Найбільш представницькими товарами в цій товарній групі експорту є машини та устаткування (турбіни, двигуни турбореактивні та внутрішнього згорання, насоси, прокатні стани, металорізальні верстати та багато інших виробів), частка яких у загальному обсязі експорту до Росії складала 12,69% у 1994 р., 11,07% у 1995 р. і 10,9% у 1996 р. (Додаток 6).
Електричні машини та устаткування протягом зазначеного періоду також були найбільш представницькими товарами українського експорту до Росії. До цієї групи товарів належать насамперед електричні двигуни та генератори, електрогенераторні установки, електричні трансформатори, електричні акумулятори, телефонні апарати, електрична апаратура та багато інших товарів. Частка цієї групи товарів у загальному обсязі експорту до Росії становила у 1994 р. – 6,18%, у 1995 р. – 4,98% і у 1996 р. – 5,21% (додаток 6).
Упродовж 1994-1996 рр. Російська Федерація продовжувала залишатись найбільшим ринком збуту товарів харчової промисловості України. Частка цієї підгрупи товарів у товарній структурі експорту до Російської Федерації становила 14,1% у 1994 р., 20,2% у 1995 р. і 16,2% у 1996 р. (додатки 4,5). Основними експортоспроможними товарами цієї товарної підгрупи на російському ринку є цукор, вироби з м’яса та риби, етиловий спирт, продукція борошномельного виробництва, алкогольні та безалкогольні напої, тютюн тощо. Найбільш представницьким серед товарів харчової промисловості є цукор, частка якого в загальному обсязі експорту становила 5,4% у 1994 р., 11,6% у 1995 р. і 8,8% у 1996 р. (додаток 6).
Практично на одному рівні протягом 1994-1996 рр. залишалась в загальному обсязі експорту вітчизняних товарів до Росії частка продукції агропромислового комплексу України, яка складала 6,14% у 1994 р., 7,4% у 1995 р. і 7,12% у 1996 р. (додатки 4,5). Це в основному – живі тварини, м’ясо та харчові субпродукти, риба і рибопродукти, молоко, молочні продукти та яйця, інші продукти тваринного походження.
Найбільш представницьким товаром цієї товарної підгрупи була яловичина морожена, обсяги експорту якої в 1994-1996 рр. зросли з 166 млн дол. США у 1994 р. до 263,1 млн дол. у 1996 р. Частка цього товару в загальному обсязі експорту становила 3,57% у 1994 р., 3,72% у 1995 р. і 4,76% у 1996 р. (додаток 6).
Констатуючи сталий попит російського ринку на продукцію агропромислового комплексу, слід однак зауважити, що збут на зовнішньому ринку живих тварин та продуктів тваринництва і рослинництва, шкіри, хутра призводить водночас до оголення вітчизняного ринку і стимулює зростання внутрішніх цін на них. Сировина стає дедалі більш недосяжною для українських виробників, а зростаюче проникнення на внутрішній ринок продукції іноземних фірм, виготовленої з української сировини і напівфабрикатів, прискорює деградацію вітчизняної переробної промисловості, темпи спаду виробництва в якій у 2-3 рази перевищують відповідні показники сировинних галузей.
У 1994-1996 рр. продовжувала користуватись попитом на російському ринку продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. В загальному обсязі експорту до Росії частка цієї товарної групи була в 1994 р. – 7,47%, у 1995 р. – 9,34% і у 1996 р. – 9% (додаток 5). Структура цієї підгрупи товарів складалася в основному з продуктів неорганічної хімії, органічних хімічних з’єднань, фармацевтичних продуктів (включаючи медикаменти, добрива, дубильні екстракти і барвники, ефірні масла та есенції, миючі засоби, білкові речовини тощо).
Найбільш представницькими товарами в структурі цієї групи були продукти неорганічної хімії (сірчана та азотна кислоти, штучний корунд, сульфіти, нітрити і нітрати, оксиди та гідроксиди хрому, заліза, кобальту та інші товари). Частка продуктів неорганічної хімії становила 1,9% у 1994 р., 4,7% у 1995 р. і 4,7% у 1996 р. (Додаток 6).
Частка фармацевтичних продуктів та дубильних екстрактів і барвників у загальному обсязі експорту до Росії в 1994-1996 рр. залишалася практично на одному рівні (відповідно 0,7% і 1,1% у 1994 р. та 1% і 0,8% у 1996 р.).
У той же час значно зменшилися обсяги експорту до Росії органічних хімічних з’єднань – з 100,5 млн дол. США у 1994 р. (2,16% загального обсягу експорту) до 42,5 млн дол. у 1996 р. (0,77%).
Серед найбільш представницьких товарів продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – каучук та гумові вироби, частка яких у загальному обсязі експорту поступово зростала протягом 1994-1996 рр.
В цілому по товарній групі, що об’єднує продукцію хімічної промисловості, відбувається постійне скорочення обсягів експорту до Росії, тобто цей сектор є одним з найбільш потерпілих. Україна практично втратила російський ринок збуту калійних та азотних добрив, різко зменшилися обсяги експорту до Росії сірчаної кислоти, кальцинованої та каустичної соди, фосфатних добрив та інших товарів хімічної промисловості. До 1994 р. стабільнішими були позиції українських експортерів на російському ринку пластмас та синтетичних смол, оскільки на ньому зберігався попит на поліетилен, полістирол, споживчі смоли, полівінілхлорид.
Ускладнення проблеми експорту українських товарів хімічної промисловості до Російської Федерації обумовлене рядом факторів, основними серед яких є: різке скорочення попиту на хімічну продукцію промисловості, транспорту і особливо сільського господарства Росії, нестабільне забезпечення українських підприємств енергоносіями та сировиною (зокрема нафтою та стиролом), подібністю внутрішньої галузевої структури хімічної промисловості в Україні і Росії. Тому можна передбачати збереження в перспективі попиту російського ринку на вироби української малотоннажної хімії (барвники, хімічні реактиви, синтетичні пігменти, особливо чисті речовини), хлорвміщувальні продукти та ін.
У той же час посилення позицій українських експортерів на російському ринку товарів хімічної промисловості може бути забезпечене лише при докорінній перебудові вітчизняної галузі з метою створення виробництв, що не залежать від імпортної сировини та із значно меншою енергоємністю.
Після аналізу зовнішньоторговельних відносин між Україною та Росією у 1994-1996 рр. звернемося до наших торгових взаємин у 1997 р., який з повною підставою можна назвати періодом торговельної війни.
Після дискримінаційного запровадження стягнення ПДВ з товарів, що походять з України і ввозяться з Росії, тобто подвійного застосування ПДВ, у зовнішній торгівлі України і Росії спостерігався обвальний спад обсягів експортно-імпортних операцій, про що наочно свідчать дані табл. 1. За 1997 р. загальний товарообмін з Росією товарами, послугами, роботами становив 15 млрд дол. США і зменшився порівняно з 1996 р. на 15,7%, або на 2,8 млрд дол. Спад, як бачимо, вельми значний.
При цьому загальний експорт товарів і послуг скоротився на 21,6% і становив 6,9 млрд дол. США, загальний імпорт товарів і послуг зменшився на 10% і становив 8,1 млрд дол. Таким чином, склалося негативне сальдо у розмірі 1,2 млрд дол., або в 6 разів більше, ніж у 1996 р.
У структурі загального торговельного обороту торгівля послугами, роботами зайняла 21,3%, в тому числі в загальному обсязі експорту послуги та роботи становили 46,4%. Отже, обмін товарами зменшувався значно швидше, ніж обмін послугами та роботами.
Таблиця 1
Динаміка зовнішньоторговельного обороту
між Україною та РФ
(млрд дол.США)
| Зовнішньоторговельний оборот | Експорт | Імпорт | Баланс зовнішньоторговельного обороту | |||||||||
| Всього | Товари | Послуги | Всього | Товари | Послуги | Всього | Товари | Послуги | Всього | Товари | Послуги | |
| 1996р. | 17,8 | 14,2 | 3,6 | 8,8 | 5,5 | 3,3 | 9,0 | 8,7 | 0,3 | -0,2 | -3,2 | +3,0 |
| 1997р. | 15,0 | 11,5 | 3,5 | 6,9 | 3,7* | 3,2** | 8,1 | 7,8* | 0,3** | -1,2 | -4,1* | +2,9** |
| 1997р. до 1996р (%) | 84,3 | 81,0 | 97,2 | 78,4 | 67,2 | 96,9 | 90,0 | 89,6 | 100 | ---- | ---- | ---- |
* Про хід економічної реформи в Україні за 1997 рік. - К.: Держкомстат України, 1998. - С.129.
** Статистичний бюлетень за січень 1998 року. - К.: Держкомстат України, 1998. - С.62.
Коефіцієнт покриття загального обсягу імпорту в 1997 р. зменшився порівняно з 1996 р. на 12,6 відсотка.
Структура загального експорту товарів до Росії практично не змінилася: продукція металургійної промисловості, машини та механізми, продукція хімічної промисловості, продовольство, різна промислова продукція, руди та мінеральні продукти, деревина, папір, целюлоза, будматеріали з каменю та гіпсу, продукція легкої промисловості.
Однак слід підкреслити, що структура українського експорту була більш досконалою порівняно із структурою російського експорту, тому що складалася з продукції глибокої чи достатньо глибокої переробки (послуги – 46,4%, товари – 53,6%, у тому числі вироби з чорних металів – 15,5%, машини та устаткування – 12,8%, продукція харчової промисловості – 11,76%, продукція хімічної промисловості та пов’язаних з нею галузей – 8,6%, вироби з каміння, гіпсу, цементу, бетону – 0,92%, різні промислові товари – 0,6%, деревина та вироби з неї – 0,22%). А от експорт Росії до України на 80-85% складався з товарів сировинного характеру та товарів із низьким ступенем переробки.
У структурі загального ввозу з Росії майже три чверті становлять енергоносії (газ, нафта, нафтопродукти тощо), а з урахуванням машинобудівної, хімічної, гірничорудної та металургійної промисловості, деревини та деревообробки питома вага продукції, що належить до сфери виробничо-промислового імпорту й спрямовується на задоволення потреб вітчизняного виробництва, становить майже 92%. Звідси можна зробити очевидний висновок, що імпорт із Росії має життєво важливе значення для України, і його зменшення, без суттєвої структурної перебудови вітчизняної економіки, може призвести до колапсу у народногосподарському комплексі держави. Водночас експортні поставки до Росії дають змогу “втриматися на плаву” українській промисловості, сплачувати податки й зарплату, забезпечити процес відтворення тисячам підприємств, які не змогли б реалізувати свою продукцію на внутрішньому ринку. Тому цілком зрозуміло, що обвальний спад взаємного обміну товарами майже до рівня 1994 р. не може не викликати занепокоєння (Рис.1)