6. Спеціалізація економіки. Швеція – індустріальна країна з часткою сільського господарства у ВНП близько 4%, тим часом як Нігерія – сільськогосподарська країна. Сільське господарство Швеції є інтенсивним, Нігерії – екстенсивним. Крім того, в економіці Нігерії присутні елементи традиційної економіки.
7. Співвідношення експорту та імпорту. Основна частина імпорту Швеції – сировина, а експорту – готова продукція; тим часом для Нігерії співвідношення протилежне, основну частину експорту становить нафта. Проте через перенаселення та міжнаціональні проблеми, а також нестійкість політичного режиму рівень життя нігерійців не може бути суттєво покращений за рахунок прибутків від експорту нафти.
Решта відмінностей між двома досліджуваними країнами буде з'ясована у наступних розділах.
| ПОКАЗНИКИ | рік | ШВЕЦІЯ | НІГЕРІЯ |
| Кількість населення | 1995 | 8, 8 млн | 111, 3 млн |
| Територія, тис. кв. км. | - | 450000 | 924000 |
| 1. ВНП на душу населення | 1987 | 77, 7 | 4, 4 |
| 1995 | 68, 7 | 4, 5 | |
| 2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. | 1965-1989 | 1, 8 | 0, 2 |
| 1985-1995 | -0, 1 | 1, 2 | |
| 3. Середньорічний рівень зростання ВВП | 1965-1980 | - | 6, 1 |
| 1980-1990 | 1, 8 | -0, 4 | |
| 1990-1995 | -0, 1 | 1, 6 | |
| 4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. | 1965-1980 | - | 1, 2 |
| 1980-1990 | 0, 9 | 2, 2 | |
| 1990-1995 | -1, 9 | 2, 3 | |
| 5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. | 1965-1980 | - | 13, 1 |
| 1980-1990 | 3, 1 | - 2, 1 | |
| 1990-1995 | -0, 7 | -1, 2 | |
| 6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. | 1965-1980 | - | 14, 6 |
| 7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. | 1965-1980 | - | 7, 6 |
| 1980-1990 | 1, 0 | -0, 4 | |
| 1990-1995 | -0, 1 | 4, 5 | |
| 8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. | 1965 | - | 54 |
| 1980 | 4 | 61 | |
| 1995 | 2 | 46 | |
| 9. Частка продукції промисловості в ВВП. | 1965 | - | 13 |
| 1980 | 37 | 40 | |
| 1995 | 32 | 53 | |
| 10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. | 1965 | - | 6 |
| 1980 | 25 | 8 | |
| 1995 | 23 | 9 | |
| 11. Частка виробництва послуг у ВВП. | 1965 | - | 33 |
| 1980 | 59 | 32 | |
| 1995 | 66 | 18 | |
| 12. Значення індексу людського розвитку. | 1993 | 0, 933 | 0, 400 |
| 13. Тривалість життя. | 1985 | 77 | 51 |
| 1995 | 79 | 53 | |
| 14. Коефіцієнт смертності немовлят. | 1980 | 7 | 99 |
| 1995 | 4 | 80 | |
| 15. Неписьменність серед дорослих. | 1985 | >5 | 58 |
| 1995 | >6 | 69 | |
| 16. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (початкова освіта). | 1980 ж. | 97 | 14 |
| 1980 ч. | 96 | 34 | |
| 1993 ж. | 100 | 82 | |
| 1993 ч. | 100 | 38 | |
| 17. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (середня освіта). | 1980 ж. | 93 | 5 |
| 1980 ч. | 83 | 12 | |
| 1993 ж. | 100 | 6 | |
| 1993 ч. | 99 | 12 | |
| 18. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (вища освіта). | 1980 | 31 | 1 |
| 1993 | 38 | - | |
| 19. Енергоспоживання на душу населення. | 1980 | 4933 | 139 |
| 1994 | 5723 | 162 | |
| 20. Промислові викиди вуглекислого газу на душу населення. | 1980 | 8, 6 | 1, 0 |
| 1992 | 6, 6 | 0, 9 |
3. АНАЛІЗ РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Розгляньмо детальніше дані, наведені в таблиці.
3.1. ВНП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
1. ВНП на душу населення. Валовий національний продукт (ВНП) – один з узагальнюючих статистичних показників, що використовується в системі національних обрахунків. Виражає кінцеві результати економічної діяльності представників даної країни незалежно від місця їхнього перебування (на території країни або поза її межами). У 1987 році індекс ВНП для Швеції дорівнював 77,7 , а для Нігерії 4, 4 . Такий величезний розрив є зрозумілим, якщо врахувати кількість населення та рівень економічного розвитку обох країн. У 1995 році для Швеції цей показник 68, 7 , тобто є значно нижчим за рівень 1987 року, а для Нігерії становить 4, 5, тобто незначно вищим. Проте це свідчить про позитивні зрушення в економіці Нігерії, позаяк населення її за цей час зросло більш ніж на 20 млн чоловік, і якби рівень виробництва лишався незмінним, ВНП на душу населення повинен був бути істотно меншим. І водночас простежується падіння рівня ВНП на душу населення у Швеції.
2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. У 1965-89 роках індекс становив для Швеції 1, 8%, а для Нігерії 0, 2%. Це цілком відображає темпи розвитку шведської високорозвиненої економіки, тим часом як у Нігерії, що пережила в цей період цілу низку політичних криз та громадянську війну, рівень зростання є надзвичайно низьким. Проте для періоду 1985-1995 років співвідношення зовсім інше: індекс для Швеції становить – 0, 1% – свідчення стагнації в економіці, для Нігерії, уряду якої вдалося частково стабілізувати ситуацію в країні , 1, 2%.
3. 2. ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ
3. Середньорічний рівень зростання ВВП. Валовий внутрішній продукт (ВВП) являє собою сукупну ринкову вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг як у матеріальному, так і в нематеріальному виробництві за певний статистичний період (в нашому випадку за рік). За 1965-80 роки для Нігерії цей показник становить 6, 1% , даних про Швецію немає. У 1980-1990 роках для Швеції 1, 8%, а для Нігерії, де економіка була паралізована політичними негараздами, - 0, 4%. Проте в період 1990-95 років ситуація знову змінюється: середньорічний рівень зростання ВВП Швеції становить – 0,1% , а Нігерії, де відбуваються конструктивні зрушення, 1, 6%.
4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. Сільське господарство Швеції – інтенсивного типу, максимально використовує техніку та наукові технології і працює переважно на внутрішній ринок. Його продукція на 90% задовольняє потреби країни. Тим часом у перенаселеній Нігерії, де більше половини населення страждає від голоду, сільське господарство екстенсивного типу, використовує найпримітивніші технології і потребує постійної розбудови. Для періоду 1965-80 рр рівень зростання продукції сільського господарства Нігерії становить 1, 2 %, даних для Швеції немає. У 1980-90 роках у Швеції він становить 0, 9%, у Нігерії 2, 2%. У 1990-95 роках у Швеції цей показник має значення – 1,9% , а в Нігерії 2,3%. Сільське господарство Нігерії спроможне хоча б частково забезпечувати потреби населення, кількість якого постійно зростає, лише за рахунок іноземної допомоги у вигляді фінансів, техніки та технологій.
5. Середньорічний рівень зростання продукції промисловості. Швеція є країною з високим рівнем індустріалізації, а в Нігерії рівень розвитку промисловості надзвичайно низький. У 1965-80 роках, коли промисловість у країні, яка щойно позбулася статусу колонії, тільки виникала, рівень зростання продукції промисловості Нігерії дорівнював 13,1%. Для Швеції даних немає. У 1980-90 роках для Швеції він становить 3,1% , а для Нігерії, -2,1% (причини цього стрімкого падіння перелічені вище). Для 1990-95 років показники: для Швеції – 0,7% , для Нігерії –1,2%. Якщо Нігерія втрачає свій промисловий потенціал внаслідок розладу у політичному, соціальному та економічному житті країни, то Швеція планомірно трансформує його, спеціалізуючи свою економіку у рамках єдиного європейського економічного співтовариства.
6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. На жаль, ми маємо дані тільки для Нігерії за період 1965-80 років: рівень становить 14, 6%. Це, знов-таки, пояснюється бурхливим розвитком промисловості в країні з економікою “колоніального типу”, який вже в наступний період (1980-90) припинився.
7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. Сфера послуг посідає велике значення в структурі економіки розвинених країн. Водночас вона є важливою статтею прибутку країн, що розвиваються, якщо вони мають необхідні природні або рекреаційні ресурси, щоб розвивати індустрію туризму. В період 1965-80 років в Нігерії рівень зростання виробництва послуг становив 7,6% (створюється туристична галузь економіки), для Швеції даних немає. В 1980-90 роках для Швеції рівень 1,0%, для Нігерії –0, 4%. Нарешті, в 1990-95 роках для Швеції рівень зростання виробництва послуг становить –0, 1% , а для Нігерії, яка знову намагається зробити туризм прибутковою галуззю економіки, 4, 5%.
3.3. СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА
8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. Сільське господарство Швеції працює переважно на забезпечення потреб власно 8,8-мільйонного населення, тому частка його продукції у ВВП порівняно невелика. Тим часом Нігерія є яскраво вираженою сільськогосподарською країною. У 1965 році для Нігерії ця частка становила 54% (період бурхливого розвитку промисловості), для Швеції даних немає. У 1980 році для Швеції 4%, для Нігерії, де практично зруйнована промисловість, 61%. У 1995 році частка продукції сільського господарства у ВВП Швеції сягає 2%, а в Нігерії, де відбудовується промисловість, становить 46%.
9. Частка продукції промисловості в ВВП. У 1965 році для Нігерії частка становить 13%, даних для Швеції немає. У 1980 році для Швеції 37%, для Нігерії 40% - ці дві країни майже зрівнюються. У 1995 році Нігерія порівняно сильно переганяє Швецію: для Швеції частка становить 32%, для Нігерії 53. Проте, якщо порівнювати за кількісними показниками, перевага Швеції буде очевидною. До того ж, як ми побачимо далі, структура промисловості Швеції та Нігерії сильно відрізняються