За допомогою російської армії турки були вигнані й з Іранського Азербайджану. Вони змогли втримати за собою лише деякі райони Західного Ірану.
Кінець 1914 року перевів війну маневрену у війну позиційну практично одночасно на усіх фронтах.
Власне кажучи, друге півріччя 1914 р. стало початком взаємної блокади узбереж. 28 серпня 1914 р. англійська ескадра адмірала Бітті спробувала напасти на німецькі кораблі, що знаходилися в бухті острова Гельголанд. У результаті цього нападу були затоплені три німецьких крейсери й один есмінець; англійці втратили лише один крейсер. Дуже швидко німці відігралися за свій розгром: 1 листопада 1914 р. у Коронельському бою біля узбережжя Чилі англійці зазнають поразки від німецьких кораблів, утративши два крейсери. Але радість німецького командування тривала недовго. Уже 8 грудня англійська ескадра завдала поразки німецьким кораблям біля Фолклендських островів, повністю знищивши ескадру адмірала Шпеє.
Ці морські бої залишили співвідношення морських сил на тому ж рівні: англійський флот усе одно перевершував австронімецький, котрий знайшов укриття в бухтах острова Гельголанд. На океанах, у Північному й Середземному морях панував флот Антанти, що забезпечував її комунікації. Однак вже в перші місяці війни проявилася чимала загроза флотові Антантиз боку німецьких підводних човнів. 22 вересня німцям удалося протаранити три англійські броненосці, що несли дозорну службу на морських шляхах. Піратський набіг кораблів «Гебена» й «Бреслау» на Чорноморське узбережжя Росії значних результатів не дав. Тому 18 листопада російський Чорноморський флот завдав сильних ушкоджень «Гебену», у такий спосіб змусивши турецький флот сховатися в Босфорі. Російський Балтійський флот розташовувався в Ризькій і Фінській затоках під надійним мінним загородженням.
До кінця 1914 р. стало очевидним, що воєнностратегічний план німецького командування повністю провалився. Німеччині нічого не залишалося, як вести війну на два фронти.
Воєннідіїв 1915 році
Прийшов 1915 р. Російське командування вирішує завершити переможний наступ своїх військ у Галичині. Щоб захопити карпатські проходи й хребет, тривають затяжні бої між російськими й німецькими військами. 22 березня закінчилася шестимісячна облога Перемишля повною капітуляцією 127тисячного гарнізону австроугорських військ. Але просунутися на угорську рівнину російським військам не вдалося.
Німеччина разом із союзниками прагне вивести Росію з участі у війні, намагаючись завдати їй масової поразки. Німецьке командування перекидає в середині квітня із Західного фронту свої кращі боєздатні корпуси. Ці корпуси, з'єднавшись із австроугорською армією, створили нову ударну 11ю армію під командуванням німецького генерала Макензена.
2 травня 1915 р. у районі Горлиці австрійській армії вдалося прорвати фронт, її сили вдвічі перевершували російську армію: артилерія — в 6 разів, кількість важких гармат була більшою в 40 разів.
Російській армії довелося під натиском військ ворога відступати з Галичини. Наприкінці травня вона залишила Перемишль, а вже 22 червня й Львів. Знову ж у червні німецькі війська, намагаючись затиснути в кліщі російську армію, що вела бої в Польщі, вирішують наступати своїм правим крилом між Західним Бугом і Віслою, а лівим — у низов'ях ріки Нарев. Але й тут російська армія змушена відступити. У неї немає достатньої кількості ані зброї, ані боєприпасів.
Однак у середині вересня 1915 р. настає перелом у наступальних діях німецької армії. Російська армія закріпилася на лінії фронту: Рига — Двінськ — озеро Нароч — Пінськ — Тернопіль — Чернівці. Наприкінці 1915 р. Східний фронт простягається від Балтійського моря до румунського кордону. Росія зберегла свої основні сили, втратила велику територію. Однак її втрати теж були значними: близько 3 млн чоловік, із них майже 300 тис. убитими.
Союзники Росії, Англія й Франція, незважаючи на те, що російські війська вели такі напружені бої, за весь 1915 рік провели лише кілька невеликих воєнних операцій, які не мають істотного значення. Вони не підтримали російські війська, коли вони знаходилися у важкому становищі на Західному фронті. Союзники повинні були почати наступ на цьому фронті, на який зважилися лише наприкінці вересня 1915 р., у той час, коли німецька армія вже припинила свій наступ на Східному фронті.
Німецьке командування, хоча й одержало територіальний виграш на Східному фронті, усетаки не зуміло змусити царський уряд до укладання сепаратного миру з Німеччиною. Навіть незважаючи на те, що більшість німецьких і австроугорських військ була спрямована проти Росії.
1915 р. став роком нищівного удару Німеччини проти Англії. За допомогою підводних човнів німецьке командування хотіло закрити ввіз в Англію необхідної сировини й продовольства. Знищені були сотні англійських кораблів, загинуло багато пасажирів. Нейтральні країни примусили Німеччину не починати обстріл без попередження. Однак Англію воєнні дії німецьких підводних човнів не дуже засмучували. Вона тільки прискорила виробництво кораблів і розробила ефективні заходи боротьби проти підводних човнів.
Навесні 1915 р. Німеччина вперше в історії воєн застосовувала отруйні речовини (хлор).
І дипломатична боротьба Німеччини зазнала поразки. Антанта пообіцяла Італії більше, ніж Німеччина й АвстроУгорщина разом. І вже в травні 1915 р. Італія оголосила їм війну, намагаючись відвернути на себе частину австроугорських і німецьких військ.
Але восени 1915 р. у війну вступає болгарський уряд, підтримуючи не Антанту, а Потрійний союз. Відтепер утворюється Четверний союз Німеччини, АвстроУгорщини, Туреччині й Болгарії. Цей союз відразу приймає рішення виступити проти Сербії. Армія сербів, що була дуже нечисленна порівняно з військами ворога, героїчно боролася, але була просто роздавлена супротивником. Союзники підтримали Сербію, відправивши туди свої війська. У результаті утворився Балканський фронт.
Під час воєнних дій країни, що належали до Антанти, поступово перестають довіряти одна одній. Росія в 1915 р. укладає угоду (секретну) із союзниками, відповідно до якої після перемоги у війні Константинополь і протоки повинні були відійти до неї. Однак англійський уряд на чолі з Уїнстоном Черчіллем злякався, що задуми Росії можуть здійснитися. Тому він починає дарданелльську експедицію, що.б окупувати Константинополь до появи там росіян. Усе це робиться під приводом підриву відносин німецької коаліції з Туреччиною. 19 лютого 1915 р. англофранцузькі війська підійшли до протоки Дарданелли й почали обстріл. Але складалося все невдало, і вже через місяць союзники були змушені відступити.
Улітку 1915 р. на Алакшертському напрямку російські війська відбили наступ турецької армії й вирішили перейти в контрнаступ на Ванському напрямку. Німецькотурецькі війська активізуються в Ірані. Вони провокують повстання бахтіарських племен, щоб із їхньою допомогою завоювати нафтопромислові райони. Восени 1915 р. їм удається зайняти Керманшах і Хамадан. Однак англійці поспішили відновити свої позиції й відкинули бахтіар і турків із цього району, їм удалося за дуже короткий термін відновити нафтопровід.
Допомагати англійцям довелося російському експедиційному корпусові генерала Баратова. Йому необхідно було очистити Іран від турецьконімецьких військ. У жовтні 1915 р. російський корпус висадився в Ензелі. Поступово наступаючи, загони російських військ займали Казвін, Хамадан, Кум, Кашан і підійшли до Ісфахана.
Англійцям удалося окупувати ПівденноЗахідну Африку, що належала Німеччині. У січні 1916р. оточені німецькі війська були змушені капітулювати.
Воєннідіїв 1916 році
На Західному фронті протягом 1915 р. не відбулося великих змін. Усі воєнні операції виявилися не дуже успішними, маневреність погіршилася, а позиційні бої тільки затягували
війну. Антанта проголосила економічну блокаду Німеччині, Німеччина розпочала підводну, війну. Відомі факти, що в травні 1915 р. німцям удалося торпедувати англійський пароплав «Лузитанію», де загинуло більше тисячі пасажирів.
На російському фронті й зосередилася велика кількість військ ворога. Завдяки цьому Англія та Франція зайнялися прискореним розвитком воєнної промисловості. Вони не вели в той час ніяких активних дій, щоб накопичити сили для подальшого ведення війни. Завдяки цьому їм вдалося створити нову зброю — танки. І на початку 1916 р. у них була значна перевага в зброї та чисельності армій — на 70—80 дивізій більше, ніж у Німеччини.
1915 р. був дуже важким роком для урядів союзників. Керівники Антанти в грудні 1915 р. вирішили скликати нараду представників Генеральних штабів союзних армій, вони з'їхалися в Шантійї, біля Парижа. Було прийнято рішення: закінчити переможно війну можна лише за умови погодженості активних дій на головних фронтах. Але й це рішення не стало остаточним, тому що наступ 1916 р. був намічений на Східному фронті 15 червня, а на Західному — тільки 1 липня.
Німецьке командування довідалося про терміни наступу ворога й вирішило розпочати свій наступ на Західному фронті набагато раніше. Головний удар було намічено зробити на район верденських укріплень. Німецьке командування було впевнене в тому, що французи пожертвують усім заради захисту цих укріплень. Якщо фронт буде прорвано, відкриється прямий шлях на Париж. Але наступ, запланований на 21 лютого 1916 р., не приніс успіху німецьким військам. До того ж російська армія в березні почала наступ в районі Двінська й озера Нароч, що послабило війська ворога. Але на цьому воєнні дії в цьому районі не закінчилися. Вони тривали ще протягом 10 місяців, перетворивши воєнну операцію у Вердені на справжню «м'ясорубку». Обидві сторони втратили не тільки величезну кількість техніки, але й зазнали великих втрат живої сили: французи — 350 тис. чоловік, німці — 600 тис. чоловік.