- зібрати харкотиння для бактеріологічного дослідження і чутливості мікрофлори до антибіотиків
- забезпечити хворого індивідуальної плювальницею
- забезпечити хворому пасторальний дренаж по 30 хв. 2-3 рази в день
- навчити пацієнта проводити дихальну гімнастику і контролювати її виконання
- забезпечити повноцінне комплексне харчування.
Хронічний панкреатит
1. Визначення. Етіологія.
2. Основні клінічні симптоми. Лабораторна та інструментальна діагностика.
3. Принципи лікування. Особливості догляду в гострий період.
1. Хронічний панкреатит – е хронічне запалення підшлункової залози з порушенням прохідності її протоків з наступним склерозом паренхіми і значним порушенням екзо- і ендокринної функції.
Етіологія
І. Захворювання жовчновидільних шляхів: жовчнокам’яна хвороба некалькульозний холецистит, аномалії жовчно видільних шляхів.
ІІ. Хронічний гепатит, цироз печінки.
ІІІ. Зловживання алкоголем, інші токсичні впливи.
IV. Захворювання шлунку і дванадцятипалої кишки: виразкова хвороба, гостродуоденіт.
V. Дефіцит білка в раціоні.
VI. Харчова алергія.
VII. Гострий панкреатит.
VIII. Правила підшлункової залози.
ІХ. Вірусні інфекції: епідемічний паротит.
Х. Ендокринні захворювання: гіперпаратиреоз.
2. Основні клінічні симптоми в період загострення. Скарги на інтенсивний біль в верхній половині живота: при ураженні головки залози в епічастії справа, при ураженні хвоста в епігастрії зліва або в лівому підребірї, при тотальному ураженні біль оперізую чого характеру.
Біль пекучий, стискаючий виникає після прийому гострої жирної, смаженої їжі, алкоголю, супроводжується неодноразовим блюванням, зниження апетиту, вздуття живота, проноси, озноб, підвищення температури тіла.
При стисканні жовчного протоку виникає жовтяниця, свербіння шкіри, потемніння сечі, обезбарвлення калу.
В пізніх стадіях при вираженому склерозі відмічаються симптоми цукрового діабету, що зумовлене ураженням інсулярного апарату.
Дані лабораторного дослідження:
1. Загальний аналіз крові: лейкоцит, збільшення ШОЕ.
2. Аналіз сечі: білірубінурія, підвищення рівня -амілази при загостренні.
3. Біохімічний аналіз, крові: в період загострення підвищення рівня -амілази, ліпази, трипсину, -глобулінів, сіалових кислот, глюкози (при порушенні секреції інсуліну).
4. Аналіз калу: креаторея, стеаторея, амілорея, неперетравлена клітковина.
Дані інструментальних досліджень.
1. УЗД: збільшення або зменшення залози, кальциноз, розширення вірзунгового протоку і його гілок, акустична неоднорідність залози.
Лікування:
В період загострення
- 1-3 дні голодування, луонне пиття, відсмоктування вмісту шлунку, холод на епігастрій;
- зняття больового синдрому: баралгін по 5 мм в/м 2-3 р/д но-шпа по 2 мм 2% 3 р/д в/м, хлорозин по 2 таб. 3 р/д або гастроцепін по 1 т. 3 р/д всередину. При відсутності ефекту і значному больову синдромі – 1 мл 1% промедолу п/ш;
- пригнічення секреції соляної кислоти: фамотідін, алепрозол, альнагінь;
- пригнічення активності ферментів підшлункової залози: гордокс, контрікол, трасілол;
- антибактеріальне лікування: ампіокс, кефзол, клафоран;
- дезінтоксикаційна терапія, боротьба з дегідратацією, електролітними порушеннями, судинною недостатністю: гемофез, ацесоль, трисоль, поліглюкін, поліфер в/в крапельно.
В період ремісії
- дієтотерапія стіл № 5 п;
- при зниженні секреції підшлункового соку: панкреатин, панзінорм, фестал, незим-форте;
- стимуляція регенерації залози: метилурацил, рибоксин, натрію тіосульфат, калію оротат;
- лікування мінеральними водами, фізіотерапевтичне та санаторно-курортне лікування.
Догляд в період загострення
- спостерігати за дотриманням хворим ліжкового режиму утриманням від вживання їжі 1-2 дні, на ділянку епігастрію міхур з льодом;
- організувати консультацію хірурга;
- для зменшення нудоти дати хворому кілька м’ятних крапель розчинивши в лужній мінеральній воді;
- під час блювання допомога і догляд відповідно до дій під час блювання;
- забезпечити постійний нагляд за хворими, проводити контроль АТ, пульсу;
- своєчасно виконувати лікарські призначення;
- при затиханні процесу пояснити важливість дієтичного харчування, відмови від спиртних напоїв.
Гострий гастрит
1. Визначення. Етіологія. Клінічні симптоми.
2. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика.
3. Підготовка пацієнта до рентгенологічного та ендоскопічного дослідження шлунку.
1. Гострий гастрит – це гостре запалення слизової оболонки шлунка з порушенням секреторної і моторної функції
Етіологія
1. харчові токсикоінфекції.
2. зловживання алкоголем, отруєння хімічними речовинами.
3. передозування ліків (НПЗЗ, ГКС, сульфаніламіди).
4. харчова алергія.
Клініка
Клінічні симптоми гострого гастриту проявляються через кілька годин після дії етіологічного фактора хворий скаржиться на втрату апетиту, гіперсалівацію, неприємний смак у роті, нудоту, блювання неперевареними залишками їжі, біль у животі, озноб, інколи підвищення температури.
При огляді відмічається блідність шкіри, язик обкладений білим налетом.
При пальпації живіт м'який, відмічається болючість в епігастрії, тахікардія.
2. Принципи лікування
- зондове або беззондове промивання шлунку
- 1-2 дні голодування, потім дієта № 1
- достатнє вживання рідини (чай з лимоном, шипшина, ромашка)
- при тривалій блювоті в/в крапельно 55 р-н глюкози, ізонічний розчин NaCl.
- при зниженні АТ п/м 2 мм кордіаміну або 10% кофеїну
- при виявленні інфекційного збудника антибактеріальне лікування.
Прогноз при гострому гастриту переважно благоприємний. Однак у деяких випадках процес може набути хронічного перебігу.
Профілактика гострого гастриту насамперед полягає у дотриманні правил гігієни харчування: санітарний нагляд за продуктами харчування на шляху до їх споживання, дотримання правил особистої гігієни.
При вживанні ліків, які мають побічну гастро токсичну дію необхідно дотримуватись порад лікаря щодо режиму їх застосування (наприклад, НПЗЗ після прийому їжі запиваючи молоком).
3. Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунку.
І. М/с поліклініки повинна виписати амбулаторному пацієнту направлення, пояснити мету дослідження проінформувати про правила підготовки до процедури, дати заявку в ренгенкабінет.
ІІ. Якщо у пацієнта постійні закрепи або метеоризм протягом 2-3 днів до дослідження раціону вилучити продукти, які спричиняють метеоризм (бобові, капуста, картопля, чорний хліб).
ІІІ. Проінформувати пацієнта, що останній прийом легкої вечері повинен бути не пізніше 20-ї години.
IV. Вранці в день обстеження пацієнт не повинен приймати їжу, ліки, палити. Дослідження проводиться натще.
V. При накопиченні в шлунку рідини і слизу за призначенням лікаря промиваємо шлунок. Рідину показати лікарю.
VI. В рентгенкабінеті за вказівкою рентгенолога пацієнт випиває 2—г барієвої суміші і проводиться дослідження.
Підготовка пацієнта до фіброгастродуоденоскопії
- напередодні о 18 год. прийняти легку вечерю, на дослідження з’явитися вранці натще, з рушником;
- при необхідності за призначенням лікаря за 15-20 хв. До дослідження провести премедикацію 0,5 мм 0,1% атропін п/ш, 2 мм 50% анальгіну в/м;
- безпосередньо перед процедурою зняти знімні зубні протези;
- провести анестезію ротоглотки 2% р-ном лідокаїну шляхом зрошення;
- запропонувати пацієнту лягти на лівий бік з витягнутою лівою ногою, а праву зігнути в колінному і кульмовому суглобі;
- під голову пацієнта підкласти валик, підстелити рушник;
- попросити пацієнта спокійно лежати, рівномірно дихати, не ковтати слину, не розмовляти;
- під час дослідження зафіксувати голову так, щоб глотка і стравохід утворювали пряму лінію;
- спостерігати за положенням ротоблокатора, за загальним станом пацієнта (оцінюючи колір шкіри, частоту Ps);
- м/с при виконанні маніпуляцій руки слід двічі помити милом під проточною водою, одягнути стерильні гумові рукавички;
- після дослідження порекомендувати пацієнту 1-2 год. не приймати їжу, якщо проводилась біопсія 24 год. не приймати їжу гарячу;
- провести дезинфекцію і стерилізацію ендоскопа згідно з інструкцією.