Смекни!
smekni.com

Виробництво цементу в Україні

Реферат

на тему:

“Виробництво цементу

в Україні”


Перш ніж розглядати промисловість з виробництва цементу бажано розкрити загальну структуру будівельного комплексу України, оскільки розуміння комплексу в цілому дасть змогу краще зрозуміти особливості розміщення та розвитку цементної промисловості в Україні.

Будівельний комплекс — це сукупність галузей ма­теріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріаль­ного виробництва: будівництво, промисловість буді­вельних матеріалів, виробництво будівельних конст­рукцій і деталей.

Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполо­вину зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організацій. Таким чином, будівельна ін­дустрія і промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взає­модіють між собою, формуючи специфічні індустріально-буді­вельні територіальні сполучення.

Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому це­ментні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України — Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівнен­ська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.

Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструк­цій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промисло­вих центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним об­сягом житлового і цивільного будівництва.

В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комп­лектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни (най­більш потужні комбінати зосереджені в Києві, Донецьку, Луган­ську, Запоріжжі, Одесі).

Виробництво будівельної цегли. Оскільки сировина для її ви­готовлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнту­ється на споживача. Великі центри виробництва будівельної цег­ли — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слав'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.

В будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фаянсової промисловості. Забезпечує виробництво необхід­ними матеріалами (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промисловість. У табл. наведені дані про об­сяги виробництва в Україні найбільш важливих будівельних матеріалів.

Таблиця

ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ

Найменування продукції 1985 1990 1995 1996 1997
Цемент, млн. т 22,4 22,7 7,6 5,0 5,1
Азбестоцементні листи (шифер), млн. умов­них плиток 1361 1463 531 383 453
Збірні залізобетонні конструкції і вироби, м3 21,5 23,3 5,6 3,0 2,6
Будівельна цегла, млрд. шт. умовної цегли 9,0 10,5 4,3 2,8 2,4

Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей на­родного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів. Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі зале­жить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мік­рорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо, будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.

Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і дифе­ренційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на ви­значення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність бу­дівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує тут промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обся­гів робіт з капітального будівництва.

Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає велике значення промисловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є: виробництво стінових ма­теріалів, цементна промисловість, видобуток і первісна обробка мінерально-будівельних матеріалів, склоробна промисловість, ви­робництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів, виробництво санітарно-технічних виробів. Для більшості підгалузей за-Ьною сировинною базою є нерудні корисні копалини, багато з зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості — доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Швидке зростання капітального будівництва викликало необхідність індустріалізації будівель­ного виробництва з виготовленням на спеціалізованих заводах чрних залізобетонних конструкцій і деталей.

Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається переважно обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами районами.

Розповсюдженість сировинних ресурсів, дешевизна і ванта­жомісткість сировини і готової продукції, масовість і повсюд­ність їх використання обумовлюють одночасне тяжіння виробни­цтва і до сировини, і до споживача.

Значення сировинного і споживного факторів для різних галузей, стадій технологічного процесу і типів підприємств є неоднаковим. З цієї точки зору можна розрізняти:

• галузі переважно сировинної орієнтації — перш за все це ервинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутового каменю та ін.), а також виробництво цементу, егли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;

• галузі з орієнтацією переважно на споживача — виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища. Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

ЛІТЕРАТУРА

І. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будівельному комплексі // Економіка України. — 1995. — № 7. — С. 45—47.

2. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник / За ред. П. Ф. Жердецького та ін. — К.: Вища школа, 1992. — 271 с.

3. Задорожна О. Соціальні аспекти інвестування житлового будів­ництва // Економіка України. — 1997. — № 3. — С. 91—93.

4. Кухленко О. Можливі моделі приватизації підрозділів будівель­ного комплексу // Економіка України. — 1995. — № 1. — С. 42—47.

5. Кухленко О. Будівельний комплекс в умовах нової інвестиційної політики // Економіка України. — 1996. — № 12. — С. 35—41.

6. Размещение производительньїх сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н. В. Копьілова. — М.: Зкономика, 1994. — 589 с.

7. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — 376 С.

8. Сербія Ю. Приватизаційні процеси в будівельному комплексі // Економіка України. — 1994. — № 4. — С. 3—10.

9. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Еко­номіка України. — 1996. — № 4. — С. 33—38.