регистрация /  вход

Оболонки спинного та головного мозку (стр. 1 из 2)

Реферат

на тему:

Оболонки спинного та головного мозку .


Мозок вкритий 3-мя спільними для обох частин ц.н.с. оболонками мезенхімного походження. Зовнішня - тверда мозкова оболонка, середеня - павутинна і внутрішня - м'яка оболонка мозку.

Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка (pia mater), яка заходить у всі щілини і борозни. Вона досить тонка, утворена рихлою багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом з кровоносними судинами проникають у речовину мозку.

Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка (arachnoidea). Між м'якою і павутинною оболонками є порожнина (субарахноідальна), яка містить 120-140 мкл спинномозкової рідини. В нижній частині каналу хребта у підпавутинному просторі вільно плавають корінці спинномозкових нервів. Зверху ця порожнина переходить у одноіменну головного мозку. Над великими щілинами і борознами підпавутинний простір розширюється і утворює цистерни. Найбільші цистерни: мозочково-мозкова - розташована між мозочком і довгастим мозком, над латеральною борозною, в районі зорового перехресту, між ніжками мозку тощо. Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм.

У підпавутинний простір відтікає спинномозкова рідина, яка утворюється у шлуночках головного мозку. Зворотнє відсмоктування спинномозкової рідини здійснюється арахноідальними грануляціями - відростками павутинної оболонки, які проникають у просвіти синусів твердої мозкової оболонки, а також кровеносними і лімфатичними капілярами у місцях виходу корінців черепних і спинномозкових нервів із порожнини черепа і каналу хребта. Завдяки цьому спинномозкова рідина постійно утворюється і відсмоктується в кров з однаковою швидкістю.

Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку (dura mater), яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною і дуже міцна. В каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його корінці, вузли і решту оболонок. Зовнішня поверхня твердої оболонки спинного мозку відділена від окістя каналу мозку венозним сплетення і надоболонковим (епідуральним) простором, який заповнений жировою тканиною. В каналі хребта тверда оболонка закріплена відростками, які продовжуються у периневральні оболонки спинномозкових нервів і зростаються з окістям у кожному міжхребцевому отворі.

Від павутинної оболонки спинного мозку тверда оболонка відділена субдуральним простором. Зверху субдуральний простір спинного мозку вільно сполучається з аналогічним простором в порожнині черепа, внизу воно сліпо закінчується на рівні 2-го крижового хребця. Тверда оболонка спинного мозку міцно зростається з краями великого потиличного отвору і зверху переходить в одноіменну оболонку головного мозку. Тверда оболонка головного мозку зростається з окістям внутрішньої поверхні кісток основи мозкового черепа, особливо у місцях їх сполучення між собою і місцях виходу черепних нервів із порожнини черепа. З кістками склепіння черепа оболонка сполучена не так міцно. Мозкова поверхня твердої оболонки гладенька, між нею і павутинною оболонкою утворюється вузький субдуральний простір, в якому є невелика кількість рідини.

В деяких місцях тверда оболонка головного мозку глибоко занурюється у вигляді відростків у щілини, які відділяють частки мозку одна від одної. В місцях відходження відростків оболонка розщеплюється і утворює трикутної форми канали (вони вистелені ендотелієм) - синуси твердої оболнки мозку. Листки синусів пружно натягнуті і не спадаються. В синуси із мозку по венах відтікає венозна кров, яка надходить потім у внутрішні яремні вени.

Синуси головного мозку . Верхній сагітальний (непарний) - вздовж

всього зовнішнього краю серпа мозку і впадає в поперечний синус.

Нижній сагітальний (непарний) - вздовж нижнього краю серпа, впадає в прямий синус.

Прямий (непарний) - на стикові серпа і намету мозочка. Сполучає нижній і верхній сагітальні синуси і спадає в поперечний.

Потиличний синус (непарний) розташований у основі серпа мозочка по ходу внутрішнього потиличного гребеня. Біля заднього краю великого потиличного отвору синус розділяється на дві гілки, кожна з яких впадає у сигмоподібний синус відповідного боку. Верхній кінець потиличного синусу сполучається з поперечним.

Поперечній синус (непарний) - розташований у основі намету мозочка. В нього відкриваються верхній сагітальний, потиличний і прямий синуси - це синусний стік, розташований в ділянці внутрішнього потиличного виступу. Справа і зліва цей синус переходить у сигмоподібний свого боку.

Сигмоподібний синус (парний) розташований у однойменній борозні скроневої кістки, в ділянці яремного отвору переходить у внутрішню яремну вену.

Пещеристий синус (парний) розташований по боках від турецького сідла. В ньому проходять внутрішня сонна артерія і 6-а пара нервів. Обидва ці синуси сполучені між собою міжпещеристими синусами. Через верхній і нижній кам'янисті синуси (лежать вздовж одноіменних країв піраміди скроневої кістки) пещеристий синус сполучається відповідно з поперечним і сигмоподібним синусами.

Клиноподібно-тім'яний синус (парний) проходить вздовж вільного заднього краю малого крила клиноподібної кістки і впадає в пещеристий.

Черепні нерви . Від стовбуру головного мозку відходить 12 пар черепних нервів. У їх складі входять аферентні, еферентні і вегетативні волокна. Ядра черепних нервів розташовані у сірій речовині головного мозку. Соматично-чутливі відповідають заднім рогам спинного мозку, соматично-рухові - переднім, вегетативні - бічним. В свою чергу, вегетативні поділяються на вісцерально-чутливі <сприймають подразнення внутрішніх органів, нюхові і смакові> та вісцерально-рухові <іннервують гладенькі м'язи, міокард, залози>. Тіла аферентних нейронів, відростки яких входять до мозку у складі деяких черепних нервів, розташовані у черепних гангліях , які, як і спинномозкові, розташовані за межами мозку.

1-а пара - нюховий <чутливий> складається із центральних відростків рецепторних клітин, які розташовані у слизовій оболонці нюхової частини порожнини носа <верхні носові ходи, на горизонтальній пластинці решітчастої кістки>. Відростки ідуть у вигляді 15-20 ниток (нервів), які входять у черепну коробку і утворюють синапси у нюховій цибулині. Звідси (від цибулини) бере початок нюховий тракт, який переходить в нюховий трикутник і передню продирявлену речовину . Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з передньою продирявленою речовиною утворюють периферичний відділ нюхового мозку (rhinencephalon). Звідси інформація передається у центральний відділ нюхового мозку, утвореного склепінчастою звивиною (gypus fornicatus) з крючком (uncus), гіпокамп (hippocampus) та деякі інші супутні з ним утвори.

2-а пара - зоровий <чутливий> формується із відростків гангліозних клітин сітчастої оболонки ока у вигляді єдиного стовбуру. В порожнині черепа правий і лівий стовбури частково перехрещуються (зоровий перехрест) і далі ідуть у вигляді зорових трактів. На протилежний бік переходить лише медіальна половина нерва і, відповідно, правий зоровий тракт містить нервові волокна від правих половин, а лівий тракт - від лівих половин сітківки обох очних яблук. (мал 194, Татарінова). Зорові тракти підходять до верхніх горбків чотиригорбкового тіла середнього мозку, латеральних колінчастих тіл і подушок таламусу - підкоркового зорового центру. Завдяки діяльності передніх горбків здійснюються зіницевий та орєнтувальні зорові рефлекси. Через таламус і колінчасті тіла інформація направляється у сенсорну зорову ділянку кори мозку.

3-я пара - окоруховий <руховий> містить рухові і парасимпатичні волокна. Ядро нерва розташоване у ніжці середнього мозку на рівні передніх горбків чотиригорбкового тіла. Перед входом до очниці нерв ділиться на рухову верхню гілку і змішану нижню. Від нижньої відходять прегангліонарні парасимпатичні волокна, які у складі окорухового корінця ідуть до війчастого вузла. Далі від вузла парасимпатичні волокна ідуть до звужувачів зіниці і війчастого м'яза. Верхня (рухова) гілка нерва іннервує верхній , медіальний , нижній прямий і нижній косий м'язи очного яблука, м'яз піднімач повіки.

4-пара - блоковий <руховий> іннервує верхній косий м'яз ока. Ядро нерва розташоване у ніжках середнього мозку на рівні нижніх горбиків чотиригорбкового тіла.

5-а пара - трійничний <змішаний> виходить з мозку двома корінцями: великим чутливим і меншим руховим, які направляються до трійничного вдавлення на передній поверхні піраміди скроневої кістки, де між двома листками твердої мозкової оболонки розташовується трійничний вузол (Гассерів). Периферичні відростки нейронів вузла ідуть в складі 3-х гілок трійничного нерв: перша гілка - очний нерв (чутливий), друга гілка - верхньощелепний нерв (також чутливий) і третя гілка - нижньощелепний нерв (змішаний).

6-а пара - відвідний <руховий> іннервує латеральний прямий м'яз. Ядро цього нерва розташоване в мосту.

7-а пара - лицьовий <змішаний> має в собі руховй власне лицьовий нерв і змішаний (проміжний) нерв. Останній утворений чутливими (смаковими) і парасимпатичними волокнами. Чутливі волокна у складі проміжного нерва є периферичними відростками клітин вузла колінця, який розташований в товщі піраміди скроневої кістки в лицьовому каналі. Прегангліонарні парасимпатичні волокна утворюють великий кам'янистий нерв, який іде до крилопідненбінного вузла, а також проходять у складі барабанної струни, що приєднується до язикового нерва (із 3-ї гілки трійничного нерва). Лицьовий нерв вийшовши із черепа через однойменний отвір (канал) пронизує привушну залозу і в її товщі утворює привушне сплетення (рухове), гілки якого іннервують мімічні м'язи.

Похожие статьи

Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!