Смекни!
smekni.com

Види і роль емоцій у житті працівників ДПС (стр. 2 из 3)

Почуття - продукт культурно-історичного розвитку працівників ДПС. Вони пов'язані з визначеними предметами, видами діяльності і людьми, що оточують працівників ДПС.

Почуття виконують у житті і діяльності працівників ДПС, у його спілкуванні з навколишніми людьми мотивуючу роль. У відношенні навколишнього його світу людина ринеться діяти так, щоб підкріпити і підсилити свої позитивні почуття. Вони в нього завжди пов'язані з роботою свідомості, можуть довільно регулюватися.

Афекти - це особо виражені емоційні стани, супроводжувані видимими змінами в поводженні працівників ДПС, що їх відчуває. Афект не передує поводженню, а як би зрушений на його кінець. Це реакція, що виникає в результаті вже зробленої дії або вчинку і виражає собою його суб'єктивне емоційне фарбування з погляду того, у якому ступені в результаті вчинення даного учинку вдалося досягти поставленої цілі, задовольнити його потребу, що стимулювала.

Афекти сприяють формуванню в сприйнятті так називаних афективних комплексів, що виражають собою цілісність - сприйняття визначених ситуацій. Розвиток афекту підпорядковуєтьсятакому закону: чим більш сильнимє вихідний мотиваційний стимул поводження і чим більше зусиль прийшлося затратити на те, щоб його реалізувати, чим ранішерезультат, отриманий у результаті всього цього, тим афект, що сильніше виникає. На відміну від емоцій і почуттів афекти протікають бурхливо, швидко, супроводжуються різко выраженны-1И органічними змінами і руховими реакціями.

Афекти, як правило, перешкоджають нормальної організації поводження, його розумності. Вони спроможнілишатисильні і стійкі сліди в довгостроковій пам'яті. На відміну від афектів робота емоцій і почуттів пов'язана по перевазі з короткочасною й оперативною пам'яттю. Емоційна напруженість, що накопичується в результаті виникнення аффектогенних ситуацій, може підсумовуватися і рано або пізно, якщо їй Вчасно не дати виходу, призвести до сильної і бурхливої емоційноїрозрядки, що, знімаючи напругу, часто спричиняє за собою відчуття втоми, пригніченості, депресії.

Одним із найбільше поширених у наші дні видів афектів є стрес. Він являє собою стан надмірно сильної і тривалої психологічної напруги який виникає в працівників ДПС, коли його нервова система одержує емоційне перевантаження. Стрес дезорганізує діяльність працівників ДПС, порушує нормальний хід його поводження. Стреси, особливо якщо вони часті і тривалі, роблятьнегативний вплив не тільки на психологічний стан, але і на фізичне здоров'я працівників ДПС. Вони являють собою головні «чинники ризику» тільки з'явиться і загостренні таких захворювань, як серцево-судинні і захворювання шлунково-кишкового тракту.

Пристрасть - ще один вид складних, якісно своєрідних і емоційних станів, що зустрічаються тільки в працівників ДПС. Пристрасть являє собою сплав емоцій, мотивів і почуттів, сконцентрованих навколо визначеноговиду діяльності або предмета. Об'єктом пристрасті може стати людина. С.Л. Рубінштейн писав, що «пристрасть завжди виражається в зосередженості, зібраності помислів і сил, їхньої спрямованості на єдину ціль... Пристрасть означає порив, захоплення, орієнтацію всіх устремлінь і сил особистості в єдиному напрямку, зосередження їх на єдиній цілі».

Ми описали основні види якісно своєрідних емоційних процесів і станів, що виконують різноманітну роль у регуляції діяльності і спілкування працівників ДПС з навколишніми людьми. Кожний з описаних видів емоцій усередині себе має підвиди, а вони, у свою чергу, можуть оцінюватися по різних параметрах - наприклад, по таким: інтенсивності, тривалості, глибині, усвідомленості, походженню, умовам виникнення і зникнення, впливу на організм, динаміці розвитку, спрямованості (на себе, на інших, на світ, на минуле, дійсне або майбутнє), по засобі їхній вираження в зовнішньому поводженні (експресії) і по нейро-фізіологічної основі.

3. Альтернативні теорії емоції

Крім якісного опису і відповідної класифікації емоційних станів, поданої вище, в історії психологічних досліджень починалися також об'єднання по загальних ознаках у більш компактну систему. Одна з таких спроб належить В.Вундту. «Всю систему почуттів, - писав він, - можна визначити як різноманіття трьох вимірів, у котрому кожний вимір має два протилежних напрямки, що виключають один одного».

У системі координат, що задається цими трьома вимірами, можна розташувати і по відповідних параметрах характеризувати усі відомі емоційні процеси і стани. Випливає, проте, визнати, що тим самим їхня якісна специфіка, докладно подана вище, тобто дійсне психологічне утримання, багато в чому втрачається.

У своїх міркуваннях про емоції В.Вундт не обмежився тільки спробою їхньої класифікації відповідно до приведеної схеми, але ще запропонував деякі гіпотетичні емоції й особистість

Емоції, якими б різними вони ні здавалися, невіддільні від особистості. «Те, що радує працівників ДПС, що його цікавить, валить у зневіру, хвилює, що рекомендується йому кумедним, найбільше характеризує його сутність, його характер, індивідуальність».

С.Л.Рубинштейнвважав, що в емоційних проявах особистості можна виділити трьох сфери; її органічне життя, її інтереси матеріального порядку і її духовні, моральні потреби. Він позначив їх відповідно як органічну (афективно-емоційну) чутливість, предметні почуття й узагальнені світоглядні почуття. До афективно-емоційної чутливостіставляться, на його думку, елементарні задоволення і невдоволення, переважно пов'язані з задоволенням органічних потреб. Предметні почуття пов'язані з володінням визначеними предметами і заняттями окремими видами діяльності. Ці почуття відповідно їхнім предметам підрозділяються на матеріальні, інтелектуальні і естетичні. Вони виявляються в замилуванні одними предметами, людьми і видами діяльності й у відразі до інших. Світоглядні почуття пов'язані з мораллю і відношеннями працівників ДПС до світу, людям, соціальним подіям, моральним категоріям і цінностям.

Емоції працівників ДПС насамперед пов'язані з його потребами. Вони відбивають стан, процес і результат задоволення потреби. Цю думку неодноразово підкреслювали практично усе без винятку дослідники емоцій, незалежно від того, яких теорій вони притримувалися. По емоціях, вважали вони, можна точно судити про те, що в даний момент часу хвилює працівників ДПС, тобто про те, які потреби й інтереси є для нього актуальними.

Люди як особистості в емоційному плані відрізняються друг від друга по багатьма параметрах: емоційної збуджуваності, тривалості й усталеності виникаючих у них емоційних переживань, домінуванню позитивних (стениче-ских) або негативних (астенічних) емоцій. Але найбільше емоційна сфера розвитих особистостей різниться по силі і глибині почуттів, а також по їхньому утриманню і предметної спрямованості. Ця обставина, зокрема, використовується психологами при конструюванні тестів, призначених для вивчення особистості. По характері емоцій, що у працівників ДПС викликають подані в тестах ситуації і предмети, події і люди, судять про їхній особистій якості.

Експериментальним шляхом було встановлено, що на виникаючі емоції великий вплив роблять не тільки супровідні їхні вегетативні реакції, але і вселяння - пристрастна, суб'єктивна інтерпретація ймовірних наслідків Впливу на емоції даного стимулу. Через психологічний настрой, когнітивнійчинник виявилося можливим у широких межах маніпулювати емоційними станами людей. Це лежить в основі різноманітних систем психотерапевтичних впливів, що поширилися в нашій країні за останні роки (на жаль, більшість із них науково не обґрунтовані і з медичної точки зору не перевірені).

Питання про зв'язок емоцій і мотивації (емоційних переживань і системи актуальних потреб працівників ДПС) рекомендується не таким простим, яким може показатися на перший погляд. З одного боку, найпростіші види емоційних переживань навряд чи володіють для працівників ДПС вираженою мотивуючою силою. Вони або безпосередньо не впливають на поводження, не роблять його цілеспрямованим, або зовсім його дезорганізують (афекти і стреси). З іншого боку, такі емоції, як почуття, настрої, пристрасті, мотивують поводження, не тільки активізуючи його, але направляючи і підтримуючи. Емоція, виражена в почутті, бажанні, потягу або пристрасті, безсумнівно містить у собі спонукування до діяльності.

Другий істотний момент, пов'язаний із особистим аспектом емоцій, полягає в тому, що сама система і динаміка типових емоцій характеризує працівників ДПС як особистість. Особливе значення для такої характеристики має опис почуттів, типових для працівників ДПС. Почуття одночасно містять у собі і виражають відношення і спонукування працівників ДПС, причому те й інше в глибокому людському почутті звичайно разом у одному. Вищі почуття, крім того, несуть у собі моральний початок.

Одним із таких почуттів єсовість. Вона пов'язана з моральною усталеністю працівників ДПС, його прийняттям на себе моральних зобов'язань перед іншими людьми. Совісна людина завжди послідовна і стійкий у своєму поводженні, завжди співвідносить свої вчинки і рішення з духовними цілями і цінностями, глибоко переживаючи випадки відхилення від них не тільки у власному поводженні, але й у діях інших людей. Такій людині звичайно соромно за інших людей, якщо вони себе ведуть невиховано. На жаль, ситуація в нашій країні, коли створювався даний підручник, така, що бездуховність реальних людських відношень через багаторічні відхилення в моральності, пов'язаних із розбіжностями в пануючій ідеології і реальному поводженні тих, хто її пропагував, стала нормою повсякденного життя.

Емоції працівників ДПС виявляються у усіх видах людської, діяльності й особливо в художній творчості; Власна емоційна сфера художника відбивається у виборі сюжетів, у манері листи, у засобі розробки обраних тим И сюжетів. Все це разом узяте складає індивідуальна своірідність художника.