структурної корекції експорту регіону з врахування загальнонаціональних інтересів.

Таким чином, реалізація стратегії оптимізації та підвищення ефективності товарної та географічної структури експорту регіону має передбачити здійснення комплексу заходів, які повинні стати основою розвитку експортного потенціалу регіону. В цьому контексті пропонуються конкретні напрямки і особливості розвитку експортоспроможного виробництва по секторах економіки регіону та умови ефективності їх впровадження, а також створення організації зі сприяння експортній діяльності, як основи вдосконалення інституціональної інфраструктури експорту регіону.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні шляхів підвищення ефективності використання та розвитку експортного потенціалу території, що має велике значення для соціально-економічного розвитку регіону, для раціонального формування та ефективної реалізації на світовому ринку регіонального потенціалу експортування як складової загальнонаціонального експортного потенціалу.

1. Експортний потенціал регіону, як складову частину території і підсистеми національної соціально-економічної системи і, як відносно самостійну ланку господарської системи країни із завершеним циклом відтворення, слід розглядати як здатність регіональної економіки виявляти і постійно відтворювати свої конкурентні переваги на світовому ринку відповідно до умов середовища, що постійно змінюється.

2. Регіональний потенціал експортування виступає як складноорганізована динамічна система, яка має структуру у вигляді трьох підсистем: внутрішнього потенціалу регіону, потенціалу експортних бар’єрів і потенціалу зарубіжних ринків, але одночасно є підсистемою експортного потенціалу країни, а отже рівень розвитку експортної діяльності країни залежить від наявних експортних потенціалів регіонів.

3. Розроблена концептуальна модель експортного потенціалу регіону базується на представленні процесів взаємодії складових потенціалів всередині експортного шляхом відображення динаміки конкурентних переваг та їх джерел, а отже має мета – і макрорівневий характер і , як наслідок, може слугувати ефективним інструментом, який допомагав би оцінювати потенціал експортування регіону як складової загальнонаціонального потенціалу та сприяв би залученню його до ефективної експортної діяльності.

4. Рівень розвитку економічної діяльності країни залежить від наявних зовнішньоекономічних потенціалів регіонів, структурними ланками яких, відповідно до напрямів зовнішньоекономічної діяльності, є зовнішньоторговельні потенціали. У структурі зовнішньоторговельного, у свою чергу, виділяється потенціал експортування регіону, який одночасно є підсистемою експортного потенціалу країни.

5. Запропонований підхід до раціоналізації експортного потенціалу регіону, що розглядається як система заходів по покращенню його формування і використання на світовому ринку, реалізується за наступними основними напрямами: економічна оцінка його формування; системно-структурний аналіз та оцінка його використання і можливостей відтворення з точки зору результативності дозволяє проаналізувати сучасний стан і можливості, взаємозв’язок і взаємозалежність структурних ланок системи експортування, а відповідно відкриває шляхи її розвитку та активізації використання як складової загальнонаціонального потенціалу експортування.

6. Розроблена методика виявлення умов і джерел формування регіональних конкурентних переваг на основі запропонованої системи показників кількісної і якісної оцінки складових внутрішнього потенціалу регіону і порівняльного аналізу з параметрами інших систем експортування дасть можливість на основі їх виявлення і відтворення, розвивати експортний потенціал регіону.

7. Розроблена методика виявлення ефективності використання регіональних конкурентних переваг на світовому ринку, яка базується на структуризації експортного потенціалу за відповідними критеріями та на аналізі запропонованої системи показників оцінки використання переваг дасть можливість виявити ступінь ефективності використання наявного експортного потенціалу регіону.

8. За результатами проведеного аналізу із визначення економічних позицій досліджуваного регіону в національній економічній системі Чернівецька область належить до групи регіонів індустріально-аграрного типу розвитку з порівняно низьким рівнем економічного розвитку, перебуває за структурою економіки на стадії індустріалізму, де панівні позиції займає матеріальне виробництво і, насамперед, агропромисловий комплекс, належить до групи регіонів з незначними експортною квотою, обсягом експорту та питомою вагою експорту у загальнонаціональному обсязі експорту, що значно нижче середнього загальнонаціонального рівня, що свідчить про необхідність активізації процесів формування і використання експортного потенціалу регіону.

9. На основі використання системи показників кількісної і якісної оцінки складових внутрішнього потенціалу регіону і порівняльного аналізу з параметрами інших систем експортування визначені регіональні джерела формування конкурентних переваг, що становлять потенційні можливості розвитку експортного потенціалу регіону.

10. На основі дослідження експортної діяльності регіону на світовому ринку встановлено, що загалом регіон має відносно розвинену товарну та географічну структури експорту, рівень використання експортного потенціалу залишається відносно низьким, що свідчить про необхідність покращення процесів формування і використання регіонального потенціалу експортування.

11. Основними шляхами покращення експортного потенціалу регіону є: визначення галузевих та регіональних пріоритетів експортування та розробка стратегій регіональної присутності експорту; визначення напрямків та впровадження системи заходів по підвищенню експортних можливостей основних секторів регіональної економіки; створення регіональної організації сприяння експортуванню.

12. Галузевими пріоритетами розвитку експортного потенціалу мають стати у відповідно обґрунтованих співвідношеннях виробництво текстильного одягу та предметів одягу; продукція харчової промисловості; готова продукція деревообробної промисловості; продукція машинобудування і металообробки; агропродовольча продукція. В географічному аспекті пріоритетними для експортування мають стати країни Західної і Центральної Європи, країни СНД і Балтії та країни Азії.

13. Основні напрями розвитку експортних можливостей секторів регіональної економіки охоплюють заходи по забезпеченню розвитку експортноорієнтованого виробництва та експорту й охоплювати здійснення інновацій, зміцнення виробничої та науково-технічної бази, діяльність у сфері стандартизації і сертифікації продукції, інвестування, маркетинг при умові одночасного їх застосування у контексті довгострокової стратегії економічного розвитку регіону.

14. В регіоні доцільно створити спеціальну регіональну організацію з функціями сприяння розширенню експортування, яка охоплюватиме інформаційне, організаційне, фінансове і кадрове забезпечення розвитку експорту, сприяння підвищенню конкурентоспроможності і забезпечення координації зовнішньоекономічних зв’язків і діятиме лише як інструмент вибіркової структурної кореляції експорту регіону з врахуванням загальнонаціональних інтересів.

Перелік опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Крушніцька Г.Б. До проблеми розрахунків між країнами СНД // Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. Випуск 10. Економіка.- Чернівці: ЧДУ.- 1997.- С. 62-67- 0,34 д. арк.

2. Крушніцька Г.Б. Конкурентоспроможність країни та проблеми інвестування //Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. Випуск 26. Економіка.- Чернівці: ЧДУ.- 1998.- С. 68-77- 0,59 д. арк.

3. Крушніцька Г.Б. Особливості зовнішньоторгівельного обміну та формування ефективної зовнішньоекономічної стратегії України //Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. Випуск 54. Економіка.- Чернівці: ЧДУ.- 1999.- С. 19-26- 0,44 д.арк.

4. Крушніцька Г.Б. Сучасний погляд на еволюцію теорій міжнародної торгівлі //Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. Випуск . Економіка.- Чернівці: ЧДУ.- 2000.- С. 81-89- 0,56 д.арк.

5. Крушніцька Г.Б. Зовнішньоторгівельні зв’язки та їх розвиток у прикордонному регіоні // Зб. наук. пр. “ Соціально-економічні дослідження у перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтеграції ”. Випуск 15/ НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк: Вежа-Волинь. Ун-т., 2000.- С. 219-224- 0,31 д. арк

В інших виданнях:

6. Крушніцька Г.Б., Горда В.Є. Концептуальні засади конкурентної стратегії //Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економіки України.- К.: Таксон, 2000.- 244с. – С. 131-143 – 0,69 д. арк., із яких особисто автору належить 0,65 д.арк.; автор особисто розглядає концептуальні засади конкурентної стратегії.

7. Крушніцька Г.Б. Чинники стратегії виходу підприємств на зовнішні ринки // Зб. наук. пр. За матеріалами доповідей міжнародної практичної конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми”. Львів, 1998- Ч.3.- Львів: ІРД НАН України, 1998.- С. 68-77- 0,22 д. арк.