Смекни!
smekni.com

Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli (стр. 2 из 2)

Incisura, ae, f - вирізка

facies, ei, f – лице

pulmo, onis, m – легеня

ala, ae, f – крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)

radix, icis, f – корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-

apex, ieis, m – apic

corpus, oris, n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f

vena, ae, f angina, ae, f

gutta, ae, f fractura, ae, f

Відмінкові закінчення.

Sing

Pl

Nom

a

ae

Gen

ae

arum

Dat

ae

is

Ace

am

as

Abl

a

is

Voc

a

ae

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст

pharmacopola, ae, m – аптекар

poeta, ae, m – поет

collega, ae, m – друг

agricola, ae, m – селянин

pharmacenta, ae, m – фармацевт

Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe, es, f – алое

diastole, es, f – розширення серця

dyspnoe, es, f - задишка

haemoptoe, es, f - кровохаркання

phlegmone, es, f - флегмона

rhaphe, es, f - шов

systole, es, f - скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

diabetes, ae, m - діабет

ascites, ae, m - асцит, черевна водянка

Відмінювання

Sing.

Pf.

f

m

f

m

Nom.

systole

ascites

systolae

ascitae

Gen.

systoles

ascitae

systolarym

ascitarum

Dat.

systolae

asciyae

systolis

ascitis

Ace.

systolen

asciten

systolas

ascitas

Abl.

systole

ascite

systolis

ascitis

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per – через (Асс.) per horam – протягом години

ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

куди? – Асс. sub linguam (під язик)

де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем)

Acc

Abl

аd – до, при в, для соntra – прото inter - між infra – під, нижче untra - всередині per - через post - після super, supra - над, понад ante - перед, до а (перед приг.) - від ab (перед гол. ih) – від e – (перед.пригл.) – з (кого, чого) ex – (перд гол. ih) - з (кого, чого) de – про, за cum - з sine - без pro – для, за

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка валеріани

auqa menthae – м’ятна вода

Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником.

При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.

massa pilularum

massae pilularum

massae pilularum

massam pilularum

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів

massa pilularum пілюльна маса

oleum olivarum оливкове масло

Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae

Рекомендована література:

1. М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.

2. И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26.

3. Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.