Розділ 3. Зовнішньоекономічне співробітництво Франції та
України
3.1. Аналіз стану економічного співробітництва Франції та
України
Головною ознакою подальшого закріплення та поглиблення українсько-французьких економічних відносин стала постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання останньою підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.12
В 1998р. Франція посіла 3 місце серед країн Західної Європи за обсягами торгівлі з Україною. Аналіз торгово-економічних зв’язків між Україною та Францією показує, що Франція є важливим торговельним партнером України. До загальних обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Західної Європи питома вага українського експорту до Франції складає 4,9% та 9,3% українського імпорту.
Негативне сальдо у торгівлі товарами свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава).
Інвестиції із Франції розміщені в наступних галузях:
Станом на 01.01.99 (тис.дол.США)
фінанси, кредит, страхування 6608
внутрішня торгівля 3346
хімічна промисловість 2632
харчова промисловість 1157
машинобудування і металообробка 853
будівництво 1268
паливна промисловість 429
легка промисловість 306
зовнішня торгівля 304
З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії.
На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів.
Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забезпеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництв загальним обсягом 20 млн.фр.фр.
Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні).
Прямі французькі інвестиції в економіку України
(за даними Держкомстату України, млн.дол.США)
табл. 1
| Галузі | Обсяги інвестицій | На01.01.00. | |
| на 1.01.97 | на 1.01.98 | ||
| Всього інвестицій: (в т.ч. в окремих галузях) | 13,6 | 18,1 | 21,8 |
| Фінанси, кредит, страхування та пенсійне забезпечення | 4,4 | 7,7 | 5,3 |
| Внутрішня торгівля | 1,3 | 2,4 | 3,6 |
| Хімічна промисловість | 2,8 | 2,5 | 2,4 |
| Будівництво | 1,3 | 1,2 | 1,2 |
| Харчова промисловість | 1,3 | 1,1 | 3,9 |
| Машинобудування | 0,6 | 0,8 | 0,9 |
| Паливна промисловість | 0,4 | 0,4 | |
Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки. Так, наприклад, фірма «Алкатель СІТ» не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП «Київоблтелеком» на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ «Київелектрозв'язок» на суму 70,8 млн.фр.фр.
Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма «Альстом - Де Дітріш» спільно з «Крюківським вагонобудівним заводом» (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінансувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу.
Фірма «Лафарж» придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство. Спільний проект на поставку сільськогосподарської техніки з українським підприємством «Дако» на суму 60 млн.фр.фр. має фірма «Делапласа». Є спільний проект «Маріупольського металургійного комбінату» на суму 128,74 млн.фр.фр. з фірмою «Кварнер Метале Клесім».
Здійснення цих та інших проектів має суттєво вплинути на технічне та технологічне переоснащення відповідних галузей промисловості в Україні.
Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами «Газ де Франс», «Альстом», «Електрісіте де Франс» по наступних напрямках:
- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;
- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;
розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетиці;
- участь у розробці та впровадженні технологій використання в енергетичній галузі низькоякісного вугілля;
- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;
- участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС;
- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.
У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами «Лаборатуар Ложе» та «Сапекс». Це стосується наступних питань:
- розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків;
- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;
- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку.
Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.2), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні.
Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі.
Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку.
Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158;
1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.).
Разом з тим, постійно зростаюче негативне сальдо у торгівлі товарами хоч і зменшилось у 1999 році на 27,6% і склало 631 млн.фр.фр. проти 871 млн.фр.фр. у 1998 році, свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава).
Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік.