Смекни!
smekni.com

Перша світова війна 3 (стр. 6 из 6)

У результаті Німеччина спробувала розголосити на весь світ, що винуватцем продовження війни стає Антанта, а це автоматично змушує Німеччину оборонятися за допомогою «необмеженої підводної війни».

У лютому 1917 р. у Росії перемагає буржуазнодемокра­тична революція. Відтепер у країні широко розгортається рух за революційний вихід з імперіалістичної війни.

З лютого 1917 р. починається необмежена підводна війна з боку Німеччини. США розривають із нею будьякі диплома­тичні відносини, а вже 6 квітня оголошують їй війну. США, як, зрештою, й інші країни, турбуються про власну вигоду.

16 квітня Антанта починає наступ на Західному фронті. Але постійні атаки англофранцузькйх військ не дали пози­тивних результатів. За чотири дні боїв французи й англійці втратили більше 200 тис. убитими. 5 тис. російських солда­тів зі складу 3й російської бригади, присланої з Росії на допомогу союзникам, загинули в бою. Були підбиті або зни­щені майже всі 132 англійські танки, що брали участь у бою.

Під час підготовки цієї воєнної операції командування Антанти наполегливо вимагало від Тимчасового уряду Росії почати наступ на Східному фронті. Однак у революційній Ро­сії підготувати такий наступ було нелегко. Глава Тимчасового уряду Керенський вирішив допомогти союзникам, розрахову­ючи, що в разі успіху підніметься престиж буржуазного Тим­часового уряду, а в разі невдачі можна буде звалити провину на більшовиків.

1 липня 1917 р. почався російський наступ на Львівсько­му напрямку, що спочатку розвивався успішно, але незабаром німецькі збройні сили, які одержали на підкріплення 11 диві­зій, перекинутих із Західного фронту, перейшли в контрна­ступ і відкинули російські війська далеко за вихідні позиції.

Досліджуючи історичні факти, можна дійти висновку: у 1917 р. на всіх європейських фронтах, незважаючи на перева­гу Антанти в живій силі й у військовій техніці, її військам не вда­лося домогтися вирішального успіху в жодному з розпочатих наступів. Антанта зазнала поразки завдяки непогодженості у рі шенні найважливіших питань з проведення військових опера­цій. Ускладнила положення й революційна ситуація в Росії.

На початку вересня 1917 р. німецька армія вирішила на­ступати на північній ділянці Східного фронту з метою захоп­лення Риги й Ризького узбережжя. Німці вибрали момент не­випадково. У той час російська реакційна військова верхівка готувала контрреволюційний переворот у країні, спираючись на німецьку вояччину. У серпні відбулася державна нарада, на якій генерал Корнілов висловив своє «припущення» про швид­ке падіння Риги й відкриття шляхів до Петрограда. Це стало сигналом для наступу німецької армії на Ригу. Можливості втримати місто були, але за наказом військового командуван­ня її здали німцям. Відкриваючи дорогу німцям на революцій­ний Петроград, Корнілов у такий спосіб почав свій відкритий контрреволюційний заколот. Однак дуже швидко заколот був придушений революційними робітниками й солдатами під ке­рівництвом більшовиків.

ВихідРосіїзПершоїсвітовоївійни

25 жовтня 1917 р. у Петрограді був здійснений Жовтне­вий переворот. Тимчасовий уряд впав, влада перейшла до рук Рад робочих і солдатських депутатів. 25 жовтня був скликаний у Смольному IIВсеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів, що й установив у країні Радянську республіку. В; І. Ленін був обраний главою уряду. 26 жовтня 1917 р. IIВсе­російським з'їздом Рад був прийнятий Декрет про мир. У ньо­му Радянський уряд пропонував «усім воюючим народам і їх­нім урядам почати негайно переговори про справедливий і.де­мократичний мир». У поясненні говорилося, що таким миром Радянський уряд вважає негайний мир без анексій, без насиль­ницького приєднання чужих народностей і без контрибуцій.

Справді, серед багатьох завдань, що довелося вирішувати Радам, одним з першорядних був вихід із війни. Трудящі дав­но чекали визволення від тягаря війни. Мільйони солдатів рвалися з фронту, з окопів додому.

Уряди країн Антанти не відповіли на пропозицію IIз'їзду Рад про укладання миру. Навпаки, усілякими способами вони намагалися не допустити виходу Росії з війни. З їхнього боку здійснюється спроба підтримати контрреволюцію в Росії.

Тоді Росія приймає рішення почати самостійні перегово­ри з Німеччиною, щоб якомога швидше укласти мир.

До Німеччини була направлена мирна делегація на чолі з народним комісаром іноземних справ Л. Д. Троцьким. Ленін просив його «затягнути» підписання миру у зв'язку з тим, що Німеччина може підтримати Росію та зробити в себе револю­ційний переворот. Однак Троцький не зумів стриматися й про­валив переговори. Німеччина почала переговори в ультимати­вному тоні, на що Троцький відповів, що Росія війну припи­няє, але миру підписувати не буде. Відразу делегація покину­ла Брест.

Німецький'у ряд, який давно мріяв захопити Росію, одер­жав привід для розриву відносин. Тому 18 лютого німецька ар­мія перейшла в наступ від Ризької затоки до гирла Дунаю. Усьо­го у воєнній операції брало участь близько 700 тис. солдат.

Відповідно до свого плану, німці прагнули дуже швидко захопити Петроград, Москву, розгромити Ради й укласти мир­ну угоду з «небільшовистським урядом».

Російська армія почала відступати, тому що на той час утратила всю свою боєздатність. Німці безперешкодно просу­валися вглиб країни, намагаючись триматися напрямку на Пе­троград. Відчувши небезпеку, уранці 19 лютого Ленін відпра вив німецькому урядові телеграму, у якій давав згоду підпи­сати мир на умовах, запропонованих німецькою стороною. Одночасно всі готувалися відбити наступ німців, хоча сили були явно нерівними.

21 лютого Рада Народних Комісарів прийняла написаний В. І. Леніним декрет «Соціалістична Батьківщина в небезпе­ці!». 22 і 23 лютого 1918 р. у Петрограді, Пскові, Ревелі, Нарві, Москві, Смоленську та в інших містах розгорнулася кам­панія запису до Червоної армії.

Під Псковом і Ревелем, у Латвії, Білорусії, в Україні три­вали бої з німецькими військами. На Петроградському напрям­ку війська Червоної армії призупинили наступ ворога.

Німці не розраховували на такий опір. До того ж вони побоювалися удару англоамериканських і французьких військ із Заходу, що могло ускладнитися затяжною війною на Схо­ді. Німеччина погоджується укласти мир. І хоча умови цієї мирної угоди були ще важчими, ніж минулого разу, Росія погоджується на все. Радянська республіка повинна була повністю демобілізувати армію, укласти невигідні угоди з Німеччиною і т. д.

З березня 1918 р. у Бресті був підписаний мирний договір із Німеччиною, що ввійшов в історію під назвою Брестського миру.

ЗавершенняПершоїсвітовоївійни

Німецьке командування навесні 1918 р. намагалося роз­бити англофранцузькі війська. Командування запевняло під­леглих, що ця битва вирішить результат усієї війни.

Німеччина виступила наприкінці березня. Зазнаючи вели­ких втрат, вона всетаки підходить до Парижа, захопивши на шляху полонених і трофеї. Однак спроби Німеччини розбити ворога провалилися: вона вичерпала всі свої резерви, у тому числі й у живій силі. Підлітки, а не дорослі чоловіки, відправ­лялися на війну. Багато солдатів просто дезертирували. На­ступ німців провалився, тому що війська США, об'єднавшись із військами Антанти, відігнали німців на вихідні позиції.

8 серпня війська Франції, Англії та США під загальним командуванням французького маршала Фоша почали наступ, їм удалося прорвати фронт супротивника, розгромивши за один день 16 дивізій. Не бажаючи більше боротися, німецькі солдати здавалися в полон.

Збройні сили Німеччини не в змозі були чинити опір гене­ральному наступу франкоанглоамериканських військ.

І на Балканському фронті почався наступ англофранцузьких і сербських військ. Завдяки їхнім злагодженим діям їм вдалося розбити Болгарію. Була розгромлена в Палестині й Сирії англійськими й французькими військами турецька армія. Разом із нею капітулювала й Османська імперія.

Солдати австроугорської армії не захотіли більше вою­вати. АвстроУгорщина розвалилася, на її території утворило­ся кілька незалежних національних держав. І вже 3 листопада 1918 р. австроугорське командування підписало перемир'я, продиктоване Антантою.

Одночасно в Німеччині почалася революція. 9 листопа­да народ скинув монархію. Країна стала республікою, був створений новий уряд. Саме з ним на світанку 11 листопада 1918 р. Німеччина змушена була підписати Комп'єнське пе­ремир'я.

11 листопада об 11" годині ранку сурмач, який знаходився біля штабного вагона верховного головнокомандуючого, про­трубив сигнал «Припинити вогонь». Сигнал передали на весь фронт. Одночасно були припинені бойові дії. Перша світова війна закінчилася.

РЕЗУЛЬТАТИПЕРШОЇСВІТОВОЇВІЙНИ

На початку війни Німеччина була підготовлена краще, ніж її суперники. І всетаки світова війна закінчилася пораз­кою Четверного союзу. Антанта перевершувала коаліцію в матеріальних і людських ресурсах. До того ж Антанту підтри­мали США. У результаті державний лад таких країн, як Німе­ччина, АвстроУгорщина й Османська імперія зазнав краху. Усі три імперії зникли, залишивши по собі тільки спогади. Франція, Англія та США домоглися, чого хотіли, і тепер вирі шили почати перерозподіл світу. У Росії теж перемінився лад — монархія вмерла, країною почали правити Ради.

Світова імперіалістична війна 1914—1918 р. була найкровопрояитнішою й найжорстокішою з усіх воєн, які світ знав до 1914 р. Ще ніколи протиборчі сторони не виставляли та­ких колосальних армій для взаємного винищування. Згідно з історичними даними, загальна чисельність армій сягала 70 мли чоловік. Усе було спрямоване на знищення людини: і досяг­нення техніки, і досягнення хімії. Смерть наздоганяла людей усюди: на землі й у повітрі, на воді й під водою. З'явилися отруйні гази, розривні кулі, автоматичні кулемети, снаряди важких гармат, вогнемети. І все це тільки для того, щоб зни­щувати. Страшний підсумок війни — 10 млн убитих, 18 млн поранених.