Смекни!
smekni.com

Органiзацiя оплати праці на підприємстві (стр. 5 из 6)

Ставка єдиного податку для юридичних осіб встановлена в розмірі 6% обсягів- виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Зараховані на окремий рахунок Державного казначейства суми єдиного податку розподіляються: до Державного бюджету - 20^о, до місцевого бюджету – 35%, до Пенсійного фонду - 40%, на обов'язкове соціальне страхування - 5%.

Утримання аліментів. Утримання аліментів із заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 «Про види заробітку (доходу), які підтягають обліку при утриманні аліментів» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.95 № 769) здійснюються з усіх видів основної і додаткової заробітної плати (як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом), а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованій за звітний місяць, після утримання з них прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду і збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір аліментів, що утримуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, становить: на одну дитину – 25% заробітку (доходу), на двох дітей - 33%, на трьох і більше - 50%.

Підставою для утримання аліментів служать виконавчі листки або письмові заяви громадян про добровільну сплату аліментів) які бухгалтерією підприємства реєструються в окремому журналі або картці.

1.4. Порядок оформлення й облік розрахунків з оплати праці

Первинні документи по обліку праці і заробітної плати, що надходять до бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф.№П-49). При значній кількості первинних документів по обліку виробітку робітників для складання розрахунково-платіжних відомостей використовують дані накопичувальних карток виробітку і заробітної плати (ф.№П-55 і ф.№П-56).

- табель використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час - доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо);

- накопичувальні картки виробітку і заробітної плати (для робітників-відрядників);

- довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності);

- розрахункові відомості за минулий місяць (для розрахунку сум утримань прибуткового податку з доходів громадян);

- рішення судових органів (на утримання за виконавчими листками);

- заяви працівників на різні види перерахувань;

- платіжні відомості (на раніше виданий аванс за першу половину місяця) тощо.

Підприємства замість розрахунково-платіжних відомостей як єдиних документів можуть складати окремо розрахункові відомості (ф.№П-50), які містять повний розрахунок належної заробітної плати і утримань з неї, і окремо платіжні відомості (ф.№П-53), які використовуються тільки для виплати заробітної плати.

На платіжних відомостях повинен бути надпис про дозволення видачі грошових коштів із каси, підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером, із зазначенням суми і строку виплати (як правило) протягом трьох днів, враховуючи день одержання грошових коштів в банку).

Депоновану заробітну плату підприємство зберігає на своєму рахунку в банку протягом трьох років, після чого вона підприємствами всіх форм власності підлягає перерахуванню до бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця (наказ Мінфіну України від 09.08.93 № 55). За несвоєчасне перерахування до бюджету зазначених депонентських сум стягується пеня у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками:
661 «Розрахунки за заробітною платою»,

662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і до даткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчими листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків:

23 «Виробництво», 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму нарахованої основної і додаткової заробітної платні премій, які виплачуються із фонду оплати праці);

652 «По соціальному страхуванню» (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування) та ін.
Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в кореспонденції з кредитом рахунків:

641 «Розрахунки за податками» (на суму утриманого прибуткового податку, що підлягає перерахуванню до бюджету);

651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму утримані збору до Пенсійного фонду);

653 «За страхуванням на випадок безробіття» (на суму утримань збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття);

685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на суму утримань за виконавчими листками) та ін.

Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса».

На суму депонованої заробітної плати в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 662 «Розрахунки з депонентами». В подальшому, при виплаті працівникам заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів, роблять запис по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» в кореспонденції кредитом рахунка 30 «Каса».

Сума депонованої заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». Перерахування зазначеної суми до бюджету відображається записом по дебету рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.


2. Характеристика підприємства

2.1. Основні техніко-економічні характеристики підприємства

ВКЦ „Новоград – Волинськ – Авто” є філіалом ВАТ „Житомир – Авто”.

ВАТ"Житомир - Авто", зареєстровано, як відкрите акціонерне
товариство Виконкомом Житомирської Ради народних депутатів. 24 червня 1998 року № 880. Місце знаходження товариства: м.Житомир, проспект Миру 52.

ВКЦ „Новоград – Волинськ – Авто” був створений 26 листопада 1980 року.

Місце знаходження Новоград волинської філії: м. Новоград – Волинський, вул. Гагарина 17.

Засновниками філії були слідуючи юридичні особи:

-
Фонд державного майна України;

- Акціонерна компанія "Авто";

- ВАТ „Житомир –Авто”

- Організація орендарів "Автосервіс", Житомирського обласного орендного підприємства "Автосервіс".

ВАТ "Житомир - Авто" було створено 25 років тому, як державне підприємство. У травні 1993 року орендне підприємство "Автосервіс" було перетворено в процесі приватизації у відкрите акціонерне товариство "Житомир-Авто" згідно наказу Фонду Державного майна України № 10-АТ від 25.05.93 року. Викуп державної долі проводився на протязі І993-1994 рр., свідоцтво про викуп видана Держорендом України 31.08.94 р. У вересні 1993р. загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про структуру акціонерного товариства. До складу ВАТ "Житомир-Авто" увійшли:

- Головний комерційно-виробничий центр;

- 3 філіали;

- 5 дочірніх підприємств.

Рішення акціонерів про зміну структури ВАТ “Житомир-Авто” було викликано наступними причинами. Керівництво підприємств, які входили до складу ВАТ "Житомир-Авто", не мало достатньої самостійності, а необхідність узгодження багатьох дій та рішень з
Дирекцією, що знаходиться на великій відстані, негативно впливала на роботу підприємств.

Таким чином виходячи з територіального принципу було створено головне підприємство, в яке входило 3 філіали, 5
дочірніх підприємств.

В перші роки своєї самостійності дочірні підприємства і філіали, завдяки розширенню прав і підвищенню відповідальності, працювали ефективніше, виконували поставленні перед ними планові завдання. Але в 1996 році з 6-ти підприємств, що входять в склад
ВАТ "Житомир-Авто", чотири підприємства мали балансові збитки ( в тому числі ВКЦ „Новоград – Волинськ – Авто”

Інформація про організаційну структуру емітента, про дочірні
підприємства, філії, представництва наведено на рис. 2.1.